Постанова № 37745459, 12.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 р. Справа №805/2055/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Сапєгіній А.Г.,

за участю:

представника позивача, - Бікезіна Д.В.,

представника відповідача,- Темір Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконним (протиправним) та скасування наказу № 606 від 19.11.2013 року, визнання протиправними (незаконними) дій представників відповідача по проведенню позапланової виїзної перевірки, визнання незаконним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.12.2013 року № 02/221, визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 25.11.2013 року № 238р,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРІБЬЮШН», звернувся до суду з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про накладення штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20 листопада 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області за наслідками проведення позапланової перевірки з питань характеристик продукції магазину «ФОКСТРОТ» ТОВ «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» за адресою: м. Красноармійськ, вул. Горького, 90, ТК «Явір», з боку позивача були встановлені порушення та складено акт № 02/267 від 20.11.2013 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/221 від 05.12.2013 року та постанову про накладення штрафних санкцій № 238р від 25.11.2013 року.

Вважає, що оскаржувані наказ та рішення підлягають скасуванню, оскільки є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та прийняті за наслідками протиправних дій представників відповідача по проведенню перевірки, призначеної, в свою чергу, незаконним наказом.

Також зазначає, що ТОВ «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» є виключно розповсюджувачем (продавцем) кінцевому споживачу (юридичним та фізичним особам) продукції, та не вводив продукцію в обіг, питання перевірки факту продажу контрафактних товарів не входить до сфери повноважень відповідача, а порушення, викладені в оскаржуваній постанові дублюються.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях № 05/17-786 від 11.03.2014 року.

За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що доводи адміністративного позову не спростовують порушень встановлених під час перевірки. Вважають оскаржувані наказ, дії, рішення та постанову правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач,- Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» (Далі,- ТОВ «САВ-ДІСТРІБЬЮШН»), - є юридичною особою, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач,- Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області,- є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Листом від 5 листопада 2013 року № 5090-2-7/6 Держспоживінспекція України на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21 жовтня 2013 року № 07/1/3-16314-13 та депутатського звернення, доручила територіальним органам Держспоживінспекції України (за списком) провести позапланові заходи та доповісти про результати перевірок в термін до 11 листопада 2013 року. У списку, зокрема, зазначений магазин ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», розташований за адресою: м. Красноармійськ, вул. Горького, ТК Явір (а.с.19-20).

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, видано направлення на проведення перевірки від 19 листопада 2013 року № 02/341 відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та на підставі наказу від 19 листопада 2013 року № 606.

Згідно направлення посадовим особам відповідача доручено здійснити позапланову виїзну перевірку позивача у період з 20 по 21 листопада 2013 року. Підставою проведення перевірки є згода Держспоживінспекції України від 5 листопада 2013 року № 5090-2-7/6 (а.с.21-22).

20 листопада 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області за наслідками проведення позапланової перевірки магазину «ФОКСТРОТ» ТОВ «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» за адресою: м. Красноармійськ, вул. Горького, 90, ТК «Явір» з питань характеристик продукції, з боку позивача були встановлені порушення та складено акт № 02/267 від 20.11.2013 року (далі,- акт перевірки) (а.с.23-28).

Згідно висновків акту перевірки, з боку позивача встановлені порушення у вигляді розповсюдження продукції без національного знаку відповідності, нанесеного згідно з правилами, затв. ПКМУ № 1599 від 29.11.2001 року, а також порушення вимог п. 7,10 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затв. ПКМУ № 1149 від 29.10.2009 року, п. 17, 19, 24, Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, завт. ПКМУ № 785 від 29.07.2009 року, п. 9, 27 Технічного регламенту безпеки приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою КМУ № 856 від 24.09.2008 року.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафних санкцій № 238р від 25.11.2013 року (далі,- спірна постанова) (а.с.36) та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/221 від 05.12.2013 року (далі,- спірне рішення) (а.с.31-32).

Уточненим повідомленням про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів б/н від 21.12.2013 року, ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» проінформувало Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/221 від 05.12.2013 року.

Як вбачається із заперечень відповідача, вішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області № 02/231 від 19.12.2013 року скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 5 грудня 2013 року № 02/221.

Відповідно до пунктів 1-2 частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:

давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до вимог статті 6 цього Закону, однією із підстав для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Судом встановлено, що позивач допустив до перевірки представників відповідача. При цьому, в п. 1 акту перевірки вказано, що підставою перевірки є згода Держспоживінспекції України від 05 листопада 2013 року № 5090-2-7/6, тобто, Держспоживінспекція України, будучи юридичною особою, діючи на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21 жовтня 2013 року № 07/1/3-16314-13 та депутатського звернення народного депутата України Бойка В.Б. від 11 жовтня 2013 року № 216-к, звернулася до Держспоживінспекції у Донецькій області з вимогою проведення позапланового заходу певних магазинів позивача.

При цьому, форма згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю, затверджена до порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 року за № 743/21056 (надалі - Порядок № 310).

Як слідує з пункту 1.1 розділу І "Загальні положення" цього Порядку, він визначає механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція України) та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства (далі - суб'єкти господарювання), крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим.

При цьому, пунктом 1.3 розділу І Порядку № 310 прямо визначено, що його дія не поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Отже, форма Згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю не є обов'язковою для застосування під час прийняття органом Держспоживінспекції рішення на проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів, оскільки до предмету регулювання Порядку № 310 дані правовідносини не відносяться.

Виходячи з зазначеного, суд погоджується з доводами відповідача, що лист Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року № 5090-2-7/6 "Щодо проведення позапланових заходів" є належною згодою на проведення позапланової перевірки магазину "Фокстрот", оскільки законодавством не встановлена для перевірок такого роду форми згоди, а з наведеного листа вбачається наявність згоди (волі) центрального органу виконавчої влади (Держспоживінспекції України) на проведення перевірки.

Крім того, як слідує з матеріалів справи та пояснень представників сторін у судовому засіданні, на виконання вимог частини 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" перед початком перевірки перевіряючими було пред'явлено уповноваженим особам магазину "Фокстрот" направлення та службові посвідчення, а також надано копію направлення.

В направленні зазначено підставу для проведення позапланової виїзної перевірки: згода Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року № 5090-2-7/6, а також зазначені питання, що підлягають перевірці: перевірка безпеки електричного та електронного обладнання приладів, що працюють на газоподібному паливі.

Отже, спірний наказ містить всю необхідну інформацію з приводу предмету та підстав проведення такої перевірки, а позивач фактично повідомлений про дату початку та період її проведення шляхом отримання вказаного наказу та направлення, що відповідає нормам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 7 Закону № 877 передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

При цьому, як зазначалось раніше, співробітники відповідача допущені позивачем до перевірки, яка була проведена, тобто, спірний наказ виконано.

Таким чином, суд не вбачає в діях відповідача порушень при проведенні позапланової перевірки магазину "Фокстрот", що належить ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", згідно з отриманою від Держспоживінспекцієї України згоди.

Оскільки судом встановлено, що позапланова перевірка позивача була призначена за наявності передбаченої законом підстави - звернення фізичної особи (народного депутата України Бойка В.Б.) та юридичної особи Генеральної прокуратури України, та за наявності згоди центрального органу виконавчої влади (Держспоживінспекції України у формі доручення листом від 05.11.2013 р.), то наказ № 606 від 19.11.2013 р. відповідачем було оформлено в межах наявної компетенції і є правомірним.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, неможливо вважати неправомірними дії посадових осіб відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача, оскільки на підставі законного наказу у передбаченій законом формі їм були видані направлення на проведення перевірки, її здійснення проводилось у визначений в них термін і до її початку ці розпорядчі документи були пред'явлені посадовій особі позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що позивачем посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки без зауважень, тобто своїми діями позивач визнав законність їх дій.

Згідно ст. 22 Закону № 2735 заходами ринкового нагляду є обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають, зокрема обмеження надання продукції на ринку.

У відповідності до статті 30 Закону № 2735, обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону); 2) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Статтею 29 цього Закону передбачені обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі якщо порушено вимоги щодо застосування та нанесення Національного знака відповідності, складання декларації про відповідність, надання технічної документації. Так, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами (частина 3).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» встановлено, що національний знак відповідності (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Згідно Правил застосування національного знаку відповідності - національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. У разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції. Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції. Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Оскільки судом встановлено, що під час перевірки позивача були виявлені порушення Технічних регламентів, які полягали у розповсюджені продукції без національного знаку відповідності на табличці з технічними даними та з неналежним застосуванням національного знаку відповідності, що підтверджено актом перевірки, суд вважає, що на час його прийняття спірне рішення про вжиття обмежувальних заходів було правомірним.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що сторонами не оспорювались обставини самостійного скасування відповідачем спірного рішення, тому враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині скасування спірного рішення у зв'язку із відсутністю об'єкту судового захисту та відповідно предмету спору.

Частиною 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачена відповідальність стосовно особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, а частиною 3 передбачена відповідальність за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності чи за неналежно застосований Національний знак відповідності.

Дане порушення було встановлено під час проведення позапланової перевірки Держспоживінспекцією у Донецькій області, позивачем воно не спростовано, а підставою позову є неправомірність проведення позапланової перевірки, до якої позивач допустив фахівців відповідача, хоча статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» йому надано право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

В спірній постанові вказано, що позивачем порушено вимоги пункту 2 частини 2 та пунктів 1,2 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (а.с. 31).

Пункт 2 частини 2 статті 44 вказаного Закону передбачає відповідальність за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів.

Пункти 1, 2 частини 3 статті 44 цього Закону встановлює відповідальність до розповсюджувача продукції, зокрема, за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності та за розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів).

Оскільки судом встановлено наявність порушень, за які позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу на підставі спірної постанови, а також виходячи, що розмір штрафу визначений у межах встановлених законом санкцій, суд приходить висновку, що спірна постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача на те, що він є розповсюджувачем продукції, а не особою, яка ввела її в обіг, судом до уваги не приймаються, оскільки ч.7 ст. 8 закону № 2735 передбачає, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Враховуючи те, що позивачем ані під час перевірки, ані після її проведення у наданий відповідачем 5-денний строк не надав інформацію про виробника продукції, визначеної в Акті перевірки, тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції як до особи, яка відповідно до цього закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач довів суду правомірність дій та рішень, що стосуються предмету спору.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконним (протиправним) та скасування наказу № 606 від 19.11.2013 року, визнання протиправними (незаконними) дій представників відповідача по проведенню позапланової виїзної перевірки, визнання незаконним та скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.12.2013 року № 02/221, визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 25.11.2013 року № 238р,- відмовити повністю.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 12 березня 2014 року в присутності представників сторін.

Постанова виготовлена в повному обсязі 17 березня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.