Ухвала суду № 37745815, 19.03.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/260/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В.

секретар судового засідання: Александрова К.В.

за участю:

представника позивача Охрімовського Я.В.

представника відповідача Плахотнюк Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Міністерство юстиції України Головне управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу ,

В С Т А Н О В И В :

Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області звернулась в суд з позовом до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Міністерство юстиції України Головне управління юстиції у Вінницькій області, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить: визнати протиправними дії щодо винесення постанови про накладення штрафу та скасувати постанову про накладення штрафу від 14.01.2014р. ВП №38936757; визнати протиправними дії щодо винесення постанови про накладення штрафу та скасувати постанову про накладення штрафу від 27.01.2014р. ВП №38937164.

08 лютого 2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт порушує питання про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2014 року та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права та не відповідає дійсним обставинам справи. Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує зокрема на те, що судом першої інстанції не взята до уваги процедура внесення до Реєстру запису про реєстрацію за рішенням суду.

Відповідач не скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року по справі № 2-а/0270/4355/12 задоволений позов приватного підприємства "Виробничо-торгівельного підприємства "Гермес", визнано протиправними дії Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби щодо неприйняття від приватного підприємства "Виробничо-торгівельного підприємства "Гермес" податкових декларацій з ПДВ за період з грудня 2012 року по теперішній час; зобов'язано відповідача: - прийняти податкові декларації від приватного підприємства "Виробничо-торгівельного підприємства "Гермес" податкових декларацій з ПДВ за період з грудня 2012 року по теперішній час; - вчинити дії для внесення до реєстру запису про відміну анулювання реєстрації приватного підприємства "Виробничо-торгівельного підприємства "Гермес" , як платника ПДВ; - вчинити дії для внесення до реєстру запису про відміну анулювання реєстрації приватного підприємства "Виробничо-торгівельного підприємства "Гермес"; - внести дії для внесення до реєстру запису про відміну анулювання реєстрації приватного підприємства "Виробничо-торгівельного підприємства "Гермес" , як платника ПДВ; - вчинити дії для внесення до реєстру запису про відміну анулювання реєстрації приватного підприємства "Виробничо-торгівельного підприємства "Гермес" , як платника ПДВ.

19.07.2013 року за наслідками отриманих виконавчих листів, державним виконавцем у ВП № 38936757 та № 38937164 відкрито виконавче провадження та зобов'язано Вінницьку ОДПІ Вінницької області ДПС у строк до 26.07.2013 прийняти податкові декларації від ПП "ВТП "Гермес" за серпень 2012 року та вчинити дії для внесення до реєстру запису про відміну анулювання реєстрації ПП "ВТП "Гермес", як платника ПДВ.

У зв'язку з не виконанням в наданий термін рішення суду, державним виконавцем у ВП № 38936757 та ВП № 38937164 винесено вимоги від 07.08.2013, 30.09.2013, 28.10.2013 14.01.2014, якими встановлено термін для подання інформації щодо виконання чи не виконання з поважних причин рішення суду.

14 січня 2014 року відповідачем винесені постанови про накладення штрафу, кожною з яких до Вінницької ОДПІ застосовано штраф в сумі 680 грн.

27 січня 2014 року у ВП № 38937164 державним виконавцем за повторне невиконання без поважних причин рішення суду, винесено постанову, якою до позивача застосовано штраф в сумі 1 360 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та правомірності оскаржуваних постанов, а також дій відповідача під час виконавчого провадження.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з приписами статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з положеннями частини 5 статті 12 Закону сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Положеннями статті 75 Закону унормовано, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

В силу вимог статті 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як встановлено судом з матеріалів справи 19 липня 2013 року відповідачем було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню судового рішення по справі № 2-а/0270/4355/12 ухваленого Вінницьким апеляційним адміністративним судом 18 грудня 2012 року.

Державним виконавцем з метою належного виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 фактично продовжувався строк виконання, що підтверджується формуванням вимог 07.08.2013, 30.09.2013, 28.10.2013, однак боржником у вказаний термін рішення суду не виконано.

У зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують виконання рішення суду, або документів, якими повідомляється про поважність причин невиконання, 14 січня 2014 року відповідачем у виконавчих провадженнях №38936757 та №38937164 було ухвалено постанови про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду у розмірі 680 грн. та надано новий строк для виконання до 22 січня 2014 року, копію зазначених постанов було направлено позивачу, що підтверджується матеріалами справи.

Листом від 22.01.2014 за вих. № 1432/10/18-185, податковим органом повідомлено державного виконавця про встановлені недоліки в рішеннях суду, які потребують виправлення, після чого, Вінницькою ОДПІ будуть направлені документи до Міністерства доходів і зборів України для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації .

Державним виконавцем у ВП № 38937164 27.01.2014 винесено вимогу про зобов'язання у строк 06.02.2014 надати докази щодо виконання чи не виконання рішення суду та сформовано постанову, якою до позивача застосовано штраф в сумі 1 360 грн.

Статтею 6 Закону "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 36 Закону України „Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Позивач не надав доказів звернення до відповідача чи до суду з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду. Таким чином, не відповідають дійсності доводи позивача про те, рішення суду, яке у розумінні статті 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України, не виконується з поважних і незалежних від нього підстав.

За таких підстав, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про необґрунтованість позову.

Відносно доводів апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції процедури внесення запису про реєстрацію за рішенням суду до Реєстру платників ПДВ, а також на неможливість виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року в зв'язку з тим, що воно не оформлене відповідно до вимог пункту 13 Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 05.12.2006 року №115, колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені доводи необґрунтованими, оскільки зазначені обставини не є підставою для невиконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 березня 2014 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Граб Л.С.

Сапальова Т.В.