Ухвала суду № 37757571, 19.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Гаврилов В.А.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року справа №259/5431/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Геращенка І.В.

суддів: Арабей Т.Г., Губська Л.В.

секретар судового засідання Борисова А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - Гречаний І.А. - за довір. від 28.01.2014 року № 1616/08

від третьої особи 1 - не з'явились

від третьої особи 2 - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2013 року у справі № 259/5431/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, треті особи: Державне підприємство Вугільна компанія «Куйбишевська», Державне підприємство «Шахта ім. Максима Горького» про визнання дій неправомірними, зобов'язання включення до пільгового стажу періодів роботи та перерахунку пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) звернувся до Куйбишевського районного суду м. Донецька з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, треті особи: Державне підприємство Вугільна компанія «Куйбишевська», Державне підприємство «Шахта ім. Максима Горького» про визнання дій неправомірними, зобов'язання включення до пільгового стажу періодів роботи та перерахунку пенсії.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 січня 2014 року у справі № 259/5431/13-а (суддя Гаврилов В.А.) позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до пільгового стажу період його роботи на Державному підприємстві «Шахта ім. Максима Горького» з 28.03.2000 року по 25.11.2000 року, на Державному підприємстві «Шахта «Куйбишевська» з 15.11.2001 року по 09.04.2002 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу періоди роботи за професією «підземний машиніст електровозу», на Державному підприємстві «Шахта ім. Максима Горького» з 28.03.2000 року по 25.11.2000 року, на Державному підприємстві «Шахта «Куйбишевська» з 15.11.2001 року по 09.04.2002 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька перерахувати ОСОБА_2 пенсію з урахуванням включеного страхового стажу з 15.04.2013 року.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Наголошує на тому, що єдиною законною підставою для зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах для відповідача є результати атестації робочих місць по підприємству чи організації. Згідно наданих довідок до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька вбачається, що атестації були проведені, але, враховуючи, що між ними є перерва, до пільгового стажу можуть бути зараховані лише періоди, які підтверджені результатами атестації.

У судовому засіданні представник відповідача наголошував на задоволені апеляційної скарги, проти чого заперечував позивач.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про участь у розгляді справи в апеляційної інстанції не заявлено.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком на пільгових умовах праці за Списком № 1, згідно п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З копії трудової книжки позивача вбачається, зокрема, що ОСОБА_2 працював на посаді машиніста електровозу 3 розряду з повним робочим днем у «Шахті ім. Максима Горького» з 06 серпня 1998 року по 25 листопада 2000 року, та у «Шахті «Куйбишевська» з 15 листопада 2001 року по 19 листопада 2002 року.

15 квітня 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька із заявою про включення до пенсії пільгового стажу за періоди з 28.03.2000 року по 25.11.2000 року та з 15.11.2001 року по 09.04.2002 року.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька від 29 квітня 2013 року позивачу було відмовлено у включенні до пенсії пільгового стажу за періоди з 28.03.2000 року по 25.11.2000 року та з 15.11.2001 року по 09.04.2002 року, оскільки між атестаціями була перерва, до пільгового стажу можуть бути зараховані лише періоди, які підтверджені результатами атестації робочих місць. Тобто, період з 10.04.2002 року - 19.11.2002 року зараховано до пільгового стажу, період з 15.11.2001 року - 09.04.2002 року зараховано до страхового стажу на загальних підставах.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 встановлюють, що визначення права пенсії за віком на пільгових умовах здійснюється згідно з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788.

Як передбачено ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно п. «а» статті 13 Закону № 1788 пенсії на пільгових умовах призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловікам після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них є не менше 10 років на зазначених роботах, жінкам - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

За приписами п. 1, п. 2, п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (далі - Постанова).

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 зазначеної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Цей порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з трудової книжки позивача, що ОСОБА_2 працював на посаді машиніста електровозу 3 розряду з повним робочим днем у «Шахті ім. Максима Горького» з 06 серпня 1998 року по 25 листопада 2000 року, та у «Шахті «Куйбишевська» з 15 листопада 2001 року по 19 листопада 2002 року, професія якого передбачена Списком № 1.

Колегія суддів зазначає, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально - економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до п.п.1,2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 18 серпня 1992 року № 442, - атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріалі є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповнова женим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здоров'я й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у разі, якщо атестацію вперше проведено до 21.08.1997 року до пільгового стажу зара ховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації робочих місць. Результати атестації застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впро довж 5 років після затвердження її результатів, та за умови, якщо впродовж цього часу на дано му підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці, що дають право на призна чення пенсії на пільгових умовах.

Частиною 2 п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 року № 442 встановлено, що відповідальність за сво єчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційно го права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів зазначає, що їй відома позиція Верховного Суду України з цього питання, яка викладена у постанові від 10.09.2013 року, однак, враховуючи обставини цієї справи, а саме: відсутність доказів про зміну умов праці позивача у період «до» та «після» проведення атестації його робочого місця, погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2013 року у справі № 259/5431/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2013 року у справі № 259/5431/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька, треті особи: Державне підприємство Вугільна компанія «Куйбишевська», Державне підприємство «Шахта ім. Максима Горького» про визнання дій неправомірними, зобов'язання включення до пільгового стажу періодів роботи та перерахунку пенсії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.03.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 24.03.2014 року.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Л.В. Губська