Рішення № 37753838, 17.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2014 Справа № 905/357/14

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "CЄВ-Євродрайв"

м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 62663,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 313,32грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 185,41грн.

Представники сторін:

від позивача: Романенко П.В. - за довіреністю №б/н від 10.02.2014р.

від відповідача: Кобилецька О.С. - за довіреністю №301/35Д від 02.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "CЄВ-Євродрайв" м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" м. Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 62 663,20грн., інфляційних витрат у розмірі 313,32грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 185,41грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору №251АЭСсн від 12.08.2011р., позивач зобов'язався поставити у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 62663,20 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 19, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4-5, 12, 15, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України.

17.03.2014р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №б/н та б/д, в якому позовні вимоги не визнає.

17.03.2014р. представник позивача через канцелярію суду надав пояснення №б/н від 17.03.2014р. В даних поясненнях позивач просить стягнути з відповідача 3% річні у розмірі 180,26 грн. за період 05.12.2013р. - 08.01.2014р., тобто позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних, що передбачено умовами ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Також, представник відповідача у судовому засіданні надав усне клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи.

Суд, відмовив у задоволенні усного клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи, у зв'язку з необґрунтованістю.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

12.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "CЄВ-Євродрайв" м. Дніпропетровськ (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Азовелектросталь" м. Маріуполь, Донецька область (Покупець), укладено договір №251АЭСсн.

Розділом 1 Договору передбачений предмет договору.

Розділом 5 Договору передбачені строки поставки.

Відповідно до п. 5.1 Договору, поставка товару здійснюється на протязі 10-ти тижнів з дати отримання 100% передоплати.

Згідно з п. 6.1 Договору, ціна товару визначена на умовах DDP склад покупця, та вказана в специфікації №1 договору. При зміні економічних умов в період виконання договору, у т.ч. зміни в законодавстві, які безпосередньо впливають на виробничі витрати, збільшення вартості ціноутворюючих факторів, ціни підлягають перегляду за згодою сторін. З моменту перерахування передоплати ціни зміні не підлягають.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що загальну сума договору складає 1478053,56 грн. у тому числі 20% ПДВ - 247842,26 грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору, оплата буде здійснюватись в національній валюті України протягом трьох банківських днів з моменту пред'явлення до оплати постачальником рахунку - фактури.

Згідно з п. 7.2 Договору, умови оплати - 100% передоплати.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту укладення його обома сторонами та діє до 31.12.2011р.

Специфікацією №8 від 14.12.2012р. до договору №251АЭСсн від 12.08.2011р. сторони виклали п. 12.1 Договору №251АЭСсн від 12.08.2011р. в наступній редакції: «Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014р.».

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №251АЭСсн від 12.08.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №251АЭСсн від 12.08.2011р., на підставі видаткових накладних: №392 від 31.05.2013р. на суму 96406,30 грн.; №767 від 27.09.2013р. на суму 38730,90 грн.; №768 від 27.09.2013р. на суму 10495,38 грн.; №819 від 15.10.2013р. на суму 27053,82 грн., Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" м. Маріуполь, Донецька область отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "CЄВ-Євродрайв" м. Дніпропетровськ товар на загальну суму 172686,40 грн. (а.с. 26, 28, 30, 31)

Зі сторони відповідача видаткові накладні: №392 від 31.05.2013р.; №767 від 27.09.2013р.; №768 від 27.09.2013р.; №819 від 15.10.2013р., підписані Амеліним Д.Н. на підставі довіреностей: №2033 від 31.05.2013р.; №3343 від 27.09.2013р.; №3533 від 14.10.2013р. на отримання ТМЦ. (а.с. 27, 29, 32).

Відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 110022,30 грн., що підтверджується банківськими виписками. (а.с. 36, 39, 41, 43)

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 62664,10 грн.

Оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 62663,20 грн., підлягають стягненню у повному обсязі.

Умовами договору №251АЭСсн від 12.08.2011р. передбачена 100% передоплата вартості товару. В судовому засіданні представники позивача та відповідача надали пояснення, що відвантаження товару позивачем відповідачу здійснювалось, без передбаченої п. 7.2 договору 100% передоплати.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів оплати у розмірі 62663,20 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "CЄВ-Євродрайв" м. Дніпропетровськ доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 313,32 грн. та інфляційні витрати у розмірі 185,41 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє у повному обсязі:: за період з 05.12.2013р. по 08.01.2014р. (період визначений позивачем), на суму заборгованості 62663,20 грн., 3% річних у розмірі 180,26 грн.

Також, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, суд, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє у повному обсязі: за грудень 2013р. (період визначений позивачем), на суму заборгованості 62663,20 грн., інфляційні витрати у розмірі 313,32 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, б. 1, ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "CЄВ-Євродрайв" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, б. 23-В, оф. 409, ЄДРПОУ 33384533) суму основного боргу у розмірі 62663 (шістдесят дві тисячі шістсот шістдесят три) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 180 (сто вісімдесят) грн. 26 коп., інфляційні витрати у розмірі 313 (триста тринадцять) грн. 32 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 19.03.2014 року.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу