Рішення № 37742919, 17.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/118/14 17.03.14За позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Т"

про стягнення 131 560,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Шмаюн Н.В. (дов. № 55 від 02.09.2013)

Від відповідача Лучко М.В. (дов. Від 29.05.2013)

В судовому засіданні 17.03.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.01.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (надалі - позивач) № 138-2/1-03/170 від 20.12.2013 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Т" (надалі - відповідач) про стягнення 131 560,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/118/14, розгляд справи призначено на 27.01.2014.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014, представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

В судове засідання, призначене на 10.02.2014, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 10.02.2014, представник відповідача не з'явився, проте 07.02.2014 надіслав до суду телеграму, в якій клопотав про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.02.201 розгляд справи відкладено на 24.02.2014

В судовому засіданні 24.02.2014 оголошено перерву до 17.03.2014.

В судовому засіданні, призначеному на 24.02.2014, сторони заявили клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строків розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 17.03.2014, з'явився представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 17.03.2014, з'явився представник відповідача, позовні вимоги в частині основного боргу визнав, просив зменшити суму штрафних санкцій та відстрочити виконання рішення до 01.11.2014.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (далі по тексту - Покупець) (разом - Сторони), було укладено Договір поставки насіння № 2-59 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських рослин, а Покупець зобов'язується прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов вказаних у Договорі.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором постачання.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 7.1 Договору встановлено термін дії договору з моменту підписання до повного виконання зобов'язань Сторонами цього Договору.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 названого кодексу).

Умовами Договору (п. 2.1.1.) передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця протягом 10 днів з дня підписання договору застави і страхування предмету застави, насіння визначеного Договором.

Загальна вартість Договору становить 176 600 грн. (п. 3.1 Договору). Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок проводиться Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника наступним чином: 2 000 грн. до 25.01.2013; 2 000 грн. до 25.02.2013; 2 000 грн. до 25.03.2013; 2 000 грн. до 25.04.2013; 2 000 грн. до 25.05.2013; 2 000 грн. до 25.06.2013; 2 000 грн. до 25.07.2013; 162 600 грн. до 01.06.2013.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

На виконання умов Договору за видатковою накладною № РН-2-121 від 19.12.2012 (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи) позивачем була здійснена відповідачу поставка товару на загальну суму 176 600 грн. Зауважень щодо якості поставленого товару відповідачем не наведено.

Станом на 20.12.2013 відповідач виконав свої зобов'язання частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок суму боргу в розмірі 75 400 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо здійснення оплати за поставлений товар відповідачем виконано частково, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 101 200 грн.

З урахуванням наведених положень укладеного сторонами Договору, виходячи з факту отримання товару покупцем за видатковою накладною, строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого і отриманого товару станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Відповідач проти задоволення основного боргу в сумі 101 200 грн. не заперечував.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів погашення заборгованості в добровільному порядку відповідачем не надано.

За таких обстави, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором поставки насіння № 2-59 від 07.11.2012 у розмірі 101 200 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30 360 грн., відповідно до п. 4.2 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.2 Договору за несвоєчасне проведення розрахунків, передбачених у розділі 3 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 30 360 грн. у відповідності до п. 4.2 Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання.

Відповідач заперечує щодо стягнення штрафу у вказаному розмірі, та посилаючись на скрутне матеріальне становище просить суд зменшити розмір штрафу до 2 000 грн., а також відстрочити виконання рішення до 01.11.2014.

Однак, суд проаналізувавши вказані доводи відповідача, приходить до висновку, що доказів в підтвердження викладених у відзиві обставин відповідачем до суду не подано, а посилання на важкий фінансовий стан не підтверджений належними та допустимими доказами. Таким чином суд вважає, що вказане клопотання не обґрунтоване та не належним чином мотивоване, а отже не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Т" (03057, м.Київ, вулиця Желябова, будинок 2-А; ідентифікаційний код: 32855060) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 1; ідентифікаційний код 30518866) 101 200 (сто одна тисяча двісті) грн. 00 коп. - основного боргу, 30 360 (тридцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. - штраф та 2 631 (дві тисячі шістсот тридцять одна) грн. 20 коп. - суму судового збору.

3. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-Т" про відстрочення виконання рішення до 01.11.2014 - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.03.2014

Суддя М.О. Лиськов