Рішення № 37734595, 17.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23854/13 17.03.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ПРОМІНВЕСТ ПЛАСТИК"

до товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія "МАРС РК"

про стягнення 897.291,63 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Белоголова О.С. - за довіреністю від 20.01.2014 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ПРОМІНВЕСТ ПЛАСТИК" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія "МАРС РК" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 897.291,63 грн.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором від 19.04.2011 року № 19/04 у зв'язку із чим, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий, але не оплачений у повному обсязі товар.

Крім того, разом із позовною заявою позивачем подано до господарського суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачеві в межах ціни позову та можливих судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ПРОМІНВЕСТ ПЛАСТИК" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23854/13.

Ухвалою від 27.01.2014 Господарський суд міста Києва, за клопотанням повноваженого представника позивача, продовжив строк розгляду спору в порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, у матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженим представникам відповідача поштових відправлень суду. Таким чином, враховуючи викладене, відповідач, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Проте, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень з цього приводу до суду не подав.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.03.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Отже, заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ПРОМІНВЕСТ ПЛАСТИК", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю авіакомпанія "МАРС РК", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 01 листопада 2010 року № 02/11-10 (далі - Договір).

Згідно предмету Договору позивач зобов'язується поставити і передати у власність відповідача, а останній зобов'язується прийняти і оплатити кабельну продукцію (далі - товар), вказаний у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Ціна на товар узгоджується між сторонами і зазначається у специфікації до Договору (п. 2.1 Договору).

20 травня 2011 року сторонами спору укладено додаткову угоду до Договору, якою внесені зміни, зокрема, до пункту 3.1 Договору та викладено його у такій редакції: "оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару.".

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем на підставі Договору поставлено відповідачеві товар на загальну суму 46.718.606,22 грн. Факт поставки позивачем і отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними, які підписані з боку відповідача його особою, уповноваженою довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (засвідчені копії видаткових накладних і довіреностей на отримання ТМЦ наявні у справі).

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті допущення відповідачем порушення грошового зобов'язання за Договором, останній отриманий товар на користь позивача оплатив в частково в сумі 45.821.314,59 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 897.291,63 грн та звернення останнього до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Існування перед позивачем заборгованості відповідач підтвердив підписанням і скріпленням відбитком його печатки Акту звірки взаємних розрахунків, засвідчена копія якого наявна у справі.

Отже, виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Від сторін спору до суду не надходили докази, підтверджуючі факт погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 897.291,63 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, підсумовуючи сукупність наведених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 897.291,63 грн за отриманий останнім, але не оплачений на користь позивача товар, підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю авіакомпанія "МАРС РК".

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія "МАРС РК" (03036, м. Київ, Солом'янський район, проспект Повітрофлотський, буд. 90; ідентифікаційний код 31794945, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ПРОМІНВЕСТ ПЛАСТИК" (93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 1; ідентифікаційний код 30989828, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 897.291,63 (вісімсот дев'яносто сім тисяч двісті дев'яносто одна) грн 63 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 17.945,83 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн 83 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20 березня 2014 року.

Суддя С.В. Балац