Постанова № 37749989, 19.02.2014, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/268/19/14 Справа № 268/4293/13-аП о с т а н о в а

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2014 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючий суддя Ситенко А.І.

при секретарі Тіняковій Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, третя особа - управління Державної казначейської служби України у місті Макіївці Донецької області, про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення сум недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відшкодування судових витрат,

у с т а н о в и в:

07 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі -УПСЗН), третя особа - управління Державної казначейської служби України у місті Макіївці Донецької області, про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення сум недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відшкодування судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальної виплати на дитину в гарантованому законом розмірі за період з 18 липня 2013 року до досягнення дитиною трирічного віку.

Позивачка ОСОБА_1, представник відповідача - головний спеціаліст, юрисконсульт управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Братанов А.О., представник третьої особи - головний спеціаліст, юрисконсульт управління Державної казначейської служби України у місті Макіївці Донецької області Хомутова О.Ю., які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явились, надавши суду письмові заяви про можливість розгляду справи за їх відсутності.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і перебуває на обліку в районному управлінні праці та соціального захисту населення. Розмір щомісячної державної допомоги на дитину посадовими особами відповідача повинен був визначений відповідно до норм Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», однак в порушення вимог закону соціальна допомога на дитину їй була нарахована і виплачена у значно меншому розмірі, передбаченому нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України.

Посилаючись на наведені обставини та їх правове обґрунтування позивачка вважає, що відповідачем суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім'ї з дітьми, тому просить суд визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради здійснити перерахунок та нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік за період з 18.07.2013 року до дати досягнення її сином трирічного віку, стягнути з Державного бюджету України на її користь нараховану допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років зав період з 18.07.2013 року з урахуванням фактично виплачених сум та стягнути з Державного бюджету України понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 68 грн. 82 коп.

Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність та у письмових запереченнях зазначив, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці УПСЗН визначені і виплачені в розмірі, передбаченому в Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, у межах бюджетного фінансування за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України визначаються виключно Законами про Державний бюджет України на відповідні роки. До нормативно - правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні, згідно до вимог частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України належать постанови Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу. За таких обставин Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради вважає, що службові особи районного управління праці та соціального захисту населення діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Між сторонами виникли спірні правовідносини у сфері призначення і виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які регулюються нормами Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІI ( відповідними змінами та доповненнями) «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІI).

Приписами статей 1,3 цього Закону передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника) (ст. 5).

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». При цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого 23 квітня 2013 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області.

Позивачка з 18 липня 2013 року перебуває на обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради. Рішенням від 18 липня 2013 року їй призначена і виплачується щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», розмір якої визначено відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, у розмірі: з 25.02.2013 по 31.07.2013 - 567,28 грн.; з 01.08.2013 по 30.11.2013 - 153,33 грн.; з 01.12.2013 по 31.01.2014 - 224,33 грн.

Державну соціальну допомогу позивачка отримує як застрахована особа.

2Наведені факти та обставини підтверджені наявними в матеріалах справи документами.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Відповідно до ст. 15 Закону № 2811-ХІІ в редакції з 01.01.2002 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VІ було внесено зміни до Закону 2811-ХІІ та викладено ст. 15 у наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Проте відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12.2008 року.

Отже, з 01.01.2009 року ст. 15 Закону № 2811- ХІІ відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Також обмеження щодо розміру допомоги по догляду за дитиною передбаченої ст. 15 Закону № 2811- ХІІ встановлені ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» відповідно до яких зазначена допомога виплачується в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, ані Законом України «Про державний бюджет України» на 2011-2013 роки, ані іншими законами, не встановлювалось на 2011-2013 роки інший ніж у Законі № 2811-ХІІ розмір допомоги, та не надавалось Кабінету Міністрів України право визначати розміри такої допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, отже відповідач з 1 січня 2011 року не повинен був керуватися положеннями Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 р.

Крім того необхідно зазначити, що до 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами, зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, змінами до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40-44.

Проте, як зазначалось раніше, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Оскільки у даній справі спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд зазначає, що одним із основних принципів адміністративного судочинства є принцип законність, закріпленій у статті 9 КАС України, яким передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки іншими законами не встановлювалось інший ніж у Законі розмір допомоги, а положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року в тій частині, в якій вони суперечать закону, що стосується розміру допомоги застосовуватись не може, отже, у відповідача наявний обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», до досягнення дитиною трирічного віку.

З огляду на наведене наявність такого права за Законом у позивачки є визначальною для прийняття рішення про задоволення її позову, оскільки пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним нормативним актом - постановою Кабінету Міністрів України змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення.

За таких обставин вказані дії посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправними.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суд зазначає, що вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради здійснювати нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку стосуються спонукання відповідача вчинити певні дії у майбутньому, тому у суду на теперішній час відсутній предмет розгляду по справі (рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень), який би можливо було перевірити на предмет відповідності вимогам ч.3 ст. 2 КАС України. Так, у відповідача на момент розгляду справи відсутні підстави для прийняття будь-якого рішення, вчинення дії або бездіяльності стосовно нарахування та виплати допомоги у майбутньому. Отже у суду відсутні і підстави для визнання таких дій (бездіяльності) законними або навпаки або для спонукання до вчинення цих дій у майбутньому, оскільки захисту в судовому порядку підлягають порушені права, а не можливість їх порушення у подальшому.

Оскільки не можуть бути захищені права, які не порушені, суд приходить до висновку, що позивачка має право на перерахунок та виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 18 липня 2013 року по день винесення рішення судом, тобто по 19 лютого 2014 року.

Доводи Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2013 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-Х11 та статті 43 Закону № 2240-III , суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»).

Наведені відповідачем аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач не виконав зазначених вимог в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

За правилами статті частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За наведених обставин на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати - у сумі 68 грн. 82 коп.

На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 87, 90, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 99, 100, 105, 158, 159, 160, 162, 163, Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 42 і 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статями 4, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, третя особа - управління Державної казначейської служби України у місті Макіївці Донецької області, про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення сум недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відшкодування судових витрат, задовольнити.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: 86112, АДРЕСА_1, щомісячної допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18 липня 2013 року по 19 лютого 2014 року у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей до шести років.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради здійснити перерахунок та нарахування на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: 86112, АДРЕСА_1, допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 18 липня 2013 року по 19 лютого 2014 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та забезпечити виплату цих коштів з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати - 68 грн. 82 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: А.І. Ситенко