Постанова № 37729491, 20.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 р. Справа № 805/2957/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бойко М.І., секретаря судового засідання Яценка І.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у сумі 169,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у сумі 169,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.04.2009 року відповідача зареєстровано в якості фізичної особи - підприємця та з 13.04.2009 року за № 369 відповідач перебуває на обліку в Іллічівському відділенні Маріупольської ОДПІ.

У відповідача наявна заборгованість перед бюджетом на загальну суму у розмірі 169,00 грн. зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, яка після закінчення терміну її добровільної сплати залишилось непогашеною та є податковим боргом. Просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Позивач у позовній заяві просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Від відповідача не надходило заяв про перенесення судового розгляду. Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.

Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

Суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області від 10.04.2009 року відповідача зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця.

Відповідно до довідки податкового органу за формою № 4-ОПП з 13.04.2009 року відповідач перебуває на податковому обліку в Іллічівському відділенні Маріупольської ОДПІ, що підтверджується довідкою податкового органу від 20.10.2009 р. № 369/10/29/014/08.

На теперішній час у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом на загальну суму 169,00 грн. зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, яка після закінчення терміну її добровільної сплати залишилась непогашеною відповідачем та є податковим боргом, а саме:

- 11.10.2012 р. донараховано податковий борг у розмірі 170,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0006371701 від 22.08.2012 року.

Переплата складає 1,00 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, у розумінні ст. 15 Податкового Кодексу України (далі за текстом - Кодекс) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Натомість, відповідно до ст. 16 Кодексу платники податків зобов'язанні сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Кодексу, передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 20.1.19. ст. 20 Кодексу застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

Згідно з п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надмірно сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Як вбачається з Акту про результати камеральної перевірки податкової звітності від 16.07.2012 року № 163/17-1/НОМЕР_1 відповідачем не надана до контролюючого органу податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік.

Відповідно до п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На підставі Акту про результати камеральної перевірки податкової звітності від 16.07.2012 року № 163/17-1/НОМЕР_1 позивачем було винесено повідомлення-рішення 0006371701 від 22.08.2012 р. за яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн.

Зазначене вище за текстом податкове повідомлення - рішення було направлено позивачем на адресу відповідача, проте конверт повернувся на адресу позивача з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання.

Внаслідок несплати відповідачем штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб утворилася заборгованість у сумі 169,00 грн., з урахування передплати у розмірі 1,00 грн. яка підтверджується обліковою карткою платка податку та розрахунком заборгованості по платежам до бюджету станом на 28.02.2014 року.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена позивачем у повному обсязі, доказів щодо сплати заборгованості на час розгляду справи відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у сумі 169,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_1) заборгованість зі сплати штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 169,00 грн. на користь місцевого бюджету Іллічівського району м. Маріуполя (р/р 33215801700053 код платежу: 11010500, отримувач: Маріуп. УК/Іллічів. р-н./ 11010500, код отримувача 37989721, банк отримувач ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016)

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бойко М.І.