Ухвала суду № 37743088, 18.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Майданніков О.І.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року справа №262/8469/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 09 грудня 2013 року у справі № 262/8469/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради, в якому просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради щодо відмови в перерахунку і виплаті ОСОБА_4, щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому законом, прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та відновити порушені права позивача шляхом зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 11 квітня 2012 року до дати винесення судового рішення по справі, на дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого законом, для кожної дитини, з урахуванням фактично виплачених сум (а.с. 2-3).

До позовної заяви позивачем було додано клопотання про визнання причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом поважними та поновлення строку для звернення з адміністративним позовом до суду. (а.с. 4-5). В клопотанні про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначив про те, що з письмової юридичної консультації яку 18 листопада 2013 року вона отримала від адвоката, вона вперше дізналася про порушення своїх прав, а саме про те, що державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна сплачуватися у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 09 грудня 2013 року позовну заяву ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 квітня 2012 року по 04 червня 2013 року залишено без розгляду (а.с. 14).

Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 09 грудня 2013 року (а.с. 24-25).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при призначенні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона не знала про те, який має бути розмір цієї допомоги. Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради здійснювало позивачу нарахування допомоги самостійно. Позивач не є спеціалістом в області державного соціального захисту, та не зобов'язана проводити перевірку розрахунків відповідача, який є державним органом, та який реалізовує надані йому чинним законодавством України владні управлінські функції у сфері державної політики щодо соціального захисту населення та скликаний захищати соціальні права населення.

Апелянт вважає, що ним було пропущено строк для звернення до суду з адміністративним позовом з поважних причин.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Залишаючи без розгляду частину позовних вимог ОСОБА_4 за період з 11.04.2012 року по 04.06.2013 року суд першої інстанції зробив висновок про те, що позивачем не наведено належних підстав для визнання причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом поважними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За частиною 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Отже як встановлено з матеріалів справи, суд першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі залишив без розгляду частину позовних вимог ОСОБА_4 з 11.04.2012 року по 04.06.2013 року (а.с. 14), а в іншій частині позовних вимог відкрив провадження у справі (а.с. 15).

Як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення з 11.04.2012 року як одержувач щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною, разом з тим до суду позивач звернулась тільки 05 грудня 2013 року.

Посилання позивача в доводах апеляційної скарги на правову необізнаність, судова колегія не приймає, оскільки зазначене не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, з тих підстав, що захист порушеного права залежить виключно від суб'єктивної волі кожної особи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 99, 100, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Пролетарського районного суду м.Донецька від 09 грудня 2013 року у справі № 262/8469/13-а -залишити без задоволення.

Ухвалу Пролетарського районного суду м.Донецька від 09 грудня 2013 року у справі № 262/8469/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв