Ухвала суду № 37757593, 18.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р.Справа № 623/2996/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12.02.2014р. по справі № 623/2996/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

12.08.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача , щодо невиконання судового рішення про зобов'язання вчинити дії, а саме постанови Ізюмського м/р суду Харківської області від 02.03.2010 року у справі № 2-а-483/2010 про зобов'язання вчинити дії щодо проведення перерахунку та виплати державної пенсії та додаткової пенсії з 22.05.2008 року у відповідності зі ст. ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача, щодо зміни умов пенсійного забезпечення а також нездійснення заходів щодо виділення бюджетних коштів на виплату державної та додаткової пенсії визначеної Законом та чинним і обов'язковим до виконання судовим рішенням.

- зобов'язанти відповідача здійснити розрахунок і виплату належної до видачі на виконання судового рішення та відповідно до ст. ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю по 2 групі інвалідності, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням виплачених сум у розмірі :10454, 40 грн. за 2011 р.; 62669,60 грн. за 2012 р.; 38799, 60 грн. за 2013 р.; без урахування передбачених законом інших доплат, задовольнити клопотання та прийняти постанову в цій частині позовних вимог до закінчення судового розгляду.

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області грошові кошти, а саме: недоплаченої державної додаткової пенсії на виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.03.2010 року у справі № 2-а-483/2010 у розмірі: 10 454, 40 грн. за 2011 рік, 62669, 60 грн. за 2012 рік, 38 799, 60 грн. за 2013 рік, без урахуванням передбачених законом інших доплат.

- задовольнити заяву про звернення до негайного виконання постанови.

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області надати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12.02.2014 року по справі № 623/2996/13-а закрито провадження у адміністративний справі № 623/2996/13-а за адміністративний позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12.02.2014 року по справі № 623/2996/13-а та прийняти нову ухвалу якою задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ухвала суду першої інстанції є не законною та прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме: порушення вимог ст. ст. 14, 21, 255 Кодексу Адміністративного Судочинства України та ч. 4 ст. 124 Конституції України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач в 2010 року звертався до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання дій відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії згідно ст.ст. 50,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.05.2008 року.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.03.2010року по справі № 2-а-483/2010 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області позовні вимоги позивача були задоволено частково, визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплаті державної та додаткової пенсії згідно норм ст. ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконним та зобово'язано Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію ОСОБА_1 з 22.05.2008 року у відповідності зі ст. ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахування визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою апеляційною суду Харківської області від 21.05.2010 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області відхилено, постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02.03.2010 року по справі № 2-а-483/2010 залишено без змін.

29.07.2010 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області видано виконавчий лист позивачу.

20.08.2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайоного управління юстиції Харківської області Лісниковою В.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 20920986. (а.с. 11).

Відповідно до повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, державного виконавця повідомлено, що виплати по рішенню суду з 22.05.2008 року проведено, та надано розпорядження про перерахунок пенсії на виконання постанови суду. (а.с. 9-10).

Закриваючи провадження у адміністративній справі № 623/2996/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області суд першої інстанції виходив з того, що вимоги адміністративного позову не підлягають розгляду в порядку адміністративного провадження, оскільки зазначена категорія справ не є справами загального провадження та вирішується у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що підставою для звернення позивач з адміністративним позовом слугувало невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили. Між ти звертаючись з даним адміністративним позовом позивачем порушено питання, щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, порядок якого встановлений в ст. 267 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що ст. 267 КАС України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання. Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. У силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Це може бути зроблено у тому ж самому судовому рішенні (у резолютивній частині) або в письмовій ухвалі.

Відповідно до ч. 9. ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. І лише у разі відповідності заяви вимогам, визначеним ст. 267 КАС України, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. При цьому у разі невідповідності заяви визначеним вимогам вона ухвалою суду, повертається заявнику.

Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Також колегія суддів зазначає, що особа, яка бере участь у справі, може звернутися до суду із заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення в будь-який час після проголошення постанови. Така заява (клопотання" передається судді, який розглядав справу і розглядається в межах того самого провадження. Нова адміністративна справа не оформлюється. У цьому випадку строк для надання звіту встановлюється ухвалою суду. Цією ухвалою може одночасно призначатися судове засідання для розгляду звіту суб'єкта владних повноважень.

Слід відмітити, що згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями ст. 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. За приписами ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, шо до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень дій чи бездіяльності Конституцією чи законом України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 150 КАС України зазначено, що адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідач-суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача- суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заданої його незаконними рішенням, дією або бездіяльності; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином колегія суддів зазначає, що вимоги адміністративного позову про витребування у відповідача письмових доказів та вимоги про забезпечення виконання судового рішення способами вказаних у позовній заяві не можуть бути самостійними вимогами в розумінні положень ст. 2 та ст. 105 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріальної о та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 6 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12.02.2014 року по справі № 623/2996/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.