Ухвала суду № 37739479, 20.03.2014, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

130/3549/13-ц

4-с/130/4/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2014 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

начальника відділу ДВС Нагорного Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суду з цією скаргою в якій вказав, що відділом ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції 29.03.2012 було відкрито виконавче провадження щодо виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 09.09.2011 в частині вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну заявника та його сім'ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів АЗС ПП «Адіс» м. Жмеринка, по вул. Київська, 55в, відповідно до Державних будівельних норм.

05.11.2013 заявник, отримавши повний текст ухвали апеляційного суду Вінницької області від 29.11.2013 стосовно залишення без змін ухвали Жмеринського міськрайонного суду від 30.09.2013 про визнання незаконними дій відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції щодо винесення постанови від 23.01.2013 про закінчення виконавчого провадження №2-539/11/0205, встановив, що в діях відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції є відповідна протиправна бездіяльність, в зв'язку з чим, згідно останньої заяви про уточнення вимог (а.с. 196), поданої в судовому засіданні 20.03.2014, просив суд: визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу держаної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Нагорного Дениса Володимировича щодо: - не здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень головним державним виконавцем Троцькою К.Г., щодо процедури проведення виконавчого провадження за №2-539/11/0205, по судовому рішенню ухваленого на користь ОСОБА_1. Загальний термін виконання судового рішення складає більше чим 1 рік 7 місяців 23 дні, при відповідному законодавчому терміні на таке виконання 2 місяці; - не подання письмових звернень до вищестоящих органів ДВС - Головного управління юстиції у Вінницькій області, щодо наявності асигнувань на виконання виконавчого провадження по АЗС ПП «Адіс» на 2013 рік; - не надання станом на 12.11.2013 головному держаному виконавцю Троцькій К.Г. вказівок щодо подальшої процедури проведення робіт по виконавчому листу №2/539/11/0205, що знаходиться в неї на виконані, щодо демонтажу ємностей АЗС ПП «Адіс»; - не затвердження, та тривале не узгодження і не перевірка виконання виконавчого провадження - локальних кошторисів; - не прийняття рішень, стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2013 та не здійснення комісійної перевірки фактичного виконання керівництвом АЗС ПП «Адіс» перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів на безпечну відстань у відповідності до норм ДБН України.

Судом до участі у справі як заінтересовану особу було залучено ПП «Адіс», яке є боржником у вказаному виконавчому провадженні, представник якого - директор Книжник О.В., повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився, що не є перешкодою для розгляду справи, проти чого не заперечували сторони.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги з вищевикладених підстав. Останній додав, що начальник відділу державної виконавчої служби Нагорний Д.В. не належним чином контролював державних виконавців Троцьку К.Г. та Лановоного В.В., в провадженні яких перебувало виконавче провадження по виконанню вищезазначеного рішення Апеляційного суду Вінницької області від 09.09.2011 в частині вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну ОСОБА_1 та його сім'ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм, яке в даний час залишається невиконаним, а провадження згідно постанови державного виконавця станом на 25.02.2014 закінченим з інших підстав.

Начальник відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Нагорний Д.В. пояснив, що скарга ОСОБА_1 є не обґрунтованою і задоволенню не підлягає, оскільки він як начальник відділу здійснював і здійснює контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення суду державними виконавцями Троцькою К.Г. та Лановим В.В.. Виконавче провадження виконувалось в межах максимально-допустимого строку 6 місяців. Просить відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши сторін та дослідивши поданні ними докази, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з п. 5 Постанови, враховуючи положення статті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Зі змісту ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» вбачається, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.82 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншим учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби; скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Статтею 83 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішенням, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленим цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що в рішенні колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області від 09.09.2011 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Адіс» про заборону діяльності, демонтаж ємностей автозаправної станції ПП «Адіс» та відшкодування моральної шкоди, вказано про вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну ОСОБА_1 та його сім'ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Держаних будівельних норм (а.с.5-6). Вказане рішення суду залишено без змін касаційною інстанцією (а.с.7).

30.09.2011 виданий виконавчий лист №2-539/11/0205 (а.с.8), на підставі якого 29.03.2012 державним виконавцем відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження (а.с.9).

В рамках виконавчого провадження направлялась заява про роз'яснення рішення суду в частині демонтажу та перенесення ємностей боржника до Апеляційного суду (а.с.43), у задоволенні якої ухвалою суду від 27.04.2012 було відмовлено (а.с.44).

Також в рамках виконавчого провадження до Апеляційного суду направлялась заява про встановлення порядку та способу виконання рішення суду в частині демонтажу та перенесення ємностей боржника (а.с.47), у задоволенні якої ухвалою суду від 22.08.2012 було відмовлено (а.с.49).

Відповідно до ст.ст. 38, 39 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець двічі виніс постанови про зупинення виконавчого провадження в зв'язку зі зверненням до суду 10.04. та 04.07.2012 (а.с.119 зворот, 120 зворот), а 18.05. та 24.09.2012 (а.с.120, 121) виносив постанови про поновлення виконавчого провадження, відповідно до ч. 5 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.90 ЗУ «Про виконавче провадження», 26.07.2012 було направлено подання до правоохоронних органів про притягнення керівника ПП «Адіс» Книжника О.В. за невиконання рішення суду до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України (а.с.48), на яке 29.09.2013 слідчим Жмеринського РВ УМВС було винесено постанову про закриття кримінального провадження по ч. 1 ст.382 КК України відносно директора ПП «Адіс» Книжника О.В. за відсутністю в його діях складу злочину, яка ухвалою слідчого-судді Жмеринського міськрайонного суду від 21.10.2013 ОСОБА_1 була залишена в силі (а.с.66-67), яка в свою чергу ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05.11.2013 залишена без змін (а.с.64-65).

З метою організації виконання рішення суду від 09.09.2011 підготовлено та направлено до засобів масової інформації оголошення про запрошення для участі у виконавчому провадженні спеціалістів з демонтажу ємностей з паливно-мастильними матеріалами, яке 03.10.2012 опубліковано в засобах масової інформації (а.с. 50).

Спеціалістами ПП «ВОК-ПЛЮС» розроблено локальний кошторис № 3-1-1 від 01.11.2012, згідно якого вартість демонтажних та монтажних робіт АЗС ПП «Адіс» станом на 01.11.2012 становить 37784 грн. (а.с.17-18) і 02.11.2012 відділом ДВС підготовлено та направлено до Головного управління юстиції у Вінницькій області службову записку про виділення коштів на оплату вищевказаних робіт із спеціального фонду грошових коштів відповідно до кошторису (а.с.51). Згідно відповіді начальника управління планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Головного управління юстиції у Вінницькій області, кошти на демонтаж та перенесення ємностей, в яких зберігаються паливно-мастильні матеріали, кошторисом доходів та видатків на 2012 рік не передбачені (а.с. 52, 52 зворот).

05.12.2012 ухвалою Жмеринського міськрайонного суду було задоволено подання державного виконавця про примусове проникнення на територію АЗС (а.с. 55).

19.11.2012 державним виконавцем направлено лист стягувачу ОСОБА_1, в якому йому повідомлено про відсутність коштів в державному бюджеті на виконання монтажних та демонтажних робіт та повторно запропоновано йому відповідно до п. 19 ч.2 ст. 11, ч.5 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження», п. 3.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень надати згоду на авансування витрат на проведення виконавчих дій, а також попереджено, що в разі не надання згоди на протязі двадцяти днів з моменту отримання повідомлення, виконавче провадження буде завершено на підставі п. 4 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» і копію листа отримав особисто ОСОБА_1 (а.с 53). Як повідомили сторони стягувач не надав своєї згоди на авансування витрат на проведення виконавчих дій.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 30.09.2013 було задоволено скаргу ОСОБА_1, якою визнано незаконними дії державної виконавчої служби та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження по справі № 2-539/11/0205, яка винесена 23.01.2013 відділом державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції (а.с. 10), яка ухвалою апеляційного суду залишена без змін (а.с.11-12) і обставини у якій у відповідності до ч. 3 ст.60 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 19.11.2013 було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги на бездіяльність відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції (а.с. 68-69), яка набула чинності і обставини у якій у відповідності до ч. 3 ст.60 ЦПК України не підлягає доказуванню.

13.02.2013 ОСОБА_1 подав заяву начальнику відділу ДВС Нагорному Д.В. про отримання інформації в рамках виконавчого провадження (а.с.16), на яку не отримав відповіді. А 25.11.2013 ОСОБА_1 подав шість клопотань начальнику відділу ДВС Нагорному Д.В. про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні (а.с.30-35), які не були виконані та на які він не отримав відповіді.

19.02.2014 ОСОБА_1 до суду направив заяву, з якої вбачається, що виконавче провадження в частині демонтажу та перенесення ємностей боржника станом на 25.02.2014 згідно постанови державного виконавця - закінчено (а.с.181-182), однак, як з'ясовано з пояснень ОСОБА_1 та начальника відділу ДВС Нагорного Д.В. демонтаж та перенесення ємностей боржника фактично здійснений не був, що у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Інших належних доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, сторонами суду не представлено.

Керуючись ст.3, 5, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 383-385, 387 ЦПК України, ст.82 Закону України "Про виконавче провадження", п.п. 1, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу держаної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції Нагорного Дениса Володимировича щодо не здійснення належного контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень головним державним виконавцем Троцькою К.Г. щодо процедури проведення виконавчого провадження за №2-539/11/0205 по судовому рішенню ухваленого на користь ОСОБА_1, загальний термін виконання якого складав більше 6 місяців; не прийняття рішень, стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2013 та не здійснення комісійної перевірки фактичного виконання керівництвом АЗС ПП «Адіс» перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів на безпечну відстань у відповідності до норм ДБН України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду А.М. Заярний