Вирок № 37736441, 20.03.2014, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/398/14-к

Номер провадження 1-кп/580/52/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року Лебединський районний сул

Сумської області

в складі: головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю: прокурора - Гладкова В.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Будилка Лебединського району Сумської області, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, освіта професійно-технічна, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

по ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Пристайлове Лебединського району Сумської області, українця, громадянина України, не військовозобов'язаного, не одруженого, освіта професійно технічна, зареєстрованого в АДРЕСА_2, фактично проживаючого в АДРЕСА_3, не працюючого, раніше судимого:

- 02.09.2013 року Лебединським районним судом Сумської області по ч. 2 ст. 125 КК України до 240 годин громадських робіт, призначене покарання відбув повністю,

по ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.11.2013 року, ввечері, обвинувачений ОСОБА_2 прийшов в гості до свого знайомого - обвинуваченого ОСОБА_1 та в розмові запропонував останньому викрасти картоплю з підвального приміщення Будильського навчально-виховного комплексу з метою подальшого продажу особам, які займаються скупкою картоплі. З цією метою, 23.11.2013 року близько 20 години обвинувачений ОСОБА_1, за попередньою змовою зі своїм знайомим - обвинуваченим ОСОБА_2, з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, умисно, таємно проникли до підвального приміщення, яке розташоване на території Будильського НВК в с. Будилка Лебединського району, звідки скоїли крадіжку 400 кг картоплі. Викрадене перенесли до сараю господарства за місцем мешкання ОСОБА_1, в АДРЕСА_1

25.11.2013 року близько 19 год., продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, маючи єдиний умисел на викрадення картоплі, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову прийшли на територію Будильського НВК в с. Будилка Лебединського району, звідки з підвального приміщення скоїли крадіжку близько 400 кг картоплі, яку перенесли до сараю господарства за місцем мешкання ОСОБА_1, в АДРЕСА_1

27.11.2013 року близько 21 год., продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, маючи єдиний умисел на викрадення картоплі з підвалу Будильського НВК, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийшли на територію навчально-виховного комплексу в с. Будилка Лебединського району, звідки з підвального приміщення скоїли крадіжкудо 400 кг картоплі. Викрадене перенесли до сараю господарства за місцем мешкання ОСОБА_1, по АДРЕСА_1

Всього, маючи єдиний злочинний умисел на викрадення картоплі, 23, 25 та 27 листопада 2013 року вони викрали належної Будильському НВК картоплі загальною вагою 1100 кг вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 550 від 14.01.2014 року на суму 3707 (три тисячі сімсот сім) грн. Викрадену картоплю в подальшому на автомобілі ВАЗ 2104 д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, та яким користувався ОСОБА_6, перевезли до м. Лебедина та продали особам, які здійснювали закупівлю картоплі, тим самим завдали матеріальної школи на вищевказану суму.

Крім того, 01.12.2013 року обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, вирішили скоїти крадіжку електрокабеля із приміщення зерноскладу № 2 ПАТ «Лебідь» в с. Будилка Лебединського району Сумської області. Близько 12 год. цього ж дня вони прийшли до частково огородженої території зерноскладу № 2, відірвали дошки від вхідних воріт вищевказаного складського приміщення та проникли всередину. Діючи при цьому повторно, скориставшись відсутністю сторонніх громадян, за допомогою заздалегідь узятого із собою ОСОБА_1 ножа, відрізали від розташованих у вказаному складському приміщенні зернонавантажувачів марки ЗМ-60 електрокабель марки «КГ 3х4+1ч2,5», загальною довжиною 150 м вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 14 від 14.01.2014 року, 4863 грн. Викрадений кабель винесли із складського приміщення та з території зерноскладу № 2 ПАТ «Лебідь» і в подальшому розпорядилися на власний розсуд.

Крім того, 17.12.2013 року обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, повторно вирішили скоїти крадіжку металевих плит з приміщення зерноскладу № 2 ПАТ «Лебідь», який розташований в с. Будилка Лебединського району Сумської області. З цією метою близько 21 год. 17.12.2013 року вони таємно проникли спочатку на територію ПАТ «Лебідь», потім через виставлену ними віконну раму - до складського приміщення та витягли п'ять металевих плит з підлоги вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 549 від 23.12.2013 рок, - 508 грн. 75 коп. Викрадене майно тим же шляхом, через пошкоджену віконну раму винесли із зазначеного складського приміщення та за допомогою велосипеда, який обвинувачений ОСОБА_1 взяв з собою заздалегідь, вивезли з території зерноскладу та розпорядилися на власний розсуд, чим завдали ПАТ «Лебідь» матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, 20.12.2013 року об 11 год. обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи на території колишнього МТФ, яке належить ТОВ «Будильське» в с. Будилка Лебединського району Сумської області, діючи умисно, повторно, таємно, зірвав навісний замок з вхідних дверей приміщення пилорами, прониу до середини, звідки викрутив з електродвигуна, потужністю 7 кВт, статор, який належить ТОВ «Будильське», вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 56 від 05.02.2014 року, 280 грн. Викрадений статор виніс із зазначеного приміщення та на відстані 50 м від приміщення пилорами на території МТФ сховав в кущах. В подальшому, 26.01.2014 року близько 14 год. обвинувачений ОСОБА_2 повернувся на місце, де сховав статор, з метою його забрати, але був помічений охороною ТОВ «Компанії «Еко-Енергія», тому злочинного умислу не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, та покинув вищевказане місце.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та суду пояснив, що 23.11.2013 року, 25.11.2013 року та 27.11.2013 року за попередньою змовою з ОСОБА_2, за пропозицією останнього вони приходили до підвального приміщення Будильського НВК в с. Будилка Лебединського району Сумської області для скоєння крадіжки картоплі. Для цього він брав з дому молоток, яким відбивав прибоєць з дверей, складали картоплю в мішки, принесені з собою. Потім викрадену картоплю переносили в його господарство, яке розташоване в 100 м від місця скоєння крадіжки, по АДРЕСА_1. Протягом 28.11.2013 року та до 30.11.2013 року вони разом з ОСОБА_2 на автомобілі, яким користується ОСОБА_6, перевезли в м. Лебедин та здали людям, які займаються закупівлею картоплі. Виручені кошти поділили між собою, а 70 грн. віддали ОСОБА_6 за бензин.

Крім того, 01.12.2013 року о 12 годині він запропонував ОСОБА_2 здійснити крадіжку електрокабеля із приміщення зерноскладу № 2, який належить ПАТ «Лебідь». Для цього він з дому взяв з собою ніж, через частково огороджену територію зерноскладу, підійшли до одного із складських приміщень, відірвали дошки від вхідних дверей та проникли всередину складу, де почергово ножем відрізали від зернонавантажувачів електрокабель загальною довжиною 150 м, тим же шляхом він разом з ОСОБА_2, через пошкоджені дерев'яні вхідні двері винесли кабель, а потім випалили з нього мідь та здали в пункт прийому металобрухту в м. Лебедині.

Через два тижні, о 20 годині, за його пропозицією, вони разом з ОСОБА_2 знову прийшли на територію зерноскладу для скоєння крадіжки металевих плит, які він помітив раніше. Через виставлену віконну раму вони проникли до зерноскладу та витягли п'ять металевих плит з підлоги розміром 1м х 0.5 м, які на велосипеді перевезли до лісу, а наступного дня на автомобілі ОСОБА_6 відвезли до приймального пункту в м. Лебедині.

Аналогічні покази дав в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, який крім цього пояснив, що 20.12.2013 року близько 11 години, проходячи повз приміщення пилорами, яке належить ТОВ «Будильське», збираючи металолом, вирішив проникнути на пилораму. Руками висмикнувши навісний замок з вхідних дверей, зайшов всередину, викрутив з електродвигуна статор, виніс його із зазначеного приміщення та заховав в кущах. 26.01.2014 року о 14 годині повернувся до місця, де був захований статор, з метою його вивезення та розпорядження, але був помічений охороною, тому мусив втікати.

Обвинувачені повністю погодилися з кількістю та вартістю викраденого ними майна, зазначеного в обвинувальному акті на підставі висновків товарознавчих експертиз.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає необхідним кваліфікувати по ст. 185 ч. 3 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення та сховище.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_1 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику обвинуваченого з місця проживання та визнання ним своєї вини, а також значимість викраденого та те, що ним не вживаються заходи для відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілим.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також думки представників потерпілих щодо призначення покарання обвинуваченим, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі, оскільки скоєний ним злочин та спосіб життя обвинуваченого свідчать, що його виправлення не можливе без ізоляції його від суспільства.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 3 ст. 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення та до іншого сховища, а також по ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, так як він вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, коли вчинив всі дії, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, але при цьому злочин не було доведено до кінця з незалежних від його волі причин.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, характеристику обвинуваченого з місця проживання, визнання ним своєї вини, а також значимість викраденого та часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи вищевикладені обставини та думку представників потерпілих з приводу призначення міри покарання, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення не можливе без ізоляції його від суспільства.

Суд вважає, що саме така, обрана ним міра покарання, буде необхідною і достатньою для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Цивільний позов ПАТ «Лебідь» до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заявлений на досудовому слідстві, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4863 грн. підлягає задоволенню повністю, так як в судовому засіданні було встановлено, що саме на таку суму було завдано матеріальної шкоди товариству, а відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана юридичній особі неправомірними діями особи, відшкодовується цією особою в повному обсязі.

Цивільний позов Будильського НВК Лебединської районної ради Сумської області до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлений на досудовому слідстві про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3707 грн. підлягає задоволенню повністю, так як в судовому засіданні було встановлено, що саме на таку суму було завдано матеріальної шкоди навчальному закладу, а відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана юридичній особі неправомірними діями особи, відшкодовується цією особою в повному обсязі.

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати, пов'язані з проведенням товарознавчих експертиз.

Долю речових доказів вирішити у відповідності з ч. 9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та обрати йому покарання по цьому закону у виді трьох років позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання:

- по ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- по ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку:

- на користь ПАТ «Лебідь» на р/р 2600900164407 МФО 380054 код ЄДРПОУ 14021460 на відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 4863 грн.;

- на користь Будильського навчально-виховного комплексу: загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів-дошкільного навчального закладу Лебединської районної ради Сумської області на р/р 35420201016320 МФО 837013 Лебединське УДКСУ в Сумській області код ЄДРПОУ 02147776 на відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 3707 грн.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 2501100, р/р 31256272210011, МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області кошти на відшкодування витрат за проведення судово-товарознавчих експертиз на загальну суму 391 грн. 20 коп., в тому числі: з ОСОБА_1 - 146 грн. 70 коп., з ОСОБА_2 - 244 грн. 50 коп.

Речові докази: гроші в сумі 80 грн., які передані на зберігання в фінансовий сектор Лебединського МВ УМВС України в Сумській області - повернути засудженому ОСОБА_1;

велосипед марки «Україна», який знаходиться під зберігальною розпискою у ОСОБА_1, вважати повернутим власниці;

кросівки, які належать ОСОБА_1 та знаходяться в камері зберігання речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області, повернути власнику;

рештки ізоляції від електрокабелю, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області, знищити, як такі, що не мають цінності;

п'ять металевих плит, що знаходяться під зберігальною розпискою у представника потерпілого - ОСОБА_7, вважати повернутими власнику - ПАТ "Лебідь";

статор від електродвигуна, який знаходиться під зберігальною розпискою в ОСОБА_8, повернути власнику - ТОВ «Будильське».

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Лебединський районний суд.

Суддя А. О. Гура