Постанова № 37740131, 17.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/49

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

17 березня 2014 року 14:40 № 826/1354/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк" до 1) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про визнання протиправними дій, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - позивач, ПАТ "Промінвестбанк") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДКСУ у м. Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКСУ у Закарпатській обл.) про визнання протиправними дій.

Представником позивача 19.02.2014 до відділу документального обліку та контролю суду було подано клопотання про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги в останній редакції викладено наступним чином:

- визнати дії ГУ ДКСУ у м. Києві, які виразилися у не зверненні за інформацією про підтвердження зарахування залишку неповернутих з Державного бюджету коштів, на рахунках яких обліковуються надходження бюджету - неправомірними;

- визнати дії ГУ ДКСУ у Закарпатській обл., які виразилися у поверненні виконавчого листа без виконання - неправомірними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1354/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2014 закінчено підготовче провадження у справі № 826/1354/14 і призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 05.03.2014 прибув представник позивача та відповідача-1. Представник відповідача-2 в судове засідання 05.03.2014 не прибув, подавши 03.03.2014 до відділу документального обігу та контролю суду клопотання про відкладення судового засідання.

Однак, враховуючи стислі строки розгляду справ, та враховуючи відсутність поважності причин неявки представника відповідача-2 в судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-2.

При цьому, згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 КАС України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 05.03.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 у справі № 2а-0770/947/12 (Т. 1, арк. 9 - 11) позовні вимоги ПАТ "Промінвестбанк" задоволено; визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у м. Ужгороді щодо невиконання передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів та дій щодо повернення ПАТ "Промінвестбанк" надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 1 391 592,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області на користь ПАТ "Промінвестбанк" надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 391 592,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Промінвестбанк" витрати зі сплати судового збору в сумі 2 146,00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2013 у справі № 130283/12/9104 (Т. 1, арк. 12 - 17) апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 у справі № 2а-0770/947/12 - без змін.

Закарпатським окружним адміністративним судом 06.11.2013 на виконання вищевказаних рішень позивачеві було видано виконавчий лист (Т. 1, арк. 18) про стягнення з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області на користь ПАТ "Промінвестбанк" надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 1 391 592,00 грн. та стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ "Промінвестбанк" витрат зі сплати судового збору в сумі 2 146,00 грн.

Листом від 15.11.2013 № 09-7-7/813 (Т. 1, арк. 19) позивач звернувся до ГУ ДКСУ у м. Києві із заявою про виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 у справі № 2а-0770/947/12 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2013 у справі № 130283/12/9104 та повернення ПАТ "Промінвестбанк" суми надміру сплаченого податку з прибутку підприємства в сумі 1 391 592,00 грн. та судових витрат в сумі 2 146,00 грн. на підставі вищевказаного виконавчого листа.

Листом від 25.11.2013 № 0510/3688-16168 (Т. 1, арк. 20) ГУ ДКСУ у м. Києві направило за належністю вищевказану заяву ПАТ "Промінвестбанк" до ГУ ДКСУ у Закарпатській обл.

Листом від 03.01.2014 № 15-15/6-61 (Т. 1, арк. 21 - 22) ГУ ДКСУ у Закарпатській обл. повідомило позивача про неможливість стягнення за поданим виконавчим листом від 06.11.2013 № 2а-0770/947/12 у зв'язку з тим, що на адресу Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області 05.11.2013 надійшла ухвала Вищого адміністративного суду України від 15.10.2013 по справі № 2а-0770/947/12, якою зупинено виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 та ухвали Львівського апеляційного суду від 20.09.2013 у справі № 2а-0770/947/12 до закінчення касаційного провадження.

Крім цього, відповідач-2 повідомив, що з поданих позивачем документів вбачається, що кошти зараховані на рахунки в різних територіальних органах Казначейства Закарпатської області, що унеможливлює виконання даного виконавчого документу, а тому позивач повинен звертатись саме до того органу, на рахунки якого зараховані дані надходження бюджету, шляхом подання заяв та оригіналів виконавчих листів до відповідного Управління Казначейства Закарпатської області.

Також відповідач-2 звернув увагу позивача на той факт, що у вищевказаному виконавчому листі в якості боржника зазначено Управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, а такого органу не існує.

Враховуючи наведене, відповідач-2 повернув позивачу вищевказаний виконавчий документ, як такий, який не підлягає виконанню та виданий і оформлений з порушенням встановлених вимог.

Позивач не погодився з вищевказаними діями відповідача-1 та відповідача-2, тому звернувся до суду.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій ГУ ДКСУ у м. Києві, які виразилися у не зверненні за інформацією про підтвердження зарахування залишку неповернутих з Державного бюджету коштів, на рахунках яких обліковуються надходження бюджету, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок № 845) стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку (заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету; інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів), крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

З постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 у справі № 2а-0770/947/12 вбачається, що органом Казначейства, на рахунки в якому були зараховані надходження бюджету (надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 391 592,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 146,00 грн.), є Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області.

Відтак, враховуючи зміст пункту 17 Порядку № 845, суд вважає доцільним зазначити, що позивач повинен був подати заяву про виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 у справі № 2а-0770/947/12 з переліком документів, який міститься у пункті 6 Порядку № 845, саме до Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області.

Разом з тим, позивач з незрозумілих причин надіслав таку заяву з відповідними документами неналежному органу Казначейства - ГУ ДКСУ у м. Києві.

При цьому, суд критично ставиться до посилання позивача на пункт 18 Порядку № 845, відповідно до якого, за твердженням позивача, відповідач-1 повинен був звернутися до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування залишку неповернутих з Державного бюджету коштів, на рахунках яких обліковуються надходження бюджету.

Так, пунктом 18 Порядку № 845 передбачено, що у разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.

Суд звертає увагу, що пункт 18 Порядку № 845 не зобов'язує орган Казначейства звертатися до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів, на рахунках яких обліковуються надходження бюджету, а наділяє орган Казначейства таким правом у разі потреби.

Відтак, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій ГУ ДКСУ у м. Києві, які виразилися у не зверненні за інформацією про підтвердження зарахування залишку неповернутих з Державного бюджету коштів, на рахунках яких обліковуються надходження бюджету, задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій ГУ ДКСУ у Закарпатській обл., які виразилися у поверненні виконавчого листа без виконання, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 1 пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ, зокрема, не підлягає виконанню органом Казначейства; видано або оформлено з порушенням установлених вимог.

Як вже зазначалось вище, позивач повинен був подати заяву про виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2012 у справі № 2а-0770/947/12 з переліком документів, який міститься у пункті 6 Порядку № 845, саме до Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, тому правомірним є посилання відповідача-2 у листі від 03.01.2014 № 15-15/6-61 на те, що кошти зараховані на рахунки в різних територіальних органах Казначейства Закарпатської області, що унеможливлює виконання даного виконавчого документу, а тому позивач повинен звертатись саме до того органу, на рахунки якого зараховані дані надходження бюджету, шляхом подання заяв та оригіналів виконавчих листів до відповідного Управління Казначейства Закарпатської області.

Крім цього, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV у виконавчому документі зазначається, зокрема, повне найменування стягувача і боржника.

Судом встановлено, що у виконавчому листі від 06.11.2013 № 2а-0770/947/12 в якості боржника зазначено Управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, однак, суд звертає увагу, що фактично такого органу не існує. Натомість, у вказаному виконавчому листі у якості боржника мало бути вказане Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, відтак, посилання відповідача-2 у листі від 03.01.2014 № 15-15/6-61 на те, що виконавчий лист від 06.11.2013 № 2а-0770/947/12 виданий і оформлений з порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" є правомірним.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що у відповідача-2 були наявні підстави для повернення виконавчого листа від 06.11.2013 № 2а-0770/947/12, тому позовна вимога про визнання протиправними дій ГУ ДКСУ у Закарпатській обл., які виразилися у поверненні виконавчого листа без виконання, задоволенню також не підлягає.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Промінвестбанк" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" решту суми судового збору у розмірі 3 845,08 грн. (три тисячі вісімсот сорок п'ять грн. 08 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова