Постанова № 37757425, 17.03.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м.Сімферополь

17 березня 2014 року 12:01 Справа №801/1241/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Музика О.С., за участю представника відповідача - Зайцевої О.М., представник позивача - Фоменко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: ТОВ "ІТЦ" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 10.10.2013 року № 0001421501.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту камеральної перевірки № 650/15.1/34309090 від 09.10.2013 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Податковому кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "ІТЦ" за звітний податковий період 2012 року.

За результатами перевірки був складений Акт № 650/15.1/34309090 від 09.10.2013 року, відповідно якого перевіркою ТОВ "ІТЦ" встановлено порушення, а саме порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання податку на прибуток протягом строків передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення:

№ 0001421501 від 10.10.2013 р., яким за затримку на 118 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 78314,9 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми, тобто у розмірі 7831,49 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком позивач звернувся до суду з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001421501 від 10.10.2013 р.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.16.1.4 п. 16.4 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи,

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів* яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення декларації за звітним календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п.43.4 ст.43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи» незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.20.1 28 п.20.1 ст.20 ПК України).

У разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти,, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п.87.9 ст. 87 ПКУ).

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Перевіряючи висновок викладені відповідачем у акті перевірки щодо порушення ТОВ "ІТЦ" норм ПК України, суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки від 09.10.13 №650/15.1/34309090 встановлено, що в порушення вимог п.57.1 ст.57 ПК України, платником податків несвоєчасно сплачена сума самостійно визначеного податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік (від 06.11.12 № 9068963946) по строку сплати 20.02.13 фактично сплачено 28.02.13, із затримкою строків сплати до 30 календарних, днів.

Як свідчать матеріали справи, згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX ПКУ платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 ПК України, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 14.01.2011р. №11 (із змінами та доповненнями), сплата щомісячного авансового внеску відбувається на інший ніж податок на прибуток підприємств (11021000) код бюджетної класифікації, а саме: - 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств».

У зв'язку з зазначеним, автоматичне зарахування не відбувається. Для цього передбачена процедура подання заяви про зарахування переплати з інших платежів (п.87.1 ст.87 Кодексу та ст.43 Кодексу).

Так, відповідно до п.43.5 ст.43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви (тобто протягом 15 робочих днів) готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно „Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" від 18.07.2005 №276.

Відповідно до п.43.3. ст.43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Судом встановлено, що 15.02.13 ТОВ «ІТЦ» до ДПІ у м. Сімферополі була надана заява з проханням здійснити зарахування надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за лютий 2013 року у сумі 78180,00 грн. в рахунок авансових внесків з податку на прибуток.

При цьому, у вказаній заяви позивачем було повідомлено про здійснення перерахування сплаченої суми у розмірі 78180,00грн. з рахунку 31112009700002 по коду бюджетної класифікації 11024000 на рахунок 31119165700002 по коду бюджетної класифікації 11024000.

Таким чином, позивач повідомив відповідача про зарахування вказаної суми на той же самий код бюджетної класифікації, а саме замість відображення у заяві - податок на прибуток приватних підприємств, вказати - авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.

Враховуючи вимоги п.43.5 ст.43 ПК України, а саме у встановлений термін - не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви (15.02.13), ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим був підготовлений висновок від 26.02.13 №349-20 щодо перерахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за лютий 2013 року у сумі 78180,00 грн. в рахунок авансових внесків з податку на прибуток та переданий до органів Держказначейства України.

Перерахування вказаних коштів Державним казначейства України було здійснено лише 28.02.13.

Згідно Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом від 21.12.12 №1171, авансові внески, що сплачуються у січні та лютому 2013 року є узгодженими сумами податкових зобов'язань.

Таким чином, позивачем не було порушено строк сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток за лютий 2013 року у сумі 78180 грн.

Суд зазначає, що вказані обставини підтверджуються наданими ТОВ „ІТЦ" документами до матеріалів справи, а саме копією банківської виписки про сплату грошового зобов'язання від 14.02.13 та копією заяви про перерахування авансового платежу від 14.02.13 за вих. №46.

Крім того, під час розгляду справи з'ясовано, що ДПІ у м. Сімферополі в акті перевірки від 09.10.13 №650/15.1/34309090 відображено, що в порушення вимог п.57.1 ст.57 ПК України, ТОВ „ІТЦ" несвоєчасно сплачена сума самостійно визначеного податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток згідно податкової декларації з податку на прибуток (від 06.11.12 № 9068963946) складає 78180,00грн, проте як, в податковому повідомленні - рішенні від 10.10.13 №0001421501 зазначена інша сума яка становить 78314,90грн.

Як було встановлено судом, позивачем була сплачена сума саме у розмірі 78180,00грн.

Таким чином, у відповідача на підставі акту перевірки не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання у вигляді нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 7831,49 грн. (10% від погашеної суми податкового боргу).

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тому суд стягує на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору на підставі платіжного доручення від 04.02.14 № 318 у сумі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Згідно частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-УІ вирішений порядок сплати судового збору під час подання адміністративного позову майнового характеру. А саме: під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі наведеного суд стягує з відповідача 90 відсотків розміру ставки судового збору 1644,3 грн. в дохід Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.03.2014 були оголошені вступна та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 21.03.2014 року.

Керуючись ст. ст. 94,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 10.10.2013 року № 0001421501.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ" судовий збір у розмірі 182,7 грн. з Державного бюджету України.

Стягнути на користь Державного бюджету України 1644,3 грн. з Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.