Постанова № 37751463, 04.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7770/13-а

Категорія: 5.4 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Ярмолки І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу виробничо-комерційної фірми «Агромарін» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року по справі за позовом виробничо-комерційної фірми «Агромарін» до державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування рішення № 49 від 23.10.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2013 року виробничо-комерційна фірма «Агромарін» звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправним та скасування рішення № 49 від 23.10.2013 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у підприємства в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 204 155,99 грн. та штрафу в сумі 204 155,99 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року у задоволенні адміністративного позову виробничо-комерційній фірмі «Агромарін» відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою по справі постановою 26.12.2013 року виробничо-комерційна фірма «Агромарін» подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі виробничо-комерційна фірма «Агромарін» посилалась на те, що відповідачем в ході проведення перевірки неправомірно були самостійно визначені, як умовно задекларовані (застосовані без порушень вимог законодавства) оптово-відпускні ціни на продовольчі товари при розрахунку у вересні 2012 року.

Позивач зазначив, що Порядком формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженим Постановою КМ України від 17.04.2008 року № 373 не визначено, що орган контролю (відповідач) має право застосовувати при перевірці як базову ціну продукції для розрахунків будь-яку ціну на свій розсуд, у т. ч. «економічно обґрунтовану ціну», чи ціну для кожного споживача окремо, та не встановлює, що підприємство має декларувати зміну цін по кожному споживачу, щодо якого буде мати місце збільшення ціни більш ніж на 1 % відносно ціни, за яку він купував продукцію у поточному (попередньому) місяці, тощо.

Апелянт вважає, що оптово-відпускна ціна - це не ціна конкретної накладної, договорів поставки, а ціна встановлена підприємством ( базова ціна реалізації (оптова ціна виробника)), яка з урахуванням зазначених норм є визначальною для обрахунку зміни оптово-відпускних цін у відсотковому значенні з урахуванням надбавок та знижок.

При цьому у випадку надбавки (націнки) базової ціни реалізації така надбавка може бути здійснена не більш 1 відсотку на місяць без обов'язкового її декларування, відповідно до п. 2 Постанови КМ України № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари».

Виробничо-комерційна фірма «Агромарін» вказує на те, що діюче законодавство не встановлює обов'язок підприємства встановлювати оптово-відпускні ціни окремо по кожному контрагенту, так само і Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затверджений Постановою КМ України від 17.10.2007 року № 1222 не визначає обов'язок підприємства у випадку збільшення (встановлення) ним оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначених у пункті 1 цього Порядку, протягом місяця більш як на 1 відсоток декларувати такі зміни по кожному контрагенту окремо, що, на думку апелянта, підтверджує здійснення відповідачем розрахунку санкцій не в межах повноважень та у спосіб, що передбачено законами України, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Слід зазначити, що ВКФ «Агромарін» деяким своїм споживачам реалізовувала молочну продукцію за встановленою наказами директора ціною реалізації (базової ціни) на початок перевіряє мого періоду (01.10.2012 року), які збільшувала не більш ніж 1 відсотку на місяць відповідно до вимог п. 2 Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2007 року № 1222, а деяким споживачам застосовувала знижки, що також не було досліджено судом першої інстанції.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року та постановлення нової, якою задовольнити позовні вимоги виробничо-комерційної фірми «Агромарін».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.09.2013 року по 08.10.2013 року Сектором в Одеській області Державної інспекції України з контролю за цінами (структурний підрозділ апарату Державної інспекції України з контролю за цінами, надалі Інспекція або відповідач), відповідно до Наказу Державної інспекції України з контролю за цінами № 151-13 від 24.09.2013 року «Про проведення планової перевірки» було проведено планову перевірку Виробничо-комерційної фірми «Агромарін» з питань дотримання діючого порядку формування, встановлення та застосування цін на виробництво та реалізацію молочної продукції.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Виробничо-комерційною фірмою «Агромарін» № 082.

В акті перевірки посадовими особами Держцінінспекції України зазначено, що Виробничо-комерційна фірма «Агромарін» в порушення постанови КМУ від 17.10.2007 року № 1222 в період з 01 жовтня 2012 року по 01 жовтня 2013 року реалізовувала молоко 1,5 і 2 % жирності фасоване в поліетиленові пакети ємністю 0,5; 0,9 і 1 літр; сир кисломолочний 5 і 9 % жирності ваговий і в пачках вагою 0,2 і 1 кг; сметану 15 і 20 % жирності вагову і фасовану в поліетиленові пакети вагою 0,2; 0,25; 0,4; 0,45 і 0,5 кг за оптово-відпускними цінами, які збільшувались протягом місяця більше, ніж на 1 відсоток без здійснення процедури декларування їх змін, внаслідок чого отримана необґрунтована виручка в сумі 204 155,99 грн.

23.10.2013 року Державною інспекцією України з контролю за цінами прийнято Рішення № 49 про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким до ВКФ «Агромарін» застосовані адміністративно-господарські санкції за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 204155,99 грн. та накладено штраф в сумі 204155,99 грн., всього: 408311,98 грн.

Не погоджуючись з прийнятим Державною інспекцією України з контролю за цінами рішенням ВКФ «Агромарін» звернулось до суду першої інстанції з позовом про його скасування.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ВКФ «Агромарін», зважаючи на наступне:

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Регулювання цін здійснюється згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 1222 від 17.10.2007 року «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» (надалі - Порядок).

Згідно п. 1 Порядку цей Порядок визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне із вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

На виконання вищезазначеної постанови Розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 16 жовтня 2008 року № 837/А - 2008 «Про запровадження регулювання оптово-відпускних цін на продовольчі товари шляхом декларування їх зміни», для всіх суб'єктів господарювання, які проводять діяльність з виробництва та/або реалізації продовольчих товарів, запроваджено регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор - пісок, олію соняшникову, шляхом декларування їх зміни, та затверджено декларування зміни оптово-відпускних цін до Головного управління економіки Одеської обласної державної адміністрації за встановленою формою та в строки, визначені Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари.

Розпорядження Одеської облдержадміністрації від 16 жовтня 2008 року № 837/А - 2008 було опубліковано в газеті «Одеські вісті».

Відповідно п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» №1222 від 17.10.2007 року оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих абзацом тридцять восьмим пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання» № 373 від 17.04.2008 року встановлює, що оптово-відпускна ціна - фактична ціна, що застосовується у розрахунках за товари, які поставляються (реалізуються) суб'єктами господарювання з метою їх використання у підприємницькій діяльності, з урахуванням податку на додану вартість і транспортних витрат (пункт 1).

Таким чином, набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу є юридичним фактом, з яким законодавець пов'язує виникнення юридичних наслідків, а саме оптово-відпускні ціни (фактичні ціни, які застосовували у цей момент суб'єкти господарювання) вважаються задекларованими, незалежно від того, чи проводили суб'єкти господарювання декларування цих цін.

В подальшому обов'язок суб'єктів господарювання проводити декларування зміни цін встановлений відповідно до п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» № 1222 від 17.10.2007 року декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Отже, відповідно до вказаних норм, у випадку, коли ціни протягом місяця збільшились менше ніж як на один відсоток, такі зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари декларуванню не підлягають.

У перевіряємий період з 01 жовтня 2012 року по 01 жовтня 2013 року позивач реалізовував продукцію: молоко, сир кисломолочний, сметану та підвищував ціни на неї.

В поданому адміністративному позові ВКФ «Агромарін» посилалось на те, що згідно попереднього акту планової перевірки № 000069 від 04.02.2011 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеської області перевірялись встановлені оптово-відпускні ціни на молочну продукцію станом на 01.01.2010 року та порушень щодо встановлення цін не виявлено.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, станом на початок перевіряємого періоду (01.10.2012 року) наказами директора підприємства були встановлені оптово-відпускні ціни на молочну продукцію: молоко 1,5% жирності 1л - 6,510 грн., молоко 2,5% жирності 0,5л, 0,9л, 1л відповідно - 4,070 грн., 6,250 грн., 7,070 грн., молоко топлене 2,5% - 6,890 грн.; сир кисломолочний 5% жирності 0,2 кг та 1 кг - відповідно 8,240 грн. та 34,140 грн.; сир кисломолочний 9% жирності 0,2 кг та 1 кг - відповідно 8,340 грн. та 34,020 грн.; - сметана 15% жирності 0,2 кг, 0,25 кг, 0,5 кг, 1кг - відповідно 5,696 грн., 7,040 грн., 9,650 грн., 18,960 грн.; -сметана 20% жирності 0,2 кг, 0,25 кг, 0,4 кг, 0,450 кг, 1,5 кг, 1кг - відповідно 5,959 грн., 6,580 грн., 8,300 грн., 8,610 грн., 9,650 грн., 18,280 грн.

В подальшому, підприємство поступово кожного місяця на підставі розпорядчих документів - наказів директора підприємства продовжувало збільшувати ціну реалізації продукції.

Дослідивши надані позивачем накази директора підприємства про встановлення оптово-відпускних цін на молочну продукцію та додатки до них, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що ВКФ «Агромарін» здійснювало збільшення ціни реалізації продукції, однак зміна ціни продукції не приводила до її збільшення більше, ніж на 1 % в порівнянні з попереднім місяцем.

В свою чергу, помилковим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем у перевіряємому періоді була допущена цінова дискримінація, що виразилась у встановленні різних цін на продукцію за умови однакових витрат виробництва і якості продукції.

В своїх поясненнях ВКФ «Агромарін» наполягало на тому, що товариством при продажу продукції контрагентам застосовувались знижки.

В обґрунтування зазначеної позиції позивачем були надані додаткові докази - тендерні договори про закупівлю товарів за державні кошти (Договір №31/10-12 від 18.01.2012 року та №65 від 28.01.2013 року, укладений з в/ч 2524, Договір №230 від 20.06.2012 року, укладений з Санаторієм «Одеса» СБ України, Договір №107 від 06.03.2012 року та №34 від 04.02.2013 року, укладений з відділом освіти Іллічівської міської ради, Договір №63-Пх/Д3 від 11.05.2012 року, укладений з ДП "Український дитячий центр "Молода гвардія", Договори з управлінням освіти та науки Одеської міської ради та інші), в яких ціна визначена умовами тендеру (переможець торгів за найменшою ціною) зміні не підлягає, крім випадку передбаченому законодавством та лише за умовою залишенню без змін суми, визначеної в договорі.

Також були надані договори, укладені з небюджетними підприємствами (Договір №57 від 01.02.2012 року та №85 від 04.01.2013 року, укладений з ПП «Оптмаркет», Договір №БА-12- 5пр./102 від 19.01.2012 року та №БА-13-3пр./101 від 05.02.2013 року, укладений ПП СП «Біла Акація» та інші), в яких ціна визначена з урахуванням строку співпраці, обсягу закупівлі товару.

Таким чином, ВКФ «Агромарін» для деяких покупців молочної продукції застосовувались знижки, що не суперечить вимогам Закону України «Про ціни у ціноутворення» та іншим нормативно-правовим актам.

Слід зазначити, що позивач не є монополістом у сфері виробництва молочної продукції, що також підтверджує необґрунтованість висновку суду першої інстанції стосовно допущення товариством цінової дискримінації.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» відповідальність за порушення державної дисципліни цін за якою вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519, визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.

Пунктом 1.6 вищезазначеної Інструкції, передбачено, що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Враховуючи те, що позивачем підвищення оптово-відпускних цін на протязі перевіряємого періоду проводилось відповідно до вимог чинного законодавства України, висновки державної інспекції України з контролю за цінами про отримання позивачем у вказаний період необґрунтованої виручки, не знайшли підтвердження обставинами справи та дослідженими по справі доказами.

Відповідно ч. 2 до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а рішення державної інспекції України з контролю за цінами № 49 від 23.10.2013 року про застосування до ВКФ «Агромарін» адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у підприємства в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 204 155,99 грн. та штрафу в сумі 204 155,99 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу виробничо-комерційної фірми «Агромарін» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов виробничо-комерційної фірми «Агромарін» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної інспекції України з контролю за цінами № 49 від 23.10.2013 року про застосування до виробничо-комерційної фірми «Агромарін» адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у виробничо-комерційної фірми «Агромарін» в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 204 155,99 грн. та штрафу в сумі 204 155,99 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв