Рішення № 37753863, 11.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.2014 Справа № 905/1208/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Новіковій В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом прокурора міста Димитрова в інтересах держави в особі Димитровської міської ради, м.Димиртрів

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт.Гродівка

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, повернення її Димитровській міській раді та стягнення шкоди в сумі 3672,55грн

Представники сторін:

від прокуратури: Федько К.Г., за посвідченням НОМЕР_2 від 12.08.2013;

від позивача: Гумбаков, довіреність від 11.03.2014;

від відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_1;

Прокурор міста Димитрова в інтересах держави в особі Димитровської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, повернення її Димитровській міській раді та стягнення шкоди в сумі 3672,55грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.05.2007р. № 040715900031 відповідачу надана земельна ділянка площею 0,0925га для будівництва та обслуговування павільйону-складу з продажу будівельних матеріалів. Перевіркою встановлено, що відповідачем використовується земельна ділянка площею 0,0866га для розміщення будівельних матеріалів без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 26.02.2014р. порушено провадження у справі №905/1208/14, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, в судовому засіданні підтвердив факт самовільного використання земельної ділянки під будівельні матеріали та факт того, що станом на час винесення судового рішення земельна ділянка не звільнена.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 11.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника прокурора та сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014 року державними інспекторами сільського господарства в Донецькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, якою встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 03.05.2007р., зареєстрованого за №040715900031 відповідач використовує на території АДРЕСА_1 земельну ділянку несільськогосподарського призначення житлової та громадської забудови загальною площею 0,0925 га для будівництва та обслуговування павільйону-складу з продажу будівельних матеріалів. Самовільно використовується відповідачем земельна ділянка, прилегла до орендованої, площею 0,0866га для розміщення будівельних матеріалів, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами виявленого порушення відповідачу видано припис №0424 від 11.02.2014р., яким зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства.

За фактом використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів на підставі ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушено справу про адміністративне правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення №000463 від 11.02.2014р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №13/02/14-18 від 13.0.2014р.

На підставі вищенаведеного, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриття (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07. №963 здійснено розрахунок відшкодування шкоди, нанесеної Державі від самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якого розмір шкоди складає 3672,55грн.

За фактом використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів на підставі ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушено справу про адміністративне правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення №000463 від 11.02.2014р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №13/02/14-18 від 13.0.2014р.

У зв'язку з тим, що порушення усунуто не було, прокурором м.Димитрова в інтересах держави в особі Димитровської міської ради пред'явлено позов до ФОП - ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, повернення її Димитровській міській раді та стягнення шкоди в сумі 3672,55грн.

Згідно ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

За ст..2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок" наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель". За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, на момент проведення перевірок додержання вимог земельного законодавства рішення позивача про передачу відповідачу у власність або оренду земельної ділянки відсутнє.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовувалась відповідачем самовільно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 11.02.2014р., приписом від 11.02.2014р. №0424 на усунення виявлених порушень, доданою план-схемою самовільно зайнятої земельної ділянки, яка встановлює на місцевості її місце розташування, протоколу про адміністративне правопорушення від 11.02.2014р. №000463 та постановою про накладення адміністративного стягнення №13/02/14-18.

Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок.

Факт самовільного зайняття спірної земельної не оспорювався та визнався відповідачем у судовому засіданні, яке відбулось 11.03.2014р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою площею 0,0866 га, розташованої в межах населеного пункту м.Димитров під розміщення будівельних матеріалів.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,0866 га під розміщення будівельних матеріалів, розташованої в межах населеного пункту м.Димитров, та приведення її у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власником землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В матеріалах справи міститься розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_1, на загальну суму 3672,55 грн. Обчислення розміру шкоди здійснено державним інспектором сільського господарства в Донецькій області на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 3672,55 грн.

Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат.

Так, згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, тому у зв'язку із часковим задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволиним вимогам.

Звертаючись до суду з відповідним позовом прокурором заявлено вимогу немайнового характеру в порядку ст.212 Земельного кодексу України щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан та повернути її Димитровській міській раді та вимогу майнового характеру щодо стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Димитровської міської ради шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 3672,55грн.

Законом України «Про судовий збір» у п.3 ст.6 встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ст. 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 1,2 пункту 2 частини 2 цієї ж статті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2014р. складає 1218,00 грн.

З урахуванням того, що спір виник з вини відповідача, судовий збір в розмірі 3045 (1218грн + 1827грн) покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги прокурора міста Димитрова в інтересах держави в особі Димитровської міської ради, м.Димиртрів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт.Гродівка про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, повернення її Димитровській міській раді та стягнення шкоди в сумі 3672,55грн - задовольнити.

Зобов'язати фізичну-особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, НОМЕР_3) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної форми власності площею 0,0866га вартістю 209901,08гривень, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, привести її у придатний для використання стан та повернути її Димитровській міській раді.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, НОМЕР_3) на користь місцевого бюджету Димитровської міської ради (85322, Донецька область, м.Димитров, вул..Артема, 9, р/р 31415611700034, Димитровське УК/м.Димитров/24062200, МФО834016) шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 3672,55грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, НОМЕР_3) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206783006 у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, Отримувач: Київське УК/Київський р-н/22030001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 3045 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази.

Суддя М.М. Гриник

Повний текст складено та підписано 17.03.2014р.