Постанова № 37740120, 18.03.2014, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 р. Справа №818/497/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача - Дозорець Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Сумський районний центр зайнятості (далі - позивач, Сумський РЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2) про стягнення коштів в розмірі 759,48 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 звернувся до Сумського РЦЗ, де серед інших даних повідомив, що не є підприємцем, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, постійного або тимчасового заробітку, в тому числі за договорами цивільно-правового характеру не має. З 11.04.2012 року відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. При цьому, ОСОБА_2 не повідомив про те, що під час перебування на обліку отримував додатковий дохід за договором цивільно-правового характеру.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання, зазначеним в довідці адресно-довідкового підрозділу УДМС в Сумській області, а саме: АДРЕСА_1 та зважаючи на норми ст. ст. 35, 40 КАС України, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Сумського РЦЗ, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка від 11.04.2012 року № 181512041100001 (а.с.7). Крім того, відповідач повідомив, що на момент звернення до центру зайнятості він не має постійного або тимчасового заробітку, в тому числі за договорами цивільно-правового характеру, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, пенсію не отримує, іншими видами діяльності не займається, що підтверджується копією заяви від 18.04.2012 року (а.с.8).

Наказом від 18.04.2012 року № НТ120418 ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (а.с.9).

Працівниками Сумського РЦЗ відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якого складено акт від 23.12.2013 року № 122 (а.с.10-12).

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 працював в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року на умовах цивільно-правового договору, що також підтверджується копією листа зазначеного навчального закладу від 19.12.2013 року № 2096 (а.с.14), копією наказу від 17.12.2012 року № 197-к (а.с.15) та копією договору від 01.12.2012 року (а.с.16).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Із копії довідки Сумського РЦЗ від 10.02.2014 року вбачається, що в період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року відповідач отримав 759,48 грн. допомоги по безробіттю (а.с.17).

Листом від 03.01.2014 року № 5 позивач повідомляв ОСОБА_2 про необхідність повернути на рахунок Сумського РЦЗ суму виплаченої допомоги по безробіттю, проте у встановлений строк кошти сплачені не були (а.с.18).

Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що сума боргу ОСОБА_2 в розмірі 759,48 грн. підтверджується матеріалами справи, на час розгляду справи не сплачена відповідачем в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) на користь Сумського районного центру зайнятості (40002, м. Суми, вул. Перемоги, 1/1, ідентифікаційний код 21113547) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 759,48 грн. (сімсот п'ятдесят дев'ять гривень сорок вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 21.03.2014 року.

Суддя С.М. Гелета