Ухвала суду № 37733985, 18.03.2014, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"18" березня 2014 р.Справа № 921/166/14-г/9УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Дружба-Нафтопродукт", вул. Шевченка, 65, с. Нагірянка, Чортківського району, Тернопільської області, 48543

до відповідача Приватного малого підприємства "Імпульс", вул. Промислова,7, с.Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728

про cтягнення заборгованості в сумі 87 343 грн.

За участю представників:

позивача: Іванців Юрій Степанович - довіреність від 01.01.14 р.

відповідача: не з'явився

Сторони в порядку ст.64 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Суть справи: Позивач - Приватне підприємство "Дружба-Нафтопродукт", вул. Шевченка, 65, с. Нагірянка, Чортківського району, Тернопільської області, 48543 звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Приватного малого підприємства "Імпульс", вул. Промислова, 7, с.Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728 про стягнення заборгованості в сумі 87 343 грн.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та наданими суду належним чином завіреними копіями: Договору №44 поставки нафтопродуктів від 25.04.2013р., видаткових накладних №1186 від 14.11.2013р., №1187 від 14.11.2013р., №1188 від 14.11.2013р., ТТН від 14.11.2013р. №141113/04, від 14.11.2013р. №141113/05, від 14.11.2013р. №141113/06, податкових накладних №100 від 14.11.2013р., №101 від 14.11.2013р., №102 від 14.11.2013р., акту звіряння взаємних розрахунків станом на 20.11.2013р., рахунку на оплату №1126 від 19.11.2013р., банківської виписки за 26.11.13р. та за 09.01.14р., вимоги про оплату з доказами її надіслання відповідачу; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 28.02.2014р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.03.2014 р. о 14 год. 40 хв.

В судовому засіданні 18.03.2014р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Уповноважений представник позивача в судове засідання прибув та підтримав клопотання б/н від 17.03.2014р., в якому просить припинити провадження у справі в порядку ст.1-1 ст.80 ГПК України у зв'язку із сплатою відповідачем боргу в сумі 87 343 грн., з яких : 04.03.14р. сплачено 20000,00 грн., 05.03.14р. сплачено 10 000,00 грн., 06.03.14р. сплачено 10 000,00 грн., 12.03.14р. сплачено 10 000,00 грн., 13.03.14р. сплачено 17 342,49 грн. та 14.03.14р. сплачено 20 000,51 грн.

На підтвердження зазначеного долучив оригінали банківських виписок від 04.03.2014р., від 05.03.14р., від 06.03.14р., від 12.03.14р., від 13.03.14р. та від 14.03.14р.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні 18.03.2014р. не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.64 ГПК України.

При цьому, явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, клопотання та докази сплати надані позивачем, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені документи, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі згідно п.п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Як стверджує позивач у позовній заяві, 25 квітня 2013р. між приватним підприємством "Дружба-Нафтопродукт" та приватним малим підприємством "Імпульс" укладено договір №44 поставки нафтопродуктів, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти нафтопродукти та оплатити їх вартість. ( пп.1.1., 2.2.1 п.2.1 договору).

Кількість товару, що постачається по договору, визначається Сторонами у рахунках-фактурах та накладних, які є невідємною частиною даного договору. (п.3.1. договору).

Згідно до п.3.3 Договору, кількість фактично поставленого покупцеві товару визначається підписаними сторонами накладними на відпуск Товару.

З урахуванням вимог згаданого вище договору, ПП «Дружба - Нафтопродукт» поставив ПМП «Імпульс» :

14.11.13р. паливо дизельне в кількості 4930,00 л. (4126,41 кг) на загальну суму 44 370,00 грн. з ПДВ згідно до видаткової накладної №1186 від 14.11.13р.;

14.11.13р. паливо дизельне в кількості 4930,00 л. (4126,41 кг) на загальну суму 44 370,00 грн. з ПДВ згідно до видаткової накладної №1187 віх 14.11.13р.;

14.11.13р. паливо дизельне в кількості 3 178,00 л. (2 659,986 кг) на загальну суму 28602,49 грн. з ПДВ згідно до видаткової накладної №1188 від 14.11.13р.

Всього, відповідачу 14.11.13р. було поставлено товару на загальну суму 117 343,00 грн., що підтверджується, також, товарно-транспортними накладними від згаданих дат за №141113/04, №141113/05, №141113/06 та податковими накладними № 100 від 14.11.13, №101 від 14.11.13, №102 від 14.11.13. Вказаний факт підтверджено, також, актом звіряння взаємних розрахунків станом на 20.11.13р.

Згідно до п.5.1 Договору, оплата покупцем товару здійснюється на підставі виставленого рахунку.

Позивач надав Відповідачу рахунок на оплату №1126 від 19.11.13р., в якому визначив до оплати загальну суму поставки в розмірі 117 343,00 грн.

З позовних матеріалів вбачається, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті. Зокрема ним лише 26.11.13р. оплачено 20 000,00 грн. згідно до платіжного доручення №13 та 09.01.14р. 10000,00 грн. згідно до платіжного доручення №28.

З метою досудового врегулювання спору, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України, позивач 31.01.14р. надіслав на адресу відповідача вимогу про оплату, яку останній одержав 10.02.14р.

Даною вимогою, крім іншого, відповідачу було встановлено семиденний строк з дня одержання вказаної вимоги сплатити заборгованість позивачу.

Однак, зважаючи на те, що визначений у вимозі строк збіг, а тому станом на 25.02.14р. відповідач залишок борг в загальній сумі 87 343,00 грн. позивачу не сплатив допустивши невиконання взятих на себе договором зобов'язань, що і стало підставою звернення з позовними вимогами до господарського суду Тернопільської області.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З поданих позивачем доказів, а саме банківських виписок від 04.03.2014р., від 05.03.14р., від 06.03.14р., від 12.03.14р., від 13.03.14р. та від 14.03.14р. вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі (28.02.2014р.) повністю сплачено суму заборгованості в сумі 87 343 грн., з яких : 04.03.14р. сплачено 20000,00 грн., 05.03.14р. сплачено 10 000,00 грн., 06.03.14р. сплачено 10 000,00 грн., 12.03.14р. сплачено 10 000,00 грн., 13.03.14р. сплачено 17 342,49 грн. та 14.03.14р. сплачено 20 000,51 грн.

Одночасно, від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі від 17.03.2014р. за підписом представника позивача Іванціва Ю.С. у зв'язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначене, а також те, що долучені представником позивача докази у справі підтверджують повну сплату суми боргу, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи, предмет спору між сторонами в частині заявленої до стягнення суми боргу відсутній, відтак, провадження у справі в частині стягнення 87 343,00 грн. збитків підлягає припиненню у відповідності до п. 11 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо розподілу судового збору у справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

П. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У свою чергу у п.п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Приймаючи до уваги, що відповідачем повністю сплачено суму боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою, тобто після 26 лютого 2014р., оцінивши докази представлені в матеріалах справи, суд вважає, що справу доведено до судового розгляду з вини відповідача.

Враховуючи зазначене, керуючись правом наданим ч.2 ст.49 ГПК України, суд судовий збір в сумі 1827 грн. покладає на відповідача у справі та він стягується на користь позивача.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.42 - 47, 22, 33, 43, 44, 47,49, п. 1-1 ст. 80, ст. 86, 116 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ

1. Припинити провадження у справі.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "Імпульс", вул. Промислова,7, с.Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728 (код ЄДРПОУ 22603087) в користь Приватного підприємства "Дружба-Нафтопродукт", вул. Шевченка, 65, с. Нагірянка, Чортківського району, Тернопільської області, 48543 (код ЄДРПОУ 34042478) - 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя В.Л. Гевко