Ухвала суду № 37724290, 18.03.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/112/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ст.286 ч.2 КК України Гончарук В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Охріменко І. К. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОхріменка І.К. суддівГончарука І.М., Мунька Б.П.з участю прокурораЄмельянової О.В. звільненого від відпо-

відальностіОСОБА_9захисниківОСОБА_12., ОСОБА_6

потерпілихОСОБА_8., ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_8 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.01.2014 року, якою

ОСОБА_9

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, працюю-

чого директором Уманської рибоводної станції, маючого на утриманні

двох неповнолітніх дітей, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого

звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.286 ч.2 КК України, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, а кримінальну справу провадженням закрито.

Заходи забезпечення цивільного позову у вигляді накладення арешту на майно ОСОБА_9 скасовано.

Цивільні позови прокурора про стягнення з ОСОБА_9 на користь Уманської міської лікарні витрат на лікування потерпілого ОСОБА_7, а також потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про стягнення на їх користь матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Вирішена доля судових витрат та речових доказів по справі, відповідно до вимог ст.ст.81, 91 КПК України (1960 року),-

в с т а н о в и л а :

Відповідно до зазначеної постанови суду, ОСОБА_9 03.06.2008 року, близько 23 год., керуючи автомобілем «Ауді А8», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул..Тищика в м.Умані в напрямку вул..Леніна, навпроти будинку № 13, в порушення п.п. 1.1, 2.3 (б), 10.1, 11.4 Правил дорожнього руху України, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та переїхавши суцільну лінію дорожньої розмітки виїхав на зустрічну смугу руху де здійснив зіткнення з мопедом «Ямаха», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10, який рухався у зустрічному напрямку по вул.Горького м.Умані.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій мопеда ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до його смерті, а пасажир мопеда ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В постанові суд посилається на те, що органом досудового слідства не доведено вчинення вказаного злочину ОСОБА_9 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки згідно постанови судді Уманського міськрайонного суду від 31.07.2008 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_9 за ч.1 ст.130 КУпАП за даним фактом ДТП провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, а також, що стан алкогольного сп'яніння спростовується відмітками в протоколі медичного огляду від 04.06.2008 року з посиланням на акт № 663, тому суд не вправі застосовувати обтяжуючу обставину, як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з наявністю рішення суду, яке набрало законної сили.

Суд вважає, що ОСОБА_9 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, оскільки він вчинив тяжкий злочин з необережності, має двох неповнолітніх дітей та що він не заперечує проти застосування відносно нього амністії.

Не погоджуючись з постановою суду, потерпілий ОСОБА_8 просить її скасувати та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що вказане судове рішення винесено з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, неправильним звільненням ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності.

В обгрунтування апеляції потерпілий вказує на те, що суд безпідставно виключив із обвинувачення обставину, що обтяжує покарання-вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, що в подальшому потягло неправильне застосування Закону про амністію, оскільки матеріали кримінальної справи свідчать про те, що ОСОБА_9 під час дорожньо-транспортної пригоди перебував в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, апелянт посилається на те, що під час досудового слідства допущена фальсифікація матеріалів справи, зокрема здійснена не оговорена ніким дописка в протокол медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння, на підставі якого суддя закрив провадження за ст.130 ч.1 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, потерпілий вважає, що у разі і застосування акту амністії на законних підставах, суд повинен був постановити обвинувальний вирок, призначити ОСОБА_9 відповідне покарання та звільнити його від цього покарання. Суд також безпідставно залишив позови потерпілих без розгляду.

В своїх запереченнях на апеляцію потерпілого ОСОБА_8:

-потерпілий ОСОБА_7 просить задовольнити апеляцію та вирішити питання про можливість постановлення апеляційним судом вироку та задоволення позовів потерпілих по справі.

-ОСОБА_9, посилається на те, що по справі не зібрано достатніх доказів його вини у вчиненні зазначеного вище злочину, проте він погоджується про застосування відносно нього амністії, тому вважає необхідним залишити постанову суду без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення потерпілого ОСОБА_8, який підтримав свою апеляцію, яку підтримав також і потерпілий ОСОБА_7, міркування прокурора, який вважає апеляцію потерпілого обґрунтованою, пояснення ОСОБА_9 та його захисників, які просили апеляцію ОСОБА_8 задоволити частково, постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної кримінальної справи в повній мірі не дотримані.

Рішення суду, щодо застосування до ОСОБА_9 амністії та звільнення його від кримінальної відповідальності є поспішним, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

Так, застосування п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року залежить від того чи перебувала особа, яка скоїла злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України в стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Проте, суд належним чином не дослідив та не дав належної оцінки в судовому засіданні обставинам, що стосуються даних щодо знаходження ОСОБА_9 під час дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння, що потягло за собою винесення поспішного рішення про застосування амністії.

Так, на а.с.31 т.1 даної кримінальної справи є протокол від 04.06.2008 року медичного огляду щодо встановлення факту вживання ОСОБА_9 алкоголю, в якому зазначено про те, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння (0,86% проміле).

Висновок даного протоколу щодо знаходження ОСОБА_9 в стані алкогольного сп'яніння підтвердив лікар ОСОБА_11 під час його допиту як свідка 01.06.2009 року (т.1 а.с.194), пояснивши, що ОСОБА_9 погодився з протоколом та підписав його, про які-небудь дописки в цьому протоколі свідок не повідомляв.

Разом з тим, в даному протоколі від 04.06.2008 року є не оговорена дописка іншим чорнилом, невідомо ким зроблена, що вміст алкоголю складає 00 проміле, тобто що ОСОБА_9 знаходився у тверезому стані.

Цим розбіжностям даного протоколу суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_9 за ч.1 ст.130 КУпАП за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди не дав належної та об'єктивної оцінки. Крім цього, зміст самої постанови судді від 31.07.2008 року (т.2 а.с.44) носить в собі явні протиріччя. Так, в мотивувальній частині цієї постанови зазначено про те, що ОСОБА_9 03.06.2008 року о 23 год. вм.Умані по вул..Тищика керував автомобілем «Ауді-А8» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Разом з тим, в постанові суддя посилається на вище зазначений протокол № 682 медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану алкогольного сп'яніння та приходить до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення (не вказавши якого) та в резолютивній частині постанови вказав про звільнення ОСОБА_9 від адміністративної відповідальності (не вказавши якої) та провадження по справі закрив. Тобто, суддею в даній постанові від 31.07.2008 року допущені абсолютно полярні висновки.

Крім того, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 давав показання про те, що бачив ОСОБА_9 в лікарні зразу ж після дорожньо-транспортної пригоди, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння.

Наведеним вище обставинам суд при розгляді справи не дав відповідної оцінки, а тому постанова суду про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі акта амністії підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки прийняття об'єктивного рішення щодо перебування (чи не перебування) ОСОБА_9 під час дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння знаходиться в прямій залежності для застосування відносно нього амністії.

В зв'язку з наведеним, колегія суддів не дає оцінки апеляції потерпілого щодо правильності застосування судом амністії, оскільки дане питання буде вирішуватися судом в залежності від встановленого при новому розгляду справи, а тому апеляцій потерпілого підлягає частковому задоволенню.

При новому розгляді кримінальної справи необхідно дослідити зазначені в даній ухвалі обставини справи та при необхідності інші обставини справи, дати їм відповідну оцінку та постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію потерпілого ОСОБА_8 задоволити частково.

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2014 року про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.286 КК України, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року, із закриттям провадження по справі скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі суду.

Головуючий :

Судді :