Вирок № 37741091, 12.03.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/790/14-к

Провадження № 1-кп/442/85/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

з участю секретаря - Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження № 12014140110000130 від 18.01.2014 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Іркутськ Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 26.04.2013 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст.263 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України;

з участю прокурора - Дзерина В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 18.01.2014 року о 11.30 год був затриманий працівниками міліції у зв'язку із вчиненням ним дрібної крадіжки (пляшки горілки «Медоф», ємністю 1л, вартістю 67,94 грн.) в магазині «Рукавичка», на вул.Л.Українки, 14, в м.Дрогобичі Львівської області. Під час проведення поверхневого огляду в ОСОБА_1 із внутрішньої лівої кишені куртки виявлено та вилучено металевий предмет чорного кольору, схожий на кастет, який він незаконно, без передбаченого законом дозволу, носив із собою.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення та дав суду пояснення, аналогічні фабулі обвинувачення. Доповнив, що згаданий кастет знайшов на металобрухті і, так як він йому сподобався, вирішив забрати його собі. У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє більше такого не вчиняти і просить суд суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим, не оспорює докази щодо обставин справи, з'ясувавши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів у даному провадженні. А тому, розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Відтак, дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 263 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він носив холодну зброю без передбаченого законом дозволу.

При обранні виду і розміру покарання ОСОБА_1 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та, відповідно до ст.65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого.

Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є, на думку суду, те, що ОСОБА_1 щиро розкаюється у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, по справі не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного та обставин справи, враховуючи особу винного, зокрема те, що на його утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 можна виправити та перевиховати без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України, у виді громадських робіт, яке є необхідне й достатнє, на думку суду, для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, у відповідності до п.4 ч.9 ст.100 КПК України, майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується. Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити згідно п.4 ч.9 ст.100 КПК України.

Також згідно ст.124 КПК України слід вирішити питання розподілу процесуальних витрат. Частиною другою ст.124 КПК України визначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Речові докази:

- диск із відеозаписами камер спостережень за 18.01.2014 року у магазині «Рукавичка» (вул.Л.Українки, 14, м.Дрогобич, Львівська область), - залишити при матеріалах кримінального провадження №12014140110000130;

- кастет, який знаходиться на зберіганні у ВРЗ Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області (квитанція №000012 від 22.01.2014 року) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м.Львова, код ЄДРПОУ - 38007594, р/р 31111115700003, МФО - 825014) витрати на проведення експертизи №15/11-039 від 21.01.2014 року в розмірі 293 (двісті дев'яносто три) грн. 40 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Грицай М.М.