Ухвала суду № 37745372, 20.03.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/908/2014 Головуючий в І інстанції: Третьякова І.В.

Категорія 27 Доповідач: Бездрабко В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2014 року березня місяця 20 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Бездрабко В.О.Суддів:Приходько Л.А. Борка А.Л.при секретарі:Романовій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання договору позики недійсним,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 26 вересня 2012 року між ним та ОСОБА_5 був укладений договір позики, відповідно до якого він передав відповідачу грошові кошти у розмірі 9000 доларів США з остаточним строком повернення грошей до 01 вересня 2013 року. На підтвердження факту отримання коштів за договором ОСОБА_5 складено відповідну розписку.

Оскільки відповідач умови договору позики належним чином не виконує, борг у визначені сторонами строки не повернув, в порядку ст.1046-1050 ЦК України ОСОБА_6 просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь заборгованість за договором у розмірі 71937грн.

В жовтні 2013 року ОСОБА_5 подав зустрічну позовну заяву, у якій зазначив, що грошові кошти у сумі 9000 доларів США від ОСОБА_6 не отримував. Боргова розписка від 26 вересня 2012 року складена ним, але проти його справжньої волі, під психічним тиском зі сторони ОСОБА_6, а тому на підставі ст.231 ЦК України просив визнати договір позики, укладений 26 вересня 2012 року між ним та ОСОБА_6, недійсним.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2014 року первісні позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 71937грн. боргу за договором позики, 719,37 грн. судового збору, а всього 72656,37грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання договору позики недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В ході розгляду справи встановлено, що у вересні 2011 року між сторонами був укладений договір позики, за яким ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 9000 доларів США, а останній зобов'язався повернути гроші через рік та сплатити 10% щомісячно за користування коштами. Своєчасно кошти не були повернуті. Дані обставини сторонами не заперечуються.

На підтвердження доводів первісної позовної заяви ОСОБА_6 надана суду розписка від 26 вересня 2012 року, з якої встановлено, що відповідач-позивач визнавав наявність у нього боргу перед позивачем-відповідачем у розмірі 9000 доларів США та зобов'язався повернути кошти до 01 вересня 2013 року. При цьому ОСОБА_5 не заперечує, що боргова розписка складена саме ним.

За наведених обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність між сторонами позикових зобов'язань. Наявність у позивача розписки свідчить про неповернення відповідачем боргу. Ці висновки відповідач-позивач не спростував належними і допустимими доказами. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження складання боргової розписки від 26.09.2012 року під впливом насильства, всупереч справжньої волі ОСОБА_5 Також суду не надано доказів того, що складена ОСОБА_5 письмова розписка є наслідком карних дій, вчинених позивачем-відповідачем.

Доводи апеляційної скарги про виконання відповідачем-позивачем боргового зобов'язання перед ОСОБА_6 у повному обсязі, колегія суддів визнає неприйнятними у зв'язку з їх недоведеністю.

Враховуючи, що зобов'язання за договором позики відповідачем-позивачем належним чином, у визначений сторонами строк, не виконано, кошти за договором позики у повному обсязі ОСОБА_5 не повернуті, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову.

Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до норм цивільного процесуального законодавства та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :