Рішення № 37757384, 12.03.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26554/13-ц

Провадження №2/761/732/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 березня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Губиш. Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітком" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Омега Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітком" (далі по тексту - третя особа, ТОВ "Елітком") про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги ПАТ "Омега Банк" мотивує тим, що 23.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", та відповідачем ОСОБА_1, ТОВ "Елітком" був укладений кредитний договір № 622 від 23.04.2008 року. Відповідно до укладеного кредитного договору, банк відкрив позичальнику кредитну лінію, що відновлюється загальним лімітом 450000,00 доларів США зі сплатою 14 % річних, терміном остаточного повернення - 22.04.2015 року, із подальшими змінами, внесеними додатковими договорами: Додатковий договір №1 від 08.05.2008 року, Додатковий договір № 2 від 23.09.2008 року, Додатковий договір №3 від 12.11.2008 року, Додатковий договір №4 від 26.11.2008 року, Додатковий договір №5 від 19.12.2008 року, Додатковий договір №6 від 29.12.2008 року, Додатковий договір №7 від 09.01.2009 року. Беручи до уваги умови Кредитного договору разом з усіма відповідними змінами, відповідачу на підставі заяв про видачу коштів було надано грошові кошти в межах кредитної лінії в розмірі 327310,16 доларів США, що були надані трьома траншами, а саме: 23 квітня 2008 року в розмірі 201310,16 доларів США; 08 травня 2008 року в розмірі 100000 доларів США, 18 вересня 2008 року в розмірі 26000 доларів США. У зв'язку з тим, що відповідач, користуючись наданим позивачем кредитом, свої зобов'язання за Кредитним договором виконує неналежним чином, допускає прострочення з повернення кредиту та сплати процентів за його користування, ПАТ "Омега Банк" просить стягнути з відповідача на його користь, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, заборгованість за кредитним договором №622 від 23.04.2008 року в розмірі 4942665,33 гривень, що складається: заборгованість за кредитом в розмірі 323000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 2581739,00 гривень; заборгованість за відсотками в розмірі 205229,01 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1640395,48 гривень; заборгованість за комісією в розмірі 95720,15 гривень; пеня за несвоєчасне повернення комісії в розмірі 12447,63 гривень; пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків у розмірі 76612,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 612363,07 гривень.

Представник позивача ПАТ "Омега Банк" - Юринець О.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача - ОСОБА_3 проти позову заперечив в повному обсязі, зазначив, що позивачем до позовної заяви не додано належного доказу на підтвердження зазначеного ним розміру заборгованості. Вказує, що рішенням Господарського районного суду м. Києва за позовом ПАТ "Сведбанк" до ТОВ "Елітком", третя особа: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було встановлено, що станом на 25.01.2012 року заборгованість за кредитним договором становила 1337493,17 грн. Крім того, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.06.2013 року у справі за позовом ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_1 та ТОВ "Елітком" про звернення стягнення на предмет іпотеки, було скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.02.2013 року в зазначеній справі. На обґрунтування свого рішення Вищий спеціалізований суд України вказав на невстановленість судами попередніх інстанцій суми заборгованості за кредитним договором, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 20.02.2012 року за кредитним договором була встановлена заборгованість в розмірі 1337493,17 грн., в той час як в скасованих судових рішеннях містилася сума заборгованості розмірі 4958119,19 грн. Також, просив суд застосувати строки позовної давності, оскільки вважає, що строки позовної давності щодо пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту були розпочаті наступним днем з дня закінчення строку для повернення кредиту в добровільному порядку, а саме з 20.04.2010 року. Оскільки, позовна заява подана до Шевченківського районного суду м. Києва 14.10.2013 року, то строки позовної давності минули, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з закінченням строків позовної давності.

Представник третьої особи ПАТ "Елітком" до суду не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", та відповідачем ОСОБА_1, ТОВ "Елітком" був укладений кредитний договір № 622 від 23.04.2008 року. Відповідно до укладеного кредитного договору, банк відкрив позичальнику кредитну лінію, що відновлюється загальним лімітом 450000,00 доларів США зі сплатою 14 % річних, терміном остаточного повернення - 22.04.2015 року (а.с.14-17).

Відповідно до п. 7.7.1. кредитного договору, у договорі під терміном "Позичальник" розуміються - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітком" та ОСОБА_1, які відповідно до ч.2 ст. 510 ЦК України одночасно виступають на стороні Позичальника. Заяви на отримання коштів за кредитним договором подавались від відповідача та ТОВ "Елітком" одночасно.

Відповідно до п.2.1.1. кредитного договору, для відповідача та третьої особи було відкрито окремі рахунку для обліку наданого кредиту та для обліку процентів за кредитним договором.

У заявах про видачу коштів, відповідач та третя особа вказували особу позичальника або рахунок, на який просили перерахувати кошти. У заяві вих.№027 від 23.04.2008 року, Позичальник просить перерахувати суму у розмірі 201310,16 доларів США на рахунок ОСОБА_1, а потім відповідно до цільового призначення кредиту - на рахунок ЗАТ "Альфа банк". У заяві вих.№028 від 06.05.2008 року, Позичальник просить надати готівкою через касу суму у розмірі 100000 доларів США особі 2 на стороні Позичальника. У заяві вих.№031 від 17.06.2008 року, Позичальник просить надати готівкою через касу суму у розмірі 26000 доларів США особі 2 на стороні Позичальника. Відповідно до даних заяв вбачається, що відповідачу та третій особі були видані різні суми грошових коштів на різні рахунки, суми заборгованості відповідача та третьої особи також різні та обліковуються на різних рахунках.

Таким чином, рішенням Господарського суду м. Києва від 20.02.20112 року було стягнено з ТОВ "Елітком" заборгованість за кредитним договором №622 від 23.04.2008 року в розмірі 1438741,27 грн., а рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.11.2013 року було звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості ТОВ "Елітком" та ОСОБА_1 станом на 15.02.2011 рік в розмірі 4958119,19 грн., що включало заборгованість ТОВ "Елітком" в розмірі 1230285,26 грн. та заборгованість ОСОБА_1 в розмірі 3667833,93 грн.

З наведеного вбачається, що сума заборгованості в розмірі 4958119,19 грн. виникла у зв'язку з неналежним виконанням договору та обчислювалась станом на 15 лютого 2011 року.

Згідно з поданим розрахунком заборгованості, станом на 25.06.2013 року заборгованість відповідача за Кредитним договором складає 4942665,33 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом в розмірі 323000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 2581739,00 гривень;

- заборгованість за відсотками в розмірі 205229,01 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1640395,48 гривень;

- заборгованість за комісією в розмірі 95720,15 гривень;

- пеня за несвоєчасне повернення комісії в розмірі 12447,63 гривень;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків у розмірі 76612,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 612363,07 гривень (а.с.170-176).

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору, розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користуванням траншем (траншами) кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, тобто метод "факт/360".

Згідно з пунктом 4.2 Кредитного договору, позичальник щомісяця сплачує проценти за користування кредитом на рахунок Банку (підпункт 2.1.2 Договору) у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першого по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця.

Додатком №1 до Кредитного договору між сторонами було узгоджено графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості по кредитній лінії осіб на стороні Позичальника: ТОВ "Елітком" та ОСОБА_1

ТОВ "Елітком" та ОСОБА_1 було укладено додаткові Угоди № 1,2,3,4,5,6,7 до Кредитного договору. Відповідно до пункту 1 і 2 додаткової Угоди № 1 Кредитного договору зазначено, що Банк встановлює Позичальнику поточний ліміт заборгованості за кредитною лінією:

- з 23.04.2008 по 07.05.2008 на рівні 264000 доларів США;

- з 08.05.2008 на рівні 450000 доларів США, що встановлюється та зменшується згідно з Додатком №1 до Кредитного договору та кошти кредиту видаються після укладення договору у забезпечення зобов'язань за даним договором, визначеного у пункті 5.1.1 (а.с.22).

Відповідно до укладеної додаткової угоди № 4 до Кредитного договору, встановлюється графік погашення кредиту за листопад 2008 року - січень 2009 року на травень - серпень 2009 року. Комісія за продовження строку погашення кредиту становить на рівні 0,05% (а.с.27).

29.12.2008 року між ЗАТ "Сведбанк Інвест", ТОВ "Елітком" та ОСОБА_1 було укладено додаткову Угоду № 6 до Кредитного договору, відповідно до пункту 1.2 якої:

- загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 433000 доларів США та 372000 у гривнях,

- поточний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 386000 доларів США та 372000 у гривнях.

У пункті 1.3 вказаної додаткової угоди зазначено, що строк дії кредитної лінії з 23.04.2008 по 22.04.2015 року у доларах США та з 29.12.2008 по 05.07.2009 року у гривнях (а.с.30).

Факт видачі Банком кредиту підтверджується наявними у матеріалах справи заявами ОСОБА_1 на перерахування коштів (а.с.39,41,42), платіжним дорученням в іноземній валюті №1 (а.с.40) та банківськими виписками по особових рахунках Позичальника за період з 23.04.2008 року по 11.12.2013 рік (а.с.70-166).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, користуючись наданим позивачем кредитом, свої зобов'язання за Кредитним договором виконує неналежним чином, допускає прострочення з повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи дані норми, кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 8.1 Кредитного договору, Банк вправі призупинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового повернення кредиту, наданого в межах кредитної лінії, разом із сплатою процентів і передбачених Договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих Банку в результаті невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов Договору, а Позичальник зобов'язаний повернути Банку одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані Банку збитки у випадку якщо, Позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені пунктами 4.1 та 4.2 Договору.

Вимога про дострокове повернення кредиту згідно з пунктом 8.1 Договору направляється Позичальнику у письмовій формі та підлягає виконанню у повному обсязі протягом десяти календарних днів з дати її одержання або у інші строки, визначені Банком у листі-вимозі (пункт 8.2 Кредитного договору).

Пунктом 8.3 Кредитного договору передбачено, що у разі невиконання пункту 8.2 Договору Банк має право ставити питання про дострокове повернення коштів кредиту і пред'явити позов до Позичальника, а також звернути стягнення на заставлене майно.

Керуючись вищезазначеними положеннями Кредитного договору, Банк 08.04.2010 направив Позичальнику ОСОБА_1 та ТОВ "Елітком" вимогу №622/06, відповідно до якої Банк звертався до зазначених осіб та вимагав у 10-денний строк з дня отримані цієї вимоги усунути порушення по виконанню зобов'язань за Кредитним договором та сплатити заборгованість у поновному обсязі; 07.09.2010 року направив Позичальнику ОСОБА_1, ТОВ "Елітком" та Майновому поручителю ОСОБА_4, вимогу № 6343, відповідно до якої Банк звертався до зазначених осіб та вимагав у 30-денний строк з дня отримання цієї вимоги усунути порушення по виконанню зобов'язань за Кредитним договором та сплатити заборгованість у повному обсязі. Проте, вказані вимоги відповідачем виконані не були.

Факт наявності у відповідача заборгованості за Кредитним договором, яка виникла станом на 25.06.2013 року, і яка станом на момент ухвалення рішення не була погашена відповідачем, у вищезазначених сумах, позивачем належним чином доведена, а відповідачем та третьою особою не спростована. Доказів на підтвердження факту сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктами 6.2, 6.3 Кредитного договору, в разі порушення строків погашення кредиту, Позичальник на вимогу Банку сплачує Банку за кожен день прострочення платежів пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми несвоєчасно повернутих коштів. У разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісії Позичальник на вимогу Банку сплачує Банку за кожен день прострочення платежів пеню, яка сплачується у гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу, у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з пунктом 7.7.3 Кредитного договору, солідарний обов'язок перед Банком осіб, що одночасно виступають з боку Позичальника, виконується відповідно до статті 543 ЦК України. Зокрема, обов'язки Позичальника за Договором виконуються за домовленістю цих осіб або одною з них, або у погоджених частинах, а Банк має право вимагати виконання обов'язків Позичальника за договором частково або в повному обсязі як від усіх зазначених осіб, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Судом встановлено, що 20.02.2012 року Господарським судом м. Києва було ухвалене рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітком" заборгованості за кредитним договором №622 від 23.04.2008 року станом на 25.01.2012 року в розмірі 1438741,27 гривень.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 130 ЦПК України, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України, сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Після постановлення протокольної ухвали про закінчення з'ясування всіх додаткових обставин справи та перевірки їх доказами від 10.02.2014 року, у судовому засіданні, яке відбулося 12.03.2014 року, представником відповідача було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи для визначення розміру заборгованості за кредитним договором станом на 25.06.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

В обґрунтування поважності поновлення строку для пред'явлення нових доказів, шляхом призначення експертизи, представник відповідача зазначив, що він не може повідомити у зв'язку з чим він не з'явився у судове засідання, яке відбулося 10.02.2014 року, оскільки має багато засідань, і причини своєї неявки йому невідомі, а у судове засідання, яке було призначене на 03.03.2014 року, він не з'явився у зв'язку з тим, що перебував у відрядженні, передав через свого представника по довіреності клопотання про відкладення розгляду справи, а тому клопотання про призначення експертизи не було заявлено раніше.

Однак, враховуючи те, що дане клопотання було заявлено після початку розгляду справи по суті, суд, протокольною ухвалою, відмовив представнику відповідача у задоволенні даного клопотання, оскільки причини пропущення строку не визнані судом поважними.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Оскільки, позивач в січні 2012 року звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ "Елітком" з частиною вимоги, право на яку має за кредитним договором №622 від 23.04.2008 року, перебіг позовної давності був перерваний.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не застосовується.

Таким чином, з січня 2012 року почав свій перебіг новий строк позовної давності, протягом якого позивач має право захистити свої порушені права, який станом на дату подання позовної заяви до ОСОБА_1 не сплинув, а тому відсутні підстави застосовувати строки позовної давності.

Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, які ґрунтуються на законних підставах та такими, що підлягають задоволенню.

Представник позивача також вказує, що звернення до суду із зазначеним позовом призвело до сплати судових витрат, які він просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3441 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" 4 942 665 грн. 33 коп. заборгованості за кредитним договором № 622 від 23.04.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Омега Банк" судовий збір у розмірі 3 441 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: