Рішення № 37763443, 14.03.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2111/14-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 березня 2014 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Федотова Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд постановити рішення, яким стягнути на її користь з ОСОБА_1 2 664 грн. 08 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, посилаючись на те, що 28.12.2010 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу №3079659/05АВ, за яким був застрахований транспортний засіб «Чері», д/н НОМЕР_1.

10.01.2011 року в м. Києві за участю застрахованого автомобіля «Чері», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Форд», д/н НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_1 сталася ДТП.

Встановлено, що дана ДТП відбулася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ДАІ.

Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2 664,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1617 від 01.02.2011 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл.8 ЦПК України, у відсутність відповідача, яка згідно зі ст. 74 ЦПК України повідомлена про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити, виходячи з наступного.

10.01.2011 року в м. Києві за участю застрахованого автомобіля «Чері», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Форд», д/н НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_1 сталася ДТП.

Вина відповідача в даній дорожньо-транспортній пригоді доводиться довідкою ДАІ від 20.03.2013 року (а.с.12).

27.01.2011 р. позивачем на підставі заяви від 27.01.2011 р. було складено страховий акт №2011/U/MOD00043/UIA868.

На підставі вищезазначених документів позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2 664,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1617 від 01.02.2011 р.

За положеннями ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до цієї норми до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Роз'яснення про застосування вищезазначених понять також наведені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року. Відповідно до якого, при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування на користь позивача в розмірі 2 664,08 грн., але при даному стягненні необхідно застосовувати суброгацію, а не регрес.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 , 223, 224-233 ЦПК України; Законом України " Про страхування", ст. 993 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (р/р26508253730305 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 20474912) шкоду, завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 2 664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (р/р26508253730305 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 20474912) витрати з оплати судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.Г.Ільєва