Постанова № 37726395, 19.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року № 813/576/14

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.,

з участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

з участю сторін:

прокурора Клака Ю.Г.,

представника позивача Ганущина Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі по тексту - ФОП ОСОБА_2) про стягнення штрафу у розмірі 1 700,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для застосування штрафу було самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на фасаді буд. №11 по вул.Кн.Романа у м.Львові без погодження з органами місцевого самоврядування і неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

Згідно ухвали судді від 24 січня 2014 року, провадження у даній адміністративній справі відкрито.

Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст.150 КАС України.

Прокурор і представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно і належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за зареєстрованим місцем проживання (АДРЕСА_1) копія ухвали про відкриття провадження, копія ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, разом із витягом про процесуальні права і обов'язки сторін, повернулись з відміткою відділення поштового зв'язку на конверті «відсутність адресата (за адресою відправлення знаходиться новобудова, яка не здана в експлуатацію)», а також судові повістки, що надсилалася за фактичним місцем проживання ОСОБА_2 повернулися з відміткою поштового відділення на конверті «за закінченням терміну зберігання». У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

Частиною 11 статті 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Загалом, приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Таким чином, суд вважає, що вжив передбачені законодавством заходи з метою забезпечити участь відповідача у розгляді справи та надати йому можливість висловити свою правову позицію з приводу заявленого позову, якою він, у підсумку, так і не скористався. Суд, взявши до уваги думку прокурора і представника позивача, у тому числі, зваживши на дозволені законом строки розгляду спору, ухвалив, у відповідності ст.ст.71, 128 КАС України, розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі відповідача.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури України покладено завдання щодо представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом. Згідно вимог ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року, передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, органи прокуратури мають право визначати в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави. В даному ж випадку, на думку прокурора, несплата відповідачем фінансових санкцій істотно порушує фінансові інтереси держави, зумовлює неповноту надходження коштів до бюджету, у зв'язку із чим, останній і звернувся до суду в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України), затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №465/2011, Держспоживінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно з п.3 Положення, одним із основних завдань Держспоживінспекції України є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією України повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу; приймати рішення щодо визнання реклами недобросовісною, визнання порівняння в рекламі неправомірним; вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, заборони відповідної реклами та її публічного спростування; розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення (п.п.11, 12, 21 п.6 Положення).

Засади рекламної діяльності в Україні, врегулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначено Законом України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 року (надалі - Закон №270/96-ВР).

Пунктом 1 частини 1 статті 16 Закону України №270-96-ВР визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2, в порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 16 Закону №270/96-ВР, самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами за адресою: м.Львів, вул.Кн.Романа, 11.

Департаментом економічної політики Львівської міської ради винесено вимогу №23/Р-9-1913 від 04.07.2013 року про усунення самовільного розміщення реклами, надано термін на усунення вказаного правопорушення до 14.07.2013 року та, відповідно до п.9.4 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, письмово інформувати про виконання вимоги КП «Адміністративно-технічне управління».

Станом на 19.08.2013 року відповідач не виконав вимогу №23/Р-9-1913 від 04.07.2013 року, відтак Департамент економічної політики Львівської міської ради направив на ім'я начальника Держспоживінспекції у Львівській області подання №23/Р-9-2459 від 19.08.2013 року про порушення ФОП ОСОБА_2 приписів Закону України «Про рекламу».

Статтею 26 Закону №270/96-ВР передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами у межах своїх повноважень здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Функції державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу у Львівській області здійснює Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області, яка наділена повноваженнями по застосуванню до порушників законодавства фінансових санкцій, передбачених Законом №270/96-ВР.

Відповідно до вимог частини 2 статті 26 Закону №270/96-ВР, на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

За результатами розгляду подання №23/Р-9-2459 посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області було складено протокол №0677 від 31.10.2013 року про порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про рекламу, а саме пункту 1 частини 1 статті 16 Закону України №270/96-ВР.

Листом від 31.10.2013 року за №4980 Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області запропонувала відповідачу у строк до 12.11.2013 року надати інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства, а також пояснення по факту розміщення зовнішньої реклами.

Матеріали справи свідчать, що відповідач відомостей, вказаних у листі від 31.10.2013 року №4980 не надав.

Так, на підставі протоколу №0677 від 31 жовтня 2013 року позивачем було винесено рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 12 листопада 2013 року №0722.

На виконання вказаних вимог Закону №270/96-ВР, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області листом від 12.11.2013 року за №5200 повідомлено відповідача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, що підтверджується списком рекомендованих відправлень.

Відповідач - ФОП ОСОБА_2 на засідання із розгляду справи про порушення ним законодавства про рекламу не з'явився.

Водночас, відповідальність за порушення законодавства про рекламу встановлена статтею 27 Закону №270/96-ВР, відповідно до якої особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами.

Згідно частини 4 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Пунктом 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та

розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наслідками засідання у справі про порушення законодавства про рекламу Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області складено протокол №0519 від 29.11.2013 року та прийнято рішення №0519 від 29.11.2013 року про накладення штрафу, згідно якого на ФОП ОСОБА_2, у відповідності до положень Закону України «Про рекламу», за самовільне розміщення зовнішньої реклами за адресою: м.Львів, вул.Кн.Романа, 11 без погодження з органами місцевого самоврядування, що є порушенням вимог пункту 1 частини 1 статті 16 Закону України №270/96-ВР та неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами в порушення ст.27 Закону України «Про рекламу», накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн.

Рішення №0519 від 29.11.2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією 06.12.2013 року, підтвердженням чого є наявний у матеріалах справи реєстр поштових відправлень.

У відповідності до частини 11 статті 27 Закону України №270/96-ВР, рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Як пояснив прокурор та представник позивача у судовому засіданні, рішення про накладення на відповідача штрафу у встановленому законом порядку не оскаржено та на час розгляду справи є чинним.

Пунктом 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку, відповідно до законодавства.

Згідно пункту 10 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги, що рішення про накладення штрафу від 29 листопада 2013 року №0519 на час розгляду справи є чинним, відповідачем розмір штрафу не оспорювався у встановленому законом порядку, в добровільному порядку штраф не сплачений, тому суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1700,00 грн., відповідно до прийнятого Інспекцією рішення.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету Залізничного району м.Львова (ЗКПО 38007594, МФО 825014, р/р №31119106700003, код платежу 21081100, банк одержувач - ГУДКСУ у Львівській області) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 березня 2014 року.