Рішення № 37728368, 04.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.2014р. Справа №905/8970/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА", м.Львів

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1, м.Кіровоград

про стягнення 33535,39грн. в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликався.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

04.03.2014р. з 10-35год. до 10-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА", м.Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м.Донецьк про стягнення 33535,39грн. в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2014р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (а.с.72).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір страхування №0265.30-1000.000 від 03.06.2010р.; Довідку ДАІ; Заяву - повідомлення від 17.01.2011р. про випадок з транспортним засобом; заяву про виплату страхового відшкодування (автотранспортні ризики) від 08.04.2011р.; постанову ст.слідчого СВ ДТП ГУМВС України в Одеській області від 24.01.2011р.; Звіт спеціаліста-оцінювача з визначення вартості розміру матеріального збитку №01-025 від 09.02.2011р.; рахунок-фактуру №КУ-0000044 від 10.02.2011р.; страховий акт №СНТ/00265.030-1000.0000/3 від 08.04.2011р.; розрахунок страхового відшкодування від 08.04.2011р.; платіжне доручення №19981 від 21.04.2011р.; заяву на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) №31090 від 31.10.2012р. тощо.

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) з клопотанням №47774 від 16.01.2014р. - копії правовстановлюючих документів (а.с.55-67);

2) клопотання №48976 від 24.02.2014р. (з додатками), в якому надав пояснення, на підставі яких документів ним було розраховано суму страхового відшкодування. До клопотання додав копію повного тексту Договору №0265.30-1000.000 від 03.06.2010р. (а.с.82-89).

Протягом розгляду справи відповідач надав:

1) заяву б/н від 21.01.2014р. про відкладення розгляду справи (а.с.68-69);

2) відзив б/н від 28.01.2014р. з додатками, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. До відзиву додав копію Полісу №ВЕ/4596893, яким забезпечено транспортний засіб Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.74-80).

3) клопотання б/н від 04.03.2014р. про проведення судового засідання за відсутності свого представника (а.с.91);

4) додаткові пояснення б/н від 04.03.2014р. по суті спору (а.с.92-95).

08.01.2014р. на адресу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України з супровідним листом №7/2-28/37364 від 30.12.2013р. надійшла Інформація про страхове покриття цивільно-правової відповідальності. З Інформації вбачається, що відносно транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н. НОМЕР_1 в період 22.12.2010р. - 21.12.2011р. діяв Поліс №ВЕ/4596893, виданий ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», з лімітом відповідальності страховика за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 1000грн. (а.с.45-46).

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 21.01.2014р. справу передано на розгляд судді Шилової О.М. у зв'язку з перебуванням судді Соболєвої С.М. у відпустці (а.с.54).

25.02.2014р. на адресу суду повернувся конверт з направленою на адресу третьої особи кореспонденцією з відміткою про причину повернення «такого будинку не існує» (а.с.81).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2010р. між ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Договір страхування №0265.30-1000.000 (далі - Договір, а.с.83-86). Відповідно до Договору позивачем застрахований транспортний засіб марки HYUNDAI SANTA FE, р.н. НОМЕР_2 (надалі - застрахований автомобіль) на умовах КАСКО - зокрема, на випадок «ДТП». За вказаним ризиком встановлена франшиза Страховика 0,00% від страхової суми. Договором страхування вигодонабувачем визначено АКІБ «Укрсиббанк». Договір діє з 00-00год. 07.06.2010р. до 24-00год. 06.06.2011р.

14.01.2011р. в м.Одесі на Фонтанській дорозі (вул.Авдєєва-Чороморського, 1-А) сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП): рухаючись з боку вул.Леваневського в напрямку вул.Толбухіна, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1, виконуючи правий поворот, виїхав на зустрічну смугу та скоїв наїзд на припаркований застрахований автомобіль, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.7-8, 10).

Згідно зі Звітом №01-025 від 09.02.2011р. спеціаліста-оцінювача з визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику застрахованого автомобіля (а.с.11-31), вартість завданого Страхувальнику матеріального збитку на момент проведення дослідження склала 38564,07грн. Під час розрахунку розміру збитку коефіцієнт фізичного зносу та показник втрати товарної вартості експертом не визначались на підставі приписів п.8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (а.с.14).

Повна дійсна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 37811,39грн., що підтверджується виставленим фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_3 рахунком-фактурою №КУ-0000044 від 10.02.2011р. (а.с.32). ПДВ під час виставлення зазначеного рахунку не нараховувався.

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника (а.с.33) був складений страховий акт №СНТ/00265.030-1000.0000/3 від 08.04.2011р. (а.с.36), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.35) та пояснень позивача (а.с.82) вбачається, що страхове відшкодування в сумі 34535,39грн. було розраховане на підставі рахунку-фактури №КУ-0000044 від 10.02.2011р. за вирахуванням вартості «захисту заднього» та «молдінгу накладки кришки багажника» (22, 23 рядки в рахунку-фактурі - а.с.32).

Платіжним дорученням №19981 від 21.04.2011р. (а.с.37) позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 34535,39грн. на користь ФОП ОСОБА_3, який виставив рахунок за ремонтні роботи.

Виходячи з представлених суду документів, умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхове відшкодування було виплачене позивачем правомірно.

Згідно з п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика), знос не нараховується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 застрахований позивачем автомобіль випущено у 2007 році (а.с.38). Відповідачем не доведено суду факт експлуатування застрахованого позивачем автомобіля в інтенсивному режимі, а також факт отримання застрахованим автомобілем пошкоджень, які свідчили б про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів підп.«б» п.7.39 Методики.

Таким чином, суд виходить з того, що знос під час вирішення питання про здійснення відповідачем страхової виплати нарахуванню не підлягає, оскільки на момент ДТП від 14.01.2011р. строк експлуатації застрахованого автомобіля не перевищив 7 років.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

З постанови ст.слідчого СВ по ДТП ГУМВС України в Одеській області від 24.01.2011р. (а.с.10) вбачається, що причиною ДТП, яка мала місце 14.01.2011р., є порушення ОСОБА_1 п.п.10.1., 12.1., 12.3 Правил дорожнього руху України - ОСОБА_1, змінюючи напрямок руху (виконуючи правий поворот), не контролюючи постійно безпечне керування транспортним засобом, при виникненні небезпеки у вигляді транспортного засобу, що стоїть, не знизив швидкість та не зупинив транспортний засіб, яким керував, що і зумовило наслідки, які настали.

З наданої відповідачем копії Полісу №ВЕ/4596893 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Поліс №ВЕ/4596893, а.с.76) вбачається, що на дату ДТП (14.01.2011р.) ЗАТ «Страхова компанія «ВУСО» забезпечило цивільно-правову відповідальність ОСОБА_5 та будь-яких осіб, що керують транспортним засобом на законних підставах, у зв'язку з керуванням транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 1000грн. Період дії Полісу: з 00-00 22.12.2010р. до 21.12.2011р. включно.

З виданої СВ по ДТП СУ ГУМВС України в Одеській області Довідки про ДТП вбачається, що гр-н ОСОБА_1 14.01.2011р. керував забезпеченим автомобілем за довіреністю від гр-на ОСОБА_5 (а.с.8).

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що на момент скоєння ДТП автомобіль Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1, згідно з умовами Полісу №ВЕ/4596893 та приписами п.1.7. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а ОСОБА_1 - особою, відповідальність якої застрахована.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ст.ст.18, 27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО».

Заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» за Полісом №ВЕ/4596893.

Під час подання позову позивачем було враховано франшизу відповідача за Полісом № ВЕ/4596893 та вирахувано 1000грн. зі сплаченої на рахунок ФОП ОСОБА_3 суми страхового відшкодування (а.с.2, зворотній бік).

Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем сплаченого позивачем страхового відшкодування на час розгляду даної справи.

Відповідно до ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Оскільки Методикою як спеціальним нормативним актом у сфері оцінки колісних транспортних засобів не передбачено нарахування зносу для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ (п.7.38), а на момент ДТП від 14.01.2011р. строк експлуатації застрахованого позивачем автомобіля не перевищив 7 років, то знос під час визначення суми збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, вирахуванню не підлягає.

Виходячи з приписів ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування", ст.29 Закону, п.7.38 Методики, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку правомірним є обчислення розміру завданої застрахованій позивачем особі шкоди виходячи саме з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану застрахованого транспортного засобу - тобто на підставі рахунку-фактури №КУ-0000044 від 10.02.2011р. (а.с.32).

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Договором страхування №0265.30-1000.000 від 03.06.2010р. і виникнення обов'язку відповідача відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4596893, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 33535,39грн. страхового відшкодування в порядку регресу є законними, обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Викладені у відзиві б/н від 28.01.2014р. та додаткових поясненнях б/н від 04.03.2014р. (а.с.74-75, 92-93) заперечення відповідача щодо того, що в матеріалах справи вістуні докази вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, яка мала місце 14.01.2011р., спростовуються змістом Постанови ст.слідчого СВ по ДТП ГУМВС України в Одеській області від 24.01.2011р. (а.с.10), а також відсутністю доказів притягнення ОСОБА_2 до будь-якої (кримінальної або адміністративної) відповідальності у зв'язку зі скоєнням ДТП від 14.01.2011р.

Суд також наголошує на тому, що під час ДТП від 14.01.2011р. рухався лише забезпечений відповідачем автомобіль, а застрахований позивачем транспортний засіб був припаркований (а.с.6, 10).

Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; п.1.7. ч.1 ст.1, ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА", м.Львів до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м.Донецьк про стягнення 33535,39грн. в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 60 (7 поверх); код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГРАВЕ УКРАЇНА" (79044, м.Львів, вул.Метрологічна, 2; ЄДРПОУ 19243047) 33535,39грн. в порядку регресу, 1720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.03.2014р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 11.03.2014р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 1 - третій особі