Ухвала суду № 37757926, 21.03.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 332/1845/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/141/14 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія ст.307 ч.2 КК України Ретинська Ю.І. Доповідач у 2-й інстанції

Прямілова Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Прямілової Н.С.

суддів Імберової Г.П., Мульченка В.В.

при секретарі Торбач Ю.О.

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080010000083 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 грудня 2013 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Стоматова В.П.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, оскільки вони досліджені з порушеннями, вирок в частині засудження ОСОБА_4 за епізодом від 06.02.2013р. скасувати та кримінальне провадження в цій частині закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки обвинувачення в цій частині не доведено, а при оформленні результатів закупівлі допущенні суттєві порушення вимог закону. Крім того, вирок в частині засудження ОСОБА_4 за епізодом від 04.03.2013р. змінити, перекваліфікувавши його дії з ч.2 ст.307 КК України на ч.1 ст.309 КК України, оскільки ОСОБА_4 не мав наміру збувати наркотичний засіб, а зберігав його для власного вживання, що об'єктивно підтверджено матеріалами провадження.

Вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 грудня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ст.307 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його власністю.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді застави.

Строк відбуття покарання постановлено обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4

Зараховано в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 04.03.2013р. по 19.03.2013р.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.100 КПК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор заперечувала проти апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.

Вислухавши доповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вироку ОСОБА_4 визнано винним у злочинах, вчинених за наступних обставин.

ОСОБА_4, маючи намір на незаконне придбання і зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав речовину сіро-зеленого кольору рослинного походження, яку став зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Приблизно о 17 годині 06.02.2013р. ОСОБА_4, маючи намір на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись біля магазину «П'ятниця» по вул.Лізи Чайкіної у м.Запоріжжі, незаконно збув за 400 грн. ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана), маса якого в перерахунку на суху речовину складає 3,9679г.

04.03.2013р. приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_4, маючи намір на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи з корисливих мотивів, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Водолечебница» по вул.Північне шосе у м.Запоріжжі, незаконно збув за 1000 грн. ОСОБА_5 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуана), маса якого в перерахунку на суху речовину складає 16,0625г., а іншу частину особливо небезпечного наркотичного засобу - канабіс (марихуана), маса якого в перерахунку на суху речовину складає 12,2926г, став зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто не в цілому, а лише в тій частині, в якій судове рішення оскаржується.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просила повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження.

Виходячи із положень ч.3 ст.404 КПК України повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, суд апеляційної інстанції зобов'язаний лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

Ставлячи питання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, захисник всупереч вимогам зазначеного закону в апеляційній скарзі не навела будь-які дані, які б свідчили про те, що суд першої інстанції не повністю дослідив фактичні обставини справи, крім того, не зазначила які вимоги закону (з посиланням на конкретну його норму) були порушені судом при дослідженні цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Виходячи з положень ст.ст.368, 374 КПК України судом були встановлені фактичні обставини вчинених обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, при цьому у мотивувальній частині вироку викладено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень.

Доводи захисника ОСОБА_3 про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні 06.02.2013р. злочину, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, на відміну від судового рішення, в апеляційній скарзі нічим не обґрунтовані. Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду в суді першої інстанції стороною захисту, виходячи з принципу змагальності, закріпленого у ст.22 КПК України, не були подані будь-які докази на спростування фактичних обставин справи.

В той же час висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні 06.02.2013р. злочину за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, а саме: показах свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які в судовому засіданні підтвердили те, що біля магазину «П'ятниця» обвинувачений ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 пакет з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; даних актів від 06.02.2013р. про те, що ОСОБА_5, у якого при огляді жодних заборонених предметів та грошових коштів не було виявлено, були видані грошові кошти для проведення оперативної закупки; даних протоколу від 06.02.2013р. про добровільну видачу ОСОБА_5 отриманого від ОСОБА_4 паперового пакунку з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження масою приблизно 5г (т.1, а.с.25), яка згідно висновку експерта №80 від 07.02.2013р. є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маріхуаною) вагаю 3,9679г (т.1, а.с.30-33).

Як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі стороною захисту не наведені доводи з посиланням на положення конкретних норм кримінального процесуального закону та конкретні обставини, які б свідчили про те, що зазначені у вироку докази є неналежними чи недопустимими, недостовірними або недостатніми.

Посилаючись в апеляційній скарзі на суттєві порушення вимог закону при оформленні результатів закупівлі, захисником не зазначено які саме вимоги та якого закону були порушені і в чому полягає порушення, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість цього посилання.

Доводи захисника ОСОБА_3 про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду вчинення 04.03.2013р. злочину зі ст.307 ч.2 КК України на ст.309 ч.1 КК України, в апеляційній скарзі нічим не обґрунтовані. Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції стороною захисту, виходячи з принципу змагальності, закріпленого у ст.22 КПК України, не були подані будь-які докази на спростування фактичних обставин справи.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні 04.03.2013р. злочину за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, а саме: показах свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_5, які в судовому засіданні підтвердили те, що 04.03.2013р. на зупинці громадського транспорту «Водолечебница» обвинувачений ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 пакет з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; даних актів від 04.03.2013р. про те, що ОСОБА_5, у якого при огляді жодних заборонених предметів та грошових коштів не було виявлено, були видані грошові кошти для проведення оперативної закупки (т.1, а.с.36-37); даних протоколу від 04.03.2013р. про добровільну видачу ОСОБА_5 отриманого від ОСОБА_4 паперового пакунку з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження (т.1, а.с.38), яка згідно висновку експерта №138 від 11.03.2013р. є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маріхуаною) вагою16,0625г (т.1, а.с. 30-33); даними протоколу обшуку від 04.03.2013р. про виявлення та вилучення на землі у ніг ОСОБА_4 мобільного телефону FLY, двох купюр номіналом 100грн. та 200грн., а також прозорого пакету з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження (т.1, а.с.43-44), яка згідно з висновком експерта №138 від 11.03.2013р. є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маріхуаною) вагою 12,2926г, та яка раніше могла складати єдине ціле із сухою речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору добровільно виданою ОСОБА_5 (т.1, а.с.58-62).

Як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі стороною захисту не наведені доводи з посиланням на положення конкретних норм кримінального процесуального закону та конкретні обставини, які б свідчили про те, що зазначені у вироку докази є неналежними чи недопустимими, недостовірними або недостатніми.

З матеріалів провадження вбачається, що суд, об'єктивно з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши відповідно до положень ст.94 КПК України досліджені докази, та навівши належні і достатні мотиви, на підставі яких він не взяв до уваги доводи сторони захисту, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів і правильно кваліфікував його дії за ст.307 ч.2 КК України.

При призначенні покарання у відповідності зі ст.65 КК України суд в достатній мірі врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що впливають на покарання.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі винного, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м.Запоріжжя від 03 грудня 2013 року відносно ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

Н.С. Прямілова Г.П. ІмбероваВ.В. Мульченко