ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 146/1769/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Семко Г. В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
за участю: секретаря судового засідання Швець А.І.
представника третьої особи Маліцького П. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії , -
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Томашпільського районного суду Вінницької області з позовом до державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвої Ольги Миколаївни, в якому просив визнати постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену 25.10.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвою О. М. неправомірною та скасувати її.
Постановою Томашпільського районного суду від 08 листопада 2013 року позов задоволено частково: визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену 25 жовтня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Комлєвою О. М. з примусового виконання рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2012 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відділ примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 08 листопада 2013 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник третьої особи - управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2013 року - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання неправомірною відмову провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці. Визнано відмову управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_3 відповідно до вимог ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», неправомірною. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_3 відповідно до вимог ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням заробітної плати, працюючого на відповідній посаді судді, а саме, з 1 січня по 1 квітня 2012 року із заробітної плати 16995,60 грн., з квітня по 1 липня 2012 року 17328,60 грн., з 1 липня 2012 р. і по даний час 17456,40 грн. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області нарахувати та виплатити одноразово ОСОБА_3 різницю між перерахованим та фактично виплаченим довічним грошовим утриманням за період з 01.01.2012 р. по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року апеляційну скаргу ПФУ залишено без задоволення, а постанову Томашпільського районного суду від 10 вересня 2012 року без змін.
26 вересня 2012 року Томашпільський районний суд Вінницької області видав ОСОБА_3 виконавчий лист, який було звернено до примусового виконання, до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.
25.10.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2012 року з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - за фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Підставою для закінчення виконавчого провадження був лист, розпорядження та протокол управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому частково задовольнив позов ОСОБА_3
Суд апеляційної інстанції погоджується з прийнятим рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з копії протоколу індивідуального перерахунку пенсії від 19 вересня 2012 року управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області позивачу було виплачено довічне грошове утримання судді у відставці після проведеного перерахунку, згідно постанови Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2012 року за січень 2012 року 8303,64 грн, лютий 2012 року 8303,64 грн, березень 2012 року 8303,64 грн, квітень 2012 року 8303,64 грн, травень 2012 року 8303,64 грн, червень 2012 року 8303,64 грн, липень 2012 року 8304,06 грн, серпень 2012 року 8304,06 грн, вересень 2012 року 8304,06 грн. Загальна сума довічного грошового утримання судді у відставці після проведеного перерахунку становить 541,45 грн.
До правовідносин, що виникли між позивачем та управлінням Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області, а саме щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, згідно постанови Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2012 року останнім було застосовано ст. 2, абзац 2 п. 2 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за змістом яких максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, відповідно до постанови Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2012 року управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області повинно було провести перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці за період з урахуванням заробітної плати, працюючого на відповідній посаді судді, а саме з 1 січня по 1 квітня 2012 року із заробітної плати 16995,60 грн, з квітня по 1 липня 2012 року 17328,60 грн, з 1 липня 2012 року і по даний час 17456,40 грн, а також нарахувати та виплатити одноразово різницю між перерахованим та фактично виплаченим довічним грошовим утриманням за період з 01.01.2012 р. по день ухвалення судового рішення, тобто 10 вересня 2012 року.
З Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 3 червня 2013 року вбачається, що ч. 3 ст. 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню яка така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Крім цього, пунктом 4 резолютивної частини рішення, передбачено, що рішення має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у звязку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України визнаних неконституційними.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 протягом 37 років перебував на посаді судді.
З огляду на те, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а також те, що за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виплата щомісячного довічного грошового утримання позивачу з урахуванням розмірів заробітної плати, передбачених постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2012 року повинна становити з 1 січня по 1 квітня 2012 року із заробітної плати 16995,60 грн 15296,04 грн, з квітня по 1 липня 2012 року із заробітної плати 17328,60 грн 15595,74 грн, з 1 липня 2012 року і по даний час із заробітної плати 17456,40 грн 15710,76 грн.
Враховуючи ту обставину, що відповідачем перераховано ОСОБА_3 щомісячне довічне грошове утримання не в вищезазначених розмірах, відповідно не було підстав для закінчення виконавчого провадження, згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме за фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
У розрізі наведених правових положень, колегія суддів зазначає, що законом передбачено обов'язок державного виконавця після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відновити виконавче провадження протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, а відтак підстав зобов'язувати державного виконавця вчинити дії, що є його обов'язком згідно закону без порушення цього обов'язку, немає.
Відповідно до викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_3
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, позивачем було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 18 березня 2014 року .
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Сапальова Т.В.
Судове рішення № 37745830, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 146/1769/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: