Ухвала суду № 37726770, 19.03.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/15548/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Кунцьо С.В. Провадження № 11-кп/789/72/14 Доповідач - Тиха І.М.Категорія - ч.5 ст.191 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Тихої І.М.

Суддів - Демченко О. В., Стадника О. Б.,

при секретарі - Беській С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження № 11-кп/789/72/14 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 грудня 2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1

обвинуваченого за ч.5 ст.191, ч.1 ст. 209 КК України,

з участю прокурора Хрипливого В.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА.

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч. 5 ст. 191 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей на строк 3 (три) роки та з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- за ч. 1 ст. 209 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей на строк 2 (два) роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом (легалізації доходів) в сумі 164745,23 грн. та з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей на строк 3 (три) роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом (легалізації доходів) в сумі 164745,23 грн. та з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - тримання під вартою, залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 постановлено рахувати з 08 липня 2013 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення компютерно-технічної експертизи №1-745/13 від 25 липня 2013 в сумі 428,26 грн. в користь держави .

Постановлено арешт, накладений на ювелірні вироби скасувати, після набрання вироком законної сили.

Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст.100 КПК України.

Згідно з вироком суду, в період з 17 квітня 2013 року по 05 липня 2013 року обвинувачений ОСОБА_2, надаючи послуги з приводу реалізації ювелірних виробів фізичній особі-підприємцю (далі ФОП) ОСОБА_4 на підставі цивільно-правового договору у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що у АДРЕСА_2, і на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 17 квітня 2013 року та 01 липня 2013 року був матеріально-відповідальною особою та зобов'язувався: дбайливо ставитись до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей і вживати заходів до попередження збитків, своєчасно повідомляти керівництво про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей, вести облік, складати й передавати у зазначеному порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей, брати участь у інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей, виніс із вказаного магазину 150 одиниць ювелірних виробів, загальною вагою 971,96 гр., на загальну суму 410 752,50 грн., які були йому ввірені та належали ФОП ОСОБА_4, та в подальшому їх привласнив, обернувши на свою користь, чим спричинив ФОП ОСОБА_4 шкоду на вищевказану суму.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 у період з 17 квітня 2013 року по 05 липня 2013 року надавав привласнені внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння ювелірні вироби в кількості 53 одиниці з метою приховування незаконного походження у якості заставного майна під час укладення договорів застави ювелірних виробів у мережі ломбардів ПТ «Ломбард «Скарбниця».

Від укладених договорів застави ювелірних виробів ОСОБА_2 отримано грошові кошти у сумі 101 982,23 грн., які в подальшому у невстановленому досудовим слідством розмірі останній використав на продовження термінів дії договорів застави та на здійснення операцій з фінансовими активами на ринку «Форекс».

Окрім цього, у період з 17 квітня 2013 року по 05 липня 2013 року обвинувачений ОСОБА_2 надавав привласнені внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння ювелірні вироби в кількості 32 одиниці з метою приховування незаконного походження у якості заставного майна під час укладення договорів застави ювелірних виробів у мережі ломбардів ПТ «Ломбард «Комод» Горбач О.О. і компанія».

Від укладених договорів застави ювелірних виробів ОСОБА_2 отримано грошові кошти у сумі 41093 грн., які в подальшому у невстановленому досудовим слідством розмірі останній використав на продовження термінів дії договорів застави та на здійснення операцій з фінансовими активами на ринку «Форекс».

Крім того, у період з 17 квітня 2013 року по 05 липня 2013 року обвинувачений ОСОБА_2 надавав привласнені внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння ювелірні вироби в кількості 21 одиниці з метою приховування незаконного походження у якості заставного майна під час укладення договорів застави ювелірних виробів у мережі ломбардів ПТ «Ломбард «Алмаз» Прошутінський Т.В. і компанія».

Від укладених договорів застави ювелірних виробів ОСОБА_2 отримано грошові кошти у сумі 21670 грн., які в подальшому у невстановленому досудовим слідством розмірі останній використав на продовження термінів дії договорів застави та на здійснення операцій з фінансовими активами на ринку «Форекс».

Таким чином, шляхом використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації, а також вчинення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванні) доходів, з метою приховування незаконного походження останнього, ОСОБА_2 всього легалізував (відмив) коштів на загальну суму 164 745,23 гривень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить пом"якшити вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 грудня 2013 року із застосуванням ст. 69 КК України. Вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги його молодий вік, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності та пом"якшуючі його покарання обставини.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляцію з викладених у ній мотивів, прокурора, який вважає вирок суду законним та обгрунтованим і просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, розглянувши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція не підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи та кваліфікація його дій в апеляції не оскаржуються. Тому пов'язані з цим обставини колегією суддів не переглядаються.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, вартість майна, в якості пом"якшуючих покарання обставин - щире каяття, визнання вини та активне сприяння в розкритті кримінальних правопорушень, особу винного - його молодий вік, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність утриманні матері, яка є інвалідом ІІІ групи та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Проаналізувавши всі наявні обставини по даному провадженні в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання в межах санкцій інкримінованих йому статей у виді позбавлення волі, проте, у мінімальному розмірі.

Вказане покарання повністю відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого і є достатнім та необхідним для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів.

Підстав для пом`якшення йому покарання та застосування при його призначенні ст.69 КК України, як про це порушується питання в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.

Рішення суду належним чином умотивоване і відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону.

З урахуванням наведеного, апеляцію обвинуваченого слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Керуючись ст. ст. 405, 407,408, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА.

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 грудня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Тиха