Рішення № 37742673, 06.03.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22365/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Терешкович Ю.М.

з участю представника позивача Шевчук Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернулось до суду з позовом, у якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 278-06/1 від 08.12.2006 року, що забезпечує виконання кредитного договору № 278-06 від 08.12.2006 року, а саме: домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,10 га., кадастровий № 5610100000:01:050:0119, що належить ОСОБА_2, в межах суми стягнення 358421,19 гривень на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною, що визначена договором іпотеки - 558 486 гривень; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати, а саме 229,40 гривень судового збору.

В судовому засіданні представник позивача Шевчук Г.Є. позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задоволити. У зв'язку з неявкою відповідачів проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_2та ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про розгляд справи у їх відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють явку до суду не надіслали.

Суд, зі згоди представника позивача, вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення у справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.12.2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Кредобанк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ «Кредобанк» (далі Банк), було укладено кредитний договір №278-06, згідно якого останній отримав кредит в сумі 59 400 доларів США, та зобов'язався у строк до 07 грудня 2026 року і в повному обсязі повернути одержані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування ними.

Згідно п. 2.2. Кредитного договору, кредит був виданий на купівлю домоволодіння з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань по Кредитному договору, 08.12.2006 року було укладено договір іпотеки №278-06/1, згідно якого ОСОБА_3 передав в іпотеку Банку належне йому на праві приватної власності домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 3604, а також земельну ділянку загальною площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1, кадастровий № 5610100000:01:050:0119, право власності на яку також належало ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 08.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 3606.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У зв'язку з порушенням умов договору щодо повернення кредиту, за ОСОБА_3, утворилась заборгованість.

Рішенням Рівненського міського суду № 2-1623/11 від 29 листопада 2012 року, з ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто заборгованість по вказаному кредитному договору в сумі 358 421,19 грн. та 1 820 грн. судових витрат.

На виконання цього ж рішення суду, було виданий виконавчий лист. 13.12.2012 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Згідно довідки відділу ДВС Рівненського МУЮ № 48134 від 05.12.2013 рок кредитна заборгованість ОСОБА_3 за згаданим виконавчим документом, станом на 05.12.2013 року, не погашена.

29.11.2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» укладено догові факторингу, шляхом купівлі права вимоги.

За умовами Договору факторингу, у відповідності до ст. 1077 та ст. 1078 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиці: (фактор) придбало у ПАТ «Кредобанк» (клієнт) право грошової вимоги до третьої особи (боржника) в тому числі і до ОСОБА_3

16.12.2011року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» був укладений договір про відступлення прав за договорами іпотеки, у тому числі й за договором іпотеки №278-06/1 від 08.12.2006 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №5389.

Також 16.12.2011 року між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» був укладений договір про відступлення прав за договорами іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №5389, за п. 1.1. якого, у зв'язку з укладенням Договору факторингу Первісний іпотекодержатель (ПАТ «Кредобанк») відступив Новому іпотекодержателю (ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції») право вимоги за іпотечними договорами, наведеними у Додатку №1 до даного Договору.

Згідно п. 247 Додатку №1 згаданого договору, право вимоги було відступлено, у тому числі, й за договором іпотеки №278-06/1 від 08.12.2006 року.

Пунктом 1.2. договору про відступлення прав за договорами іпотеки від 16.12.2011 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» одержало право замість ПАТ «Кредобанк», в разі невиконання або неналежного виконання боржниками своїх зобов'язань, одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна, переданого в іпотеку відповідно до Договорів іпотеки, у порядку визначеному Договорами іпотеки та Законом України «Про іпотеку».

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08.04.2013 року по справі №569/5631/13-ц здійснено процесуальне правонаступництво у справі №2-1623/11 та замінено ПАТ «Кредобанк» правонаступником ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» у грошовій вимозі до ОСОБА_3 згідно Кредитного договору та за усіма забезпеченнями відповідно до Договору іпотеки.

Таким чином, на підставі укладених вищезгаданих договорів, Позивач набув право на задоволення своїх своїх вимог за рахунок домоволодіння із земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22.04.2010 року у цивільній справі №8-31/2009 було визнано право власності ОСОБА_2 на домоволодіння та земельну ділянку площею 0,10 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі прийнятого судом рішення, 07.07.2010 року Комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» видано витяг про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 №26636604.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07.06.2013 року по справі №569/6752/13-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 16.07.2013 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Кредобанк», ТОВ «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Рівненського міського управління юстиції Рівненської області про припинення правовідношення за договором іпотеки та припинення обтяжень нерухомого майна.

Даним судовим рішенням встановлено, що для забезпечень виконання ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору №278-06, 08.12.2006 року був укладений договір іпотеки №278-06/1, згідно якої останній передав в іпотеку банку придбане за кредитні кошти та належне йому на праві приватної власності майно, а саме домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 0,10 га кадастровий №5610100000:01:050:0119 за адресою АДРЕСА_1.

Зі змісту даного рішення також слідує, що «рішенням Рівненського міського суду від 22 квітня 2010 року у цивільній справі №8-31/2009 було визнано право власності ОСОБА_2 на домоволодіння та земельну ділянку площею 0,10 га, розташовані за адресою АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_3 не виконав свої зобов'язання за договором доручення, укладеним між ним та ОСОБА_2 26 жовтня 2006 року, придбавши та здійснивши реєстрацію майна на своє ім'я, а не на ім'я ОСОБА_2 В рішенні суду зазначено, що присутній в судовому засіданні представник ВАТ «Кредобанк» не заперечив проти визнання права власності на майно за ОСОБА_2, оскільки згідно ч.2 ст.23 Закону України «Про іпотеку» особа, до якої перейшло право власності на майно, набуває статусу іпотекодавця».

Отже, при переході права власності на предмет іпотеки, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна незалежно з яких підстав перейшло право власності на майно.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 3.1.4. Договору іпотеки, встановлено, у випадку невиконання іпотекодавця (ОСОБА_2) зобов'язань за цим та/або Позичальника (ОСОБА_3) за Кредитним договором, іпотекодержатель (Позивач) має право звернути стягнення на предмет іпотеки реалізувати його відповідно до розділу 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних із реалізацією Предмета іпотеки.

Пунктом 5.1. Договору іпотеки сторонами погоджено, що право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель (Позивач) набуває якщо у момент настання терміну виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлений Кредитним договором строк суми відсотків, комісій, неустойки (пені, штрафних санкцій).

У відповідності із ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про іпотеку», відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Положенням ст.23 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою (ч.1). До якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ч.2).

В Постанові №5 від 30 березня 2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, роз'яснено, що Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена (п.9). У разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку») (п.36).

Статтями 33, 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку».

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотеко держателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості іпотеки.

З наведеного слідує, що у зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов кредитного договору, позивач набув право на звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки для першочергового задоволення своїх вимог.

Згідно п. 5.2. Договору іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання іпотекодавця за Кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо вимога не буде задоволена протягом 30 днів, - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі надання недостовірної інформації іпотекодержателю згідно п. 2.1. цього Договору, в тому числі при не попередженні іпотекодержателя про всі відомі іпотекодавцюправа та вимоги інших осіб на предмет іпотеки (в т.ч. ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку).

26.10.2012 року ОСОБА_3, а 28.08.2013 року за № 07-08/2013 ОСОБА_2 позивачем надіслані вимога/іпотечне повідомлення про усунення порушень умов кредитного договору з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі їх невиконання, проте вони, як вказує позивач, залишені відповідачами без реагування.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відтак, ОСОБА_2 як майновий поручитель, несе відповідальність за порушення ОСОБА_3 зобов'язань згідно Кредитного договору в сумі 358 421,19 грн. в межах вартості майна, що передане в іпотеку.

Згідно п. 1.6. Договору іпотеки, Сторони оцінили предмет іпотеки в сумі 558 486 грн.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що вимоги є обґрунтованими, повністю узгоджуються з наданими доказами, а тому підлягають до задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, підлягає до стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 229,40 грн., що стверджується відповідно платіжним дорученням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 278-06/1 від 08.12.2006 року, що забезпечує виконання кредитного договору № 278-06 від 08.12.2006 року, а саме: домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,10 га., кадастровий № 5610100000:01:050:0119, що належить ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_3, виданий 21.09.1999 року Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1) в межах суми стягнення 358421,19 гривень, з яких: 303913,33 гривень - неповернута сума кредиту, 45879,48 гривень - несплачені відсотки за користування кредитними коштами, 450,00 гривень - прострочені комісії за управління кредитом, 8178,38 гривень - нарахованої пені, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, офіс 147, код ЄДРПОУ 37356981), шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною, що визначена договором іпотеки - 558486 (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, офіс 147, код ЄДРПОУ 37356981) судові витрати у сумі 229,40 гривень, понесені останнім при подачі позовної заяви.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.В.Рогозін