Постанова № 37740082, 11.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/61

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2014 року 15:07 № 826/2844/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови № 42158444 від 19.02.2014, за участі представників сторін:

позивач ОСОБА_1;

представник позивача ОСОБА_2;

представник відповідача Лаврова Є.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач, ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві) про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 42158444 від 19.02.2014 та стягнення з боржника на користь держави боргу в розмірі 9 795,83 грн., визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 42158444 від 19.02.2014.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2844/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/2844/14 і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову, при цьому письмових заперечень до адміністративного позову не надала.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 23.09.2013 ВП № 39888392 відкрито виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 755/15843/13-ц, виданого 09.08.2013 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з позивача та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 97 843,59 грн.

Постановою ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 16.12.2013 ВП № 39888392 вирішено стягнути з позивача виконавчий збір в сумі 9 795,83 грн.

Постановою ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 19.02.2014 ВП № 42158444 відкрито виконавче провадження при примусовому виконанні постанови від 16.12.2013 ВП № 39888392 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 9 795,83 грн.

Позивач, враховуючи, що 28.10.2013 він самостійно сплатив на користь ПАТ "Укрсоцбанк" борг в сумі 97 843,59 грн. та йому було невідомо про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 755/15843/13-ц, виданого 09.08.2013 Дніпровським районним судом м. Києва, оскільки він не отримував постанову відповідача від 23.09.2013 ВП № 39888392 про відкриття виконавчого провадження, вважає дії ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 42158444 від 19.02.2014 та стягнення з нього на користь держави боргу в розмірі 9 795,83 грн. протиправними, а вказану постанову такою, що підлягає скасуванню.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1, виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Статтею 1 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частини 1 статті 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 5 статті 25 Закону № 606-XIV передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно частини 1 статті 31 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 606-XIV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Частиною 1 статті 27 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно частини 1 статті 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою від 23.09.2013 ВП № 39888392 відкрито виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 755/15843/13-ц, виданого 09.08.2013 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з позивача та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 97 843,59 грн.

У вказаній постанові зазначено, що боржник зобов'язаний самостійно виконати виконавчий документ в строк до 29.09.2013.

Представником відповідача було зазначено, що вказана постанова надсилалася на адресу позивача супровідним листом від 23.09.2013 № 517/14, який було направлено 30.10.2013 згідно реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції за 24.10.2013 через поштове відділення К-03186, на підтвердження чого відповідач надав копію фіскального чека та вказаного реєстру (Т. 1, арк. 15).

Разом з тим, суд звертає увагу, що з наданих відповідачем доказів не вбачається, що постанова від 23.09.2013 ВП № 39888392 про відкриття виконавчого провадження взагалі надсилалася на адресу позивача, оскільки на наданому реєстрі на відправлення рекомендованої кореспонденції немає жодної відмітки пошти, а також відповідачем не надано рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, внаслідок чого суд дійшов висновку про відсутність факту надіслання на адресу позивача вищевказаної постанови.

Крім цього, ймовірне надіслання відповідачем постанови від 23.09.2013 ВП № 39888392 про відкриття виконавчого провадження 30.10.2013 свідчить про те, що відповідачем в порушення вимог ст. 25 та ст. 31 Закону № 606-XIV не було надіслано позивачу постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 39888392 від 23.09.2013 на наступний день від дня її винесення, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості виконати самостійно виконавчий документ в строк до 29.09.2013.

При цьому, враховуючи відсутність факту своєчасного одержання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 39888392 від 23.09.2013, відповідачем не було відкладено виконавчі дії на строк до десяти робочих днів.

Більше того, судом встановлено, що позивач 28.10.2013 самостійно сплатив на користь ПАТ "Укрсоцбанк" борг в сумі 97 843,59 грн., підтвердженням чого є копія квитанції № FJB1330170000268 від 28.20.2013 (Т. 1, арк. 10) та копія довідки ПАТ "Укрсоцбанк" (Т. 1, арк. 9) про те, що зобов'язання за договором кредиту № 700АІ10110718041 від 18.07.2011 виконані позивачем в повному обсязі.

З наведеного вбачається, що у відповідача були відсутні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 9 795,83 грн.

Натомість відповідачем протиправно було винесено постанову від 16.12.2013 ВП № 39888392 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 9 795,83 грн. вже після самостійної сплати позивачем 28.10.2013 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 97 843,59 грн. При цьому, доказів про надіслання відповідачем постанови від 16.12.2013 ВП № 39888392 про стягнення з позивача виконавчого збору відповідачем не було надано взагалі.

Відтак, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для винесення постанови від 19.02.2014 ВП № 42158444 про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні постанови від 16.12.2013 ВП № 39888392 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 9 795,83 грн.

Крім цього, суд звертає увагу, що відповідач, не маючи передбачених законом підстав, супровідним листом від 16.12.2013 № 517/14 надіслав на адресу позивача постанову від 19.02.2014 ВП № 42158444 про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні постанови від 16.12.2013 ВП № 39888392 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 9 795,83 грн. вже після самостійної сплати позивачем 28.10.2013 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 97 843,59 грн.

Доказів того, що вищевказана постанова від 19.02.2014 ВП № 42158444 про відкриття виконавчого провадження надсилалася на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідач суду не надав (не надано рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення), а на наявному в матеріалах справи копії конверту (Т. 1, арк. 7), в якому надсилалася вищевказана постанова від 19.02.2014 ВП № 42158444 про відкриття виконавчого провадження, відсутній ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення або будь-яка відмітка пошти про надсилання вказаного листа рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що свідчить про порушення відповідачем вимог ст. 31 Закону № 606-XIV.

Також відповідачем було порушено вимоги ст. 25 Закону № 606-XIV, оскільки з наявної в матеріалах справи копії конверту (Т. 1, арк. 7), в якому надсилалася вищевказана постанова від 19.02.2014 ВП № 42158444 про відкриття виконавчого провадження, вбачається, що вона була направлена на адресу позивача 25.02.2014, натомість згідно вимог ст. 25 Закону № 606-XIV відповідач повинен був надіслати вищевказану постанову від 19.02.2014 ВП № 42158444 про відкриття виконавчого провадження позивачу на наступний день від дня її винесення, тобто 20.02.2014.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо винесення постанови від 19.02.2014 ВП № 42158444 про відкриття виконавчого провадження та стягнення з позивача на користь держави боргу в розмірі 9 795,83 грн. є протиправними, тому постанова від 19.02.2014 ВП № 42158444 про відкриття виконавчого провадження при примусовому виконанні постанови від 16.12.2013 ВП № 39888392 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 9 795,83 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду обґрунтувань та доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо доцільності винесення постанови від 19.02.2014 ВП № 42158444 про відкриття виконавчого провадження та стягнення з позивача на користь держави боргу в розмірі 9 795,83 грн., натомість позивачем доведено протиправність вказаних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 42158444 від 19.02.2014 та стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу в розмірі 9 795,83 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 42158444 від 19.02.2014.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять грн. 78 коп.) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова