Ухвала суду № 37753075, 18.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року справа №805/14239/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.

секретар Копиця С.В.

за участі представників:

позивача Скоблікова С.О.

відповідача Стасенка О.В., Букрєєвої С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 р. у справі № 805/14239/13-а за позовом приватного підприємства «Домінант-Сервіс» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Домінант-Сервіс» звернулось до суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2013 року № 0000091502, № 0000391500.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість з мотивів вчинення правочинів, що вчиненні без мети реального настання обумовлених ними правових наслідків, по господарським операціям з платниками податків ТОВ «Ангстерм Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 06 червня 2013 року № 0000091502 та від 06 червня 2013 року № 0000391500, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 1344,38 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Під час апеляційного розгляду представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Домінант-Сервіс» зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 28 січня 2008 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1, а.с.78).

Позивач перебуває на податковому обліку у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (Димитрівське відділення) з 28 січня 2008 року за № 530.

Відповідно до статуту підприємства основним видом діяльності позивача є будівельно-монтажні роботи, прибирання будинків, постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, тощо (том 1, а.с.80-81).

З 08.05.2013 по 16.05.2013 посадовими особами Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Домінант-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року та податку на прибуток за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року за операціями з платниками податків ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», за результатами якої складено акт від 22 травня 2013 року № 308/22/35457641 (том 1, а.с. 14-63).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пп.14.1.27, п.14.1 ст. 14, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено завищення валових витрат у 3 кварталі 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 55087,00 гривень та порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 52463,00 грн. (том 1, а.с.62).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000091502 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 52463,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13116,00 грн. та № 0000391500 про донарахування податку на прибуток у розмірі 55087,00 грн. та застосування штрафних (фінансовий) санкцій в розмірі 13772,00 грн. (Т.1 а.с. 12-13).

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати , які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до акту перевірки, позивачем в порушення зазначених норм ПК України при формуванні валових витрат за 3 квартал 2012 року занижено податок на прибуток в сумі 55087,00 гривень у зв'язку з включенням до витрат операційної діяльності по рядку 05 декларацій витрат на ремонт та обслуговування житлових будинків по товарам, придбаним у ТОВ «Ангстрем Континенталь» та послугам, наданим підрядником ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи». Також, позивачем порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України через завищення сум податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 52463,00 гривень у липні та серпні 2012 року по товарам та послугам, нібито отриманими від ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначається склад податкового кредиту.

Відповідно до вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суть спору полягає в правомірності фактичного виключення відповідачем зі складу валових витрат та податкового кредиту позивача суми, за наслідками встановлення нікчемності угод, укладених з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за договором № 29 від 02 квітня 2012 року та дев'ятьма договорами підряду від 01 серпня 2012 року, укладеними з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

Як вбачається із матеріалів справи та доводів апеляційної скарги відповідача, при проведенні перевірок враховано акти перевірок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровську від 21.12.2012 № 7208/224/33906299 по постачальнику ТОВ «Ангстрем Континенталь» та від 21.12.2012 № 7212/224/33972398 по постачальнику ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи», якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, постанову слідчого ОВС ГСУ ДПС України від 31.01.2013 по кримінальному провадженню від 15.01.2013 № 32013180000000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків службовими особами підприємств, зокрема, ТОВ Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи».

Із матеріалів справи вбачається, що на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі № 804/1261/13-а, від 07 березня 2013 року у справі № 804/1260/13-а, які залишені без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року та від 04 червня 2013 року у вказаних справах, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» № 7212/224/33972398 від 21 грудня 2012 року та наказ про здійснення документальної позапланової перевірки ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» (постанова від 13 березня 2013 року № 804/1261/13-а), а також визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової ТОВ «Ангстрем Континенталь» № 7208/224/33906299 від 21 грудня 2012 року, визнано протиправними дії з коригування показників податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» та зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відобразити в електронній базі даних суми показників позивача з податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ (том 1, а.с.64-72).

Крім того, по справі була проведена судово-бухгалтерська експертиза, відповідно до висновків якої позивач мав реальні господарські взаємовідносини з ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Відповідно до ч. 5 ст.. 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Із акту перевірки вбачається, що експертом були досліджені укладені позивачем договори за період липень-серпень 2012 року, податкові накладні, акти приймання виконаний робіт (т. 2 а.с. 86-101, 118-126, 128, 195). Факт оплати за укладеними договорами сторонами не оспорювалися.

Отже, висновком експерта та наявними в матеріалах справи, документами підтверджено реальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Виробнича компанія «Віконні системи» та ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст.. 229 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Для встановлення факту визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Натомість відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем від сплати податкових зобов'язань, а вказані в акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадових осіб відповідача, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № 805/14239/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з- дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю.Чумак