Ухвала суду № 37763015, 25.02.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -1049 /2014р. Головуючий у І інстанції Саадулаєв А.І.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М.,Слюсар Т.А.

При секретарі Круглику В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства " Креді Агріколь Банк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства " Креді Агріколь Банк" ( код 14361575) - 56 398 грн. 07 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства " Креді Агріколь Банк" ( код 14361575) судовий збір у розмірі 563 грн. 98 коп.56 398 грн. 07 коп.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати , оскільки позов є передчасним , так як позивачем не дотримано позасудового порядку врегулювання спору і судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 і ПАТ " Креді Агріколь Банк", належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явилися, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування заочного рішення суду.

Згідно 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В силу ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено , що 20 вересня 2011 року між ПАТ " Креді Агріколь Банк", ( далі -Банк) та ОСОБА_1 і ПАТ Ренесанс Життя було укладено комплексний договір № 2/1068885 ( далі - Договір) за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 51 500,00 грн., строком на 48 місяців - з 20.09.2011 року до 19.09.2015 року включно з виплатою процентів за користування кредитом 5 % річних та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1.75% в місяць від суми кредиту зазначеного в п.1.1 цього Договору, а позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом, проценти, комісію, штрафи, пені тощо) в терміни та в порядку згідно умов цього договору та сплачувати Банку нараховані проценти та комісію в розмірі зазначеному у п. 1.3 цього договору(п.п.1.1, 1.3.1, 1.3.2, 4.2.2 Договору). Кредитні кошти призначені для використання на споживчі потреби. (п. 2.1 Договору).

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором і надав ОСОБА_1 кредит в сумі 51 500. 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 2/1068885 від 20.09.2011 року.(а.с.18.)

В той же час, ОСОБА_1, як випливає з матеріалів справи, належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість, яка на 01.04. 2013 року становить 56 398,07 грн. і складається : з поточної заборгованості за кредитом у розмірі 33381,06 грн., простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 10 233, 24 грн., нарахованих відсотків у розмірі 78,75 грн., прострочених відсотків у розмірі 1820, 05 грн., нарахованої комісії у розмірі 901,25 грн., простроченої комісії 8944, 12 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту ,процентів, комісійної винагороди у розмірі 1039,60 грн.

У разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою, згідно п.п. 1.1, 1.2., 1.3., Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за цим Договором за кожний день прострочення платежу в гривні по курсу НБУ, який діяв на момент сплати( 6.1 Договору ).

Згідно п. 4.2.8 Договору позичальник зобов'язується достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції у випадку отримання від Банку відповідної письмової вимоги згідно п.п. 4.3.7, 4.3.8 цього Договору .

13.12.2012 року Банк направив ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості на суму 50 561,28 грн. та пропонував 31-ти денний термін погасити заборгованість по кредиту та пеню( а.с.31)

Положенням п. 4.3.8 Договору передбачено , якщо позичальник протягом 31 дня з моменту направлення йому письмової Вимоги Банком не виконав Вимогу по дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, штрафними санкціями, Банк вправі розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням на кошти та/або майно Позичальника в порядку передбаченому законодавством України (п.4.3.8 Договору) .

Проте зазначена вимога Банку не була виконана відповідачем

Статтею 629 ЦК України передбачено , що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору то вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Задовольняючи вимоги , суд правильно виходив з того , що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за укладеним з позивачем Договором внаслідок неналежного його виконання, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не виконав вимоги закону щодо врегулювання спору в позасудовому порядку , не заслуговують на увагу, оскільки позивач, у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 умов Договору 12 грудня 2012 року направив йому вимогу про погашення заборгованості за кредитом в тридцяти денний строк, яку, як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав 22 грудня 2012 року (а.с. 31,32).

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними, оскільки з матеріалів справи такого не вбачається.

Судом з'ясовані обставини , що мають значення для справи ,висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, а тому колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування заочного рішення суду.

Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: