Рішення № 37754418, 17.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2014 р. Справа № 914/669/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м. Київ

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

про стягнення 40 512, 39 грн.

Суддя П. Манюк

при секретарі І. Альховській

За участю представників:

від позивача: Шилов С.В. - представник

від відповідача: Куцак В.Л. - представник

Зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення 40 512, 39 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.03.2014 року.

В судове засідання, яке відбулося 17.03.2014 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги в частині основного боргу визнав та просив зменшити розмір штрафних санкцій, вимог суду зазначених в ухвалі про порушення справи не виконав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення 40 512, 39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 22.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (надалі - позивач, підрядник) та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Львова (надалі - відповідач, замовник) було укладено договір № 347 (надалі - договір).

Відповідно до умов договору позивач зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: поточний ремонт - гідродинамічне очищення свердловини у військовому містечку № 210 смт. Брюховичі Львівської області, а відповідач зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити роботи.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору передбачено, що загальна сума договору складає 39 780, 00 грн. Кінцева сума договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, про що зазначається в актах виконаних робіт форми № КБ - 2 в та довідці № КБ - 3.

Відповідно до п. 3.3 договору, оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача, але не пізніше 31.12.2013 року.

Факт виконання позивачем передбачених договором будівельних робіт підтверджується актом здачі-приймання робіт від 24.07.2013 року та довідкою про вартість виконаних робіт на загальну суму 39 780, 00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін.

13.03.2014 року позивачем на адресу відповідача був направлений акт звірки взаємних розрахунків на суму 39 780, 00 грн., який залишився не підписаним з боку відповідача.

Відповідач оплати за виконані роботи не здійснив, тому на час розгляду справи, сума основного боргу становить 39 780, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п. 6.4 договору у розмірі 595, 07 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 137, 32 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, на підставі договору від 22.07.2013 року № 347, позивачем були виконані роботи з поточного ремонту - гідродинамічному очищенню свердловини у військовому містечку № 210 смт. Брюховичі Львівської області. Відповідач в свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити ці роботи.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача, але не пізніше 31.12.2013 року.

Сторонами акт здачі-приймання робіт та довідка про вартість виконаних робіт на загальну суму 39 780, 00 грн. були підписані 24.07.2013 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання, щодо оплати за виконані роботи не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 39 780, 00 грн.

Оскільки представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не заперечив, однак доказів погашення заборгованості на подав, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 39 780, 00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 137, 32 грн., суд вважає, що вони розраховані вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем правомірно, згідно п. 6.4 договору, нараховано відповідачу пеню у розмірі 595, 07 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із приписів вказаних вище норм та враховуючи, що відповідач є структурним підрозділом Міністерства оборони України та фінансується з Державного бюджету, з якого не були виділені кошти на оплату виконаних позивачем робіт по договору від 22.07.2013 року № 347, суд вважає за необхідне, зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50 %. Таким чином до стягнення підлягає сума пені в розмірі 297, 53 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 07638027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7, код ЄДРПОУ 37100186) суму в розмірі 42 041, 85 грн. з них:

- 39 780, 00 грн. - основного боргу;

- 297, 53 грн. - пені;

- 137, 32 грн. - 3 % річних в розмірі;

- 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 21.03.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.