Постанова № 37750606, 19.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року № 813/692/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю представника позивача Самсонюк Т.Я., представника відповідача Квасниці Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Гал-автоматика» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гал-автоматика» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000102201 та № 0000112201 від 14 січня 2014 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до перевірки було надано усі первинні документи, які відповідають критеріям первинного документа, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарської діяльності позивача, проте вони не були прийняті до уваги податковим органом. Вказано, що висновки викладені в акті перевірки є безпідставними, необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Зазначено, що не заслуговують на увагу посилання податкового органу на пояснення осіб, які допитувались як свідки у кримінальному провадженні, оскільки ці пояснення не є підставою визнання господарських операцій такими, що в дійсності не відбувалися, вони повинні бути перевірені при постановленні судового рішення у кримінальному провадженні, порушеному відносно цих посадових осіб. В свою чергу позивачем виконано усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТзОВ «БК «АРТ Груп», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті». На момент складення податкових накладних контрагенти позивача були зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Зазначив, що при перевірці позивача використано акти перевірок його контрагентів, якими не підтверджено факти здійснення господарської діяльності. Про неможливість проведення господарських операцій між ПП «Гал-автоматика» та ТзОВ «БК «АРТ Груп», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» свідчить відсутність у контрагентів позивача основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, як необхідних елементів провадження господарської діяльності. Також вказав, що позивач не надав доказів фізичного переміщення товару - не встановлено з якого пункту (складу), якими засобами та за чий рахунок відбувалося переміщення товару, яким чином здійснювалося навантаження, розвантажування товару. Тобто умови фактичної передачі товару, про які вказано у договорі поставки, не підтверджені будь-якими доказами. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Гал-автоматика» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до бюджету при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «БК «АРТ Груп», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» за весь період взаєморозрахунків.

За результатами перевірки встановлено порушення підприємством п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі ПК України) що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 49 128,00 грн., та п.198.1-198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 53 424,00 грн., про що відображено в акті перевірки № 573/22-10/32800645 від 26.12.2013 року.

На підставі встановлених порушень 14.01.2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000102201 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 50 8401,00 грн. (за основним платежем - 49 127,00 грн., за штрафними санкціями - 1 714,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000112201 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 61 103,00 грн. (за основним платежем 53 425,00 грн., за штрафними санкціями - 7 678,00 грн.).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи між ПП «Гал-автоматика» (покупець) та ТзОВ «БК «АТР Груп» (постачальник) 10.05.2011 року укладено договір постачання № 1005-2, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець прийняти у власність і оплатити електротехнічну продукцію партіями, в кількості та асортименті, згідно з видатковими накладними на умовах даного договору. Поставка товару проводиться на умовах Інкотермс-2000, EXW-склад Постачальника (п.2.4 договору). На виконання умов договору № 1005-2 ТзОВ «БК APT «Груп» поставило ПП «Гал-автоматика» електропродукцію, що підтверджується видатковими накладними від 10.05.2011 року №10/05-23, від 20.05.2011 року №20/05-14, від 08.06.2011 року №8/06-18, від 16.06.2011 року №16/06-11, від 20.06.2011 року №20/06-14, від 24.06.2011 року №24/06-14, від 06.07.2011 року №6/07-08.

Розрахунки за отримані товари позивачем проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.06.2011 року №296, від 16.06.2011 року №310, від 16.06.2011 року №311, від 20.06.2011 року №324, від 04.07.2011 року №350, від 08.07.2011 року №369, від 15.07.2011 року №380, від 22.07.2011 року №407, від 29.07.2011 року №426, від 23.08.2011 №462, від 29.08.2011 року №468.

Для транспортування придбаного товару ПП «Гал-автоматика» укладено договори - заявки на перевезення вантажів від 10.05.2011 року №10/05-2011, від 20.05.2011 року №20/05-2011, від 08.06.2011 року №08/06-2011, від 16.06.2011 №16/06-2011, від 24.06.2011 року №24/06-2011 з ПП ОСОБА_5 Товар по видатковій накладній від 20.06.2011 року №20/06-14 на суму 38 048,22 грн. транспортувався ТзОВ «Міст Експрес» згідно договору №К0259/004 від 01.03.2007 року. Товар по видатковій накладній від 06.07.2011 року №6/07-08 на суму 5 396,87 грн. транспортувався власним транспортом ПП «Гал-автоматика».

На підтвердження факту відвантаження, перевезення та отримання товару ПП «Гал-автоматика» представлено товарно - транспортні накладні: від 10.05.2011 №10052011, від 20.05.2011 №20052011, від 08.06.2011 №8062011, від 16.06.2011 року №16062011, від 24.06.2011 року №24062011; подорожні листи №06/07/11 від 06.07.2011 року та акти прийняття виконаних робіт від 11.05.2011 року, 23.05.2011 року, 09.06.2011 року, 17.06.2011 року, 25.06.2011 року.

На виконання вказаного договору ТзОВ «БК «АТР Груп» виписано податкові накладні від 10.05.2011 року №127 на суму 21 427,05 грн., від 20.05.2011 року №291 на суму 12 181,88грн., від 08.06.2011 року №151 на суму 21 045,99 грн., від 16.06.2011 року №223 на суму 20 061,96 грн., від 20.06.2011 року №385 на суму 38 048,22 грн., від 24.06.2011 року №431 на суму 23 532,38 грн., від 06.07.2011 року №104 на суму 5 396,87 грн.

Також між ПП «Гал-автоматика» (покупець) та ТзОВ БТК «Євробуд» (постачальник) укладено договір №2908-5 від 29.08.2011 року згідно умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти згідно замовлення та накладних продукцію, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названу продукцію та оплачувати її.

На виконання умов даного договору ТзОВ БТК «Євробуд» реалізувало ПП «Гал-автоматика» електропродукцію, що підтверджується видатковими накладними 01.09.2011 року №1/09-18, від 19.09.2011 року №19/09-23, від 27.09.2011 року №27/09-29.

Розрахунки за отримані товари позивачем проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.09.2011 року №556, від 01.11.2011 року №635, від 24.11.2011 року №685. В подальшому оплата проводилась, відповідно до договору про відступлення права вимоги боргу від 21.11.2011 року №21/11-2 новому кредитору ТзОВ -Інтеграл Ай Ті» згідно з платіжними дорученнями від 16.12.2011 року №747, від 14.02.2012 року №93, від 12.03.2012 року №150 та відповідно до договору про відступлення права вимоги боргу від 30.03.2012 року №30/03/06 новому кредитору ТзОВ -Нові технології ТПВ згідно з платіжними дорученнями від 01.08.2012 року №402, від 10.09.2012 №477, від 11.09.2012 року №478, від 18.09.2012 року №485, від 20.09.2012 №488.

Як зазначив позивач для транспортування придбаного товару ПП «Гал-автоматика» укладено договори-заявки на перевезення вантажів від 27.09.2011 року №27/09-2011, від 19.09.2011 року №19/09-2011 з ПП ОСОБА_5 Товар по видатковій накладній від 01.09.2011 року №1/09-18 транспортувався власним транспортом ПП «Гал-автоматика».

На підтвердження факту відвантаження, перевезення та отримання товару ПП «Гал-автоматика» представлено товарно - транспортні накладні від 19.09.2011 року №190911, від 27.09.2011 року №270911, подорожній лист №01/09/11 від 01.09.11 року та акти прийняття виконаних робіт від 28.09.2011року, від 20.09.2011 року.

Між ПП «Гал-автоматика» (замовник) та ТзОВ БТК «Євробуд» (виконавець) укладено з договір виконання робіт №3008-7 від 30.08.2011 року, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснити налагодження промислових комп'ютерів в кількості 4 шт. під потреби замовника, а саме встановити операційні системи, драйвери, настроїти роботу програмного забезпечення для SCADА, виконати роботи по збиранню двох шаф управління. Про виконані роботи сторонами складено акт здавання-приймання від 22.09.2011 року №2209/01. Оплату здійснено в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 25.10.2011 року №610.

На виконання вказаних договорів ТзОВ БТК «Євробуд» виписано податкові накладні від 01.09.2011 року №19 на суму 12 707,88 грн., від 19.09.2011 року №753 на суму 75 671,82 грн., від 22.09.2011 року №760 на суму 31 129 грн., від 27.09.2011 року №857 на суму 59 336,94 грн.

Як встановлено судом з матеріалів справи між ПП «Гал-автоматика» (покупець) та ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» (постачальник) укладено договір №1412-5 від 14.12.2011 року згідно умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти згідно замовлення та накладних продукцію, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названу продукцію та оплачувати її.

На виконання умов даного договору ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» реалізувало електропродукцію ПП «Гал-автоматика», що підтверджується видатковою накладною від 14.12.2011 року №14/12-06. Оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2011 року. Товар транспортувався власним транспортом ПП «Гал-автоматика», що підтверджується подорожнім листом №14/12/11 від 14.12.2011 року.

На виконання вказаного договору ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» виписано податкову накладну від 14.12.2011 року №355 на суму 18 537,67 грн.

Крім того ПП «Гал-автоматика» (покупець) укладено з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (постачальник) договір №0112-6 від 01.12.2011 року згідно умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти згідно замовлення та накладних продукцію, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названу продукцію та оплачувати її.

На виконання умов даного договору ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» поставило ПП «Гал-автоматика» електропродукцію, що підтверджується видатковою накладною від 01.12.2011 року №1/12-25. Оплата за одержаний товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 16.12.2011 року №746. Товар транспортувався власним транспортом ПП «Гал-автоматика», що підтверджується подорожнім листом №01/12/11 від 01.12.2011 року.

На виконання вказаного договору ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» виписано податкову накладну від 01.12.2011 року №43 на суму 2 552,09 грн.

З акту перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновку про порушення ПП «Гал-автоматика» податкового законодавства на підставі актів ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС: № 1707/22-08/37241554 від 17.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ БК «АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року»; № 1689/22-8/33499358 від 16.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «БТК «Євробуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 24.11.2011 року»; № 1691/22-8/37635291 від 17.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року»; № 1788/22-8/37403533 від 23.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.10.2012 року».

Оскільки цими актами встановлено відсутність у ТзОВ «БК «АРТ Груп», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів, транспортних засобів, основних фондів, то це на думку відповідача , виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів укладених з ПП «Гал-автоматика» та як наслідок юридична дефектність відповідних документів за змістом статті 44 ПК України унеможливлює формування даних податкового обліку.

Проте з такими висновками податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6 стаття 198 ПК України).

На підтвердження реальності господарських операцій в матеріалах справи містяться первинні документи: договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, акти прийняття виконаних робіт тощо, які складені між позивачем та його контрагентами. Наведені документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання зобов'язань.

Придбана електротехнічна продукція у ТзОВ «БК «АРТ Груп», ТзОВ «БТК «Євробуд», ТзОВ «Гарант Буд Сервіс», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» в подальшому була реалізована позивачем, як товар, або використана, як комплектуючі при зборі шаф управління та різного виду систем керування, які збираються за індивідуальним замовленням клієнтів, а саме: ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія», ТзОВ « Колор Сім», ПП «Домінанта», ТзОВ «Бадер Україна», ПП «Анна», ТзОВ «Еко баланс Тер», Городоцька міська рада, Івано- Франківськводоекотехпром, ДП «Водоканал Ходорів», ДП «Камінь-каширський водоканал», ТзОВ «Конвеєр», ДП «Техніка», КП «Комунальник», ПП «Аркадія», Чернівецький олійно- жировий комбінат, Львівська політехніка, ТзОВ «Укрдорс» та інші.

Внаслідок проведення даних операцій позивач як платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту).

У свою чергу, відповідачем не доведено неотримання позивачем товару. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на здійснення господарської операції, які викладені у висновках актах про неможливість проведення зустрічної звірки.

Суд зазначає, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів.

Крім того, використання податковим органом акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необґрунтованим.

Висновок про безтоварність господарської операції, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочину, може ґрунтуватись на належних та допустимих доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його постачальниками не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час розгляду справи.

Зазначене свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків податкового органу щодо встановлених порушень.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочин не визнаний у встановленому законом порядку недійсним. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Враховуючи викладене вище та норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 року у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 року у справі № К/9991/66857/11.

Аналіз норм ПК України дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року, справа № 21-47а10.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з частиною 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на той факт, що позивач не надав доказів фізичного переміщення товару - з якого пункту (складу), якими засобами та за чий рахунок відбувалося переміщення товару, яким чином здійснювалося навантаження, розвантажування товару, оскільки відповідачем не конкретизовано які саме документи, окрім наданих, повинні бути представлені, а також якою законодавчою нормою це передбачено. Окрім того, їх наявність чи відсутність не може бути підставою для визнання господарської операції безтоварною. Податковий орган обґрунтовуючи правомірність своїх доводів не пояснив, яким чином наявність цих документів вплине на реальність господарської операції.

Факти поставки та отримання товарів позивачем підтверджуються відповідними первинними документами, відображенням придбаних товарів в бухгалтерському обліку, використанням позивачем придбаних товарів (робіт) у власній господарській діяльності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Гал-автоматика» 223,89 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000102201 та № 0000112201 від 14 січня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Гал-автоматика» 223,89 грн. (двісті двадцять три гривні 89 коп.) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська