Рішення № 37724034, 14.03.2014, Вінницький районний суд Вінницької області

Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 203/6683/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2014 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Шевчук Л.П.

при секретарі: Жигаровій Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про визнання недійсними договорів дарування, купівлі - продажу об'єкта іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект", за участю третьої особи - Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» про визнання недійсними договору дарування від 02.07.2010 року та договору купівлі - продажу від 06.10.2010 року об`єкту іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.04.2007 року між ПАТ «»УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1114087400, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 76700,00 доларів США строком до 11.04.2014 року зі сплатою 13,5% річних. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки №52063 від 12.04.2007 року. Однак, відповідачем в повній мірі не були виконані умови кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 27.07.2011 року виникла заборгованість в сумі 624722 грн. 99 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом та відсотками в сумі 585150 грн. 55 коп.; пені в сумі 39572 грн. 44 коп.; неустойки в сумі 500 грн.

14.11.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11252148000, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 8900 доларів США строком до 14.11.2014 року зі сплатою 13,5% річних. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки №52063/1 від 14.11.2007 року. Однак, відповідачем в повній мірі не були виконані умови кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 27.07.2011 року виникла заборгованість в сумі 79919 грн. 30 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом та відсотками в сумі 76037 грн. 12 коп.; пені в сумі 3882 грн. 41 коп.; неустойки в сумі 500 грн.

Згідно договорів іпотеки відповідач ОСОБА_1 передав позивачу в іпотеку наступне майно: житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності.

В зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором в січні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про розірвання кредитних договорів та договорів іпотеки. Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.05.2010 року в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено; зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсними кредитні договори №11140874000 від 12.04.2007 року та №11252148000 від 14.11.2007 року з моменту їх укладення, визнано недійсним договір іпотеки №2159 від 12.04.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі заборон під №2160, №2161 від 12.04.2007 року з моменту його укладення, зобов`язано приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5 виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна №№ 2160, 2161 щодо обтяження майна за недійсним договором іпотеки №2159 від 12.04.2007 року в день отримання виконавчого листа на рішення суду. Визнано недійсним договір іпотеки №4699 від 14.11.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі заборон під № 4699 від 12.04.2007 року з моменту його укладення, зобов`язано приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6 виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна запис №4699 від 14.11.2007 року щодо обтяження майна за недійсним договором іпотеки №4699 від 14.11.2007 року в день отримання виконавчого листа на рішення суду, зобов`язано зарахувати грошові кошти, оплачені ОСОБА_1 в якості відсотків та пені за недійсним кредитним договором №11140874000 від 12.04.2007 року в сумі 16984, 12 доларів США в рахунок погашення тіла кредиту та встановити наслідком договору, укладеного між сторонами зобов`язання ОСОБА_1 перед банком в сумі 36159,97 доларів США, яку необхідно погасити до 10.03.2014 року, зобов`язано зарахувати грошові кошти, оплачені ОСОБА_1 в якості відсотків та пені за недійсним кредитним договором №11252148000 від 14.11.2007 року в сумі 1918, 18 доларів США в рахунок погашення тіла кредиту та встановити наслідком визнання недійсним кредитного договору №11252148000 від 14.11.2007 року, укладеного між сторонами зобов`язання ОСОБА_1 перед банком в сумі 5432,39 доларів США, яку необхідно погасити до 14.11.2014 року, стягнуто з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7328 грн. 88 коп. в якості відшкодування завданих збитків, пов`язаних з витратами на страхування іпотечного майна за недійсними правочинами, в решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09.06.2011 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.05.2010 року скасовано, постановлено нове рішення, яким з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитними договорами та нарахованими відсотками в сумі 526 467 грн. 66 коп., пеню в сумі 15815 грн. 16 коп., неустойку в сумі 1000 грн., а всього 543283 грн. 02 коп. та судові витрати, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Тобто, судом апеляційної інстанції була підтверджена правомірність укладання вищевказаних договорів іпотеки та підтверджено законність всіх його умов, прав та обов`язків сторін, що його уклали.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5 від 02.07.2010 року було знято заборону відчуження майна, а саме: житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. Після зняття заборони на відчуження майна, яке було предметом іпотеки та після виключення даного майна з реєстру обтяжень воно було 02.07.2010 року подаровано ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2, а 06.10.2010 року остання продала вищевказане майно ОСОБА_3

Маючи намір на позбавлення позивача можливості звернути стягнення на предмет іпотеки та не бажаючи виконати свої кредитні зобов`язання перед банком, грубо порушуючи права та інтереси позивача відповідач ОСОБА_1 подарував дане майно особі, яка проживає та зареєстрована з ним за однією адресою. Тобто, даний правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості однієї сторони з другою стороною, що є підставою для визнання його фіктивним.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 навмисно відчужив майно, яке передано в іпотеку банку, щоб уникнути відповідальності перед ним, а тому просить визнати недійсними договір дарування від 02.07.2010 року та договір купівлі -продажу від 06.10.2010 року об`єкту іпотеки.

Ухвалою суду від 13.02.2012 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідачів без самостійних на предмет спору залучено ПАТ «Ерсте Банк».

27.06.2013 року ухвалою суду до участі у справі залучено ТОВ «Кей - Колект» у якості позивача замість ПАТ «УкрСиббанк» як правонаступника, оскільки 12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект» було укладено договір факторингу №1 за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_1 на підставі договору про надання споживчого кредиту №1125214800 від 14.11.2007 року та договору про надання споживчого кредиту №11140874000 від 14.04.2007 року.

23.07.2013 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей - Колект», за участю третьої особи - Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки. Позов мотивований тим, що він 06.10.2010 року придбав будинок та земельну ділянку у ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Під час укладення угоди нотаріус, який посвідчував правочини здійснив витяги з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та Реєстру іпотек, згідно яких за вказаними параметрами запиту в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна інформація відсутня. Оскільки у нього коштів на оплату повної вартості придбаного майна не вистачало, він отримав у ПАТ «Ерстебанк» кредит та в забезпечення погашення кредиту ним був укладений договір іпотеки, предметом якого був саме цей будинок, що знаходиться у АДРЕСА_1. Приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат» та у зв'язку з посвідченням цього іпотечного договору було накладено заборону на відчуження зазначеного у договорі нерухомого майна - цілого житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №1597 та в реєстрі заборон за №3, земельної ділянки зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №1656 та в реєстрі заборон за №4, а також зареєстровано в реєстрі іпотек.

Разом із цим, приватним нотаріусом ОСОБА_4 договір про відступлення прав іпотеки був внесений до Реєстру іпотек 25.12.2012 року. В зв'язку із тим, що існує протизаконне обтяження іпотекою ТОВ «Кей-Колект», належного йому нерухомого майна, яке є абсолютно протизаконним, він звернувся до суду із даним позовом та вважає, що договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» є недійсним відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України з наступних підстав.

Так, за основним зобов'язанням - кредитними договорами №11140874000 від 12.04.2007 року та №11252148000 від 14.11.2007 року зобов'язаною особою є ОСОБА_1, але іпотечне майно належить йому - ОСОБА_3 на праві приватної власності, що посвідчується реєстрацією КП «Вінницьке обласне БТІ» в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.10.2010 року за номером 1298, в книзі 9, реєстраційний номер 307715176. Отже, на момент відступлення прав за договором іпотеки, станом на 12.12.2011 року ОСОБА_1 вже не володів предметом іпотеки та договори іпотеки, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «Украсиббанк» є з 02.07.2010 року припиненими внаслідок реалізації предмета іпотеки. ОСОБА_1 з 02.07.2011 року не міг виступати іпотекодавцем, оскільки втратив право власності на предмет іпотеки. Договір про відступлення прав за договором іпотеки від 12.12.2011 року передбачає передачу Цесіонарію (ТОВ «Кей-Колект») права вимоги за договорами іпотеки №4699 від 14.11.2007 року та №4699/1 від 14.11.2007 року, що зазначено у п.1.1. договору. Оскільки Цедент (ПАТ «Укрсиббанк») втратив право вимоги за іпотечними договорами №4699 від 14.11.2007 року та №4699/1 від 14.11.2007 року в зв'язку із вибуттям предмету іпотеки з права власності Іпотекодавця (ОСОБА_1), то й Цесіонарій (ТОВ «Кей-Колект») за даним договором про відступлення прав, не може набути права вимоги за цими договорами іпотеки. Тому, враховуючи відсутність правової вимоги у ПАТ «Укрсиббанк» за договорами іпотеки, наслідком цього є недійсність укладеного договору про відступлення прав за договорами іпотеки між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» від 12.12.2011 року згідно ч.3 ст.215 ЦК України.

Також, ОСОБА_3 у позові зазначає, що приватні нотаріуси повинні здійснювати державну реєстрацію іпотек шляхом внесення записів до Державного реєстру іпотек, відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек. Так, рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці 14.05.2010 року договори іпотеки укладені між ПАТ «Укрсиббанрк» та ОСОБА_1 №4699 від 14.11.2007 року та №4699/1 від 14.11.2007 року були визнані недійсними. В зв'язку із набуттям рішення суду законної сили, їх державна реєстрація була скасована приватними нотаріусами шляхом виключення записів з Державного реєстру іпотек. Після цього 02.07.2010 року предмет іпотеки був відчужений ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 шляхом укладення договору дарування. Апеляційним судом Вінницької області рішення Замостянського районного суду м. Вінниці було скасовано, про що винесено рішення від 09.06.2011 року. Відповідно до рішення Апеляційного суду юридично підтверджено законність договорів іпотеки, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсиббанк». Але попри відмову ОСОБА_1 у позові про визнання договорів іпотеки недійсними, фактично дані договори іпотеки не набули державної реєстрації у Державному реєстрі іпотек, як того вимагає закон, тому в силу ч.1 ст.210, ст.640 ЦК України, такі правочини є не вчиненими.

Станом на 25.12.12 року на момент реєстрації приватним нотаріусом ОСОБА_4 у Державному реєстрі іпотек іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» у даному реєстрі існувала вже реєстрація іпотеки виключно за ПАТ «Ерсте Банк», реєстрація іпотеки на житловий будинок та земельну ділянку за ПАТ «Ерсте Банк» внаслідок державної реєстрації договору іпотеки, укладеного між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_3 №014/016858/2/1/1 від 06.10.2010 року. Згідно листа ПАТ «Фідокомбанк» від 27.06.2013 року, який є правонаступником ПАТ «Ерсте банк» - ПАТ «Ерсте Банк» не надавав своєї згоди на наступну іпотеку будинковолодіння, за адресою АДРЕСА_1. Таким чином, відсутність додержання вимог ст.13 Закону України «Про іпотеку» в момент вчинення правочину про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами укладеними між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», а саме згоди попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України.

Крім того, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 зазначає, що на підставі договору про відступлення прав за договорами іпотеки за відповідачем ТОВ «Кей-Колект», приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу, - реєстратором реєстру іпотек внесено запис 25.12.2012 року до реєстру іпотек запис №13437383 та №13437253 про обтяження іпотекою належного йому житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1. Однак нотаріусом не внесення до реєстру іпотек запису про земельну ділянку відповідно до ст. 6 ЗУ «Про іпотеку». Станом на 06.10.2010 року не існувало іпотеки у ПАТ «Укрсиббанк», яка була б зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, в Державному реєстрі іпотек та ПАТ «Ерсте банк» в свою чергу не давав своєї згоди на передачу іпотечного майна в наступну іпотеку. Єдиним іпотекодержателем з 06.10.2010 року по 25.12.2012 року був ПАТ «Ерстебанк». Відступлення прав за іпотечним договором мало відбуватися приватним нотаріусом ОСОБА_4 в якості внесення змін до реєстру. Пунктом 3.2 спірного договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року зазначено, що після передання (відступлення) прав вимоги за Іпотечними договорами Цедент, відповідно до законодавства України, зокрема ст.4 Закону України «Про іпотеку» зобов'язується внести зміни до Державного реєстру іпотек. Враховуючи відсутність державної реєстрації іпотеки за ПАТ «Укрсиббанком», ні юридично, ні практично не могло бути зміни до записів у Державному реєстрі іпотек за ТОВ «Кей-Колект». Приватний нотаріус ОСОБА_4 протизаконним шляхом внесла запис до Державного реєстру іпотек щодо зміни запису у графі «Іпотекодержатель». Також, оскільки на час внесення запису щодо реєстрації іпотеки до Державного реєстру іпотек ПАТ «ЕрстеБанк», реєстрація іпотеки за АКБ «Укрсиббанк» була відсутня, Приватному нотаріусу ОСОБА_4 необхідно було отримати згоду на вчення запису про наступну іпотеку від ПАТ «Ерсте Банку», однак така згода відсутня.

ОСОБА_3 просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року, укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», предметом якого є будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

24.10.2013 року позивач ОСОБА_3 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року, укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» в частині якого предметом іпотеки є будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №5207-5208. Зобов'язати приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 виключити з Держаного реєстру іпотек запис 13437253 від 25.12.2012 року та запис 13437383 від 25.12.2012 року щодо обтяження майна за договором відступлення прав вимоги за договорами іпотеки 5207-5208 від 12.12.2011 року.

31.10.2013 року позивач ОСОБА_3 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року, укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» в частині якого предметом іпотеки є будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №5207-5208 за реєстровим номером 13437253 та номером 13437383, а також скасувати заборону №13437383 та №13437253 накладені 25.12.2012 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 щодо будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Ухвалою суду від 17.12.2013 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідачів без самостійних на предмет спору залучено ПАТ «Фідокомбанк» замість ПАТ «Ерсте банк» як правонаступника.

Ухвалою суду від 08.01.2014 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідачів без самостійних на предмет спору залучено ПАТ «Фідобанк» замість ПАТ «Фідокомбанк» як правонаступника.

В судове засідання представник позивача - відповідача ТОВ "Кей - Колект" Селезньов М.В. не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовну заяву ТОВ "Кей - Колект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Також, 10.12.2013 року представник позивача - відповідача ТОВ "Кей - Колект" Беспавлий Б.М. подав до суду заяву, в якій зазначив, що на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2012 року, (сторінки 5 ухвали, четвертий абзац), а саме те, шо рішення першої та апеляційної інстанцій скасовано по причині не уточнення судами позовних вимог та підстав пред'явленого позову, а також не з'ясування, з яких саме підстав позивач просив визнати договори недійсними, прошу суд раніше подану позовну заяву від 28.09.2011 року про визнання недійсним договору дарування від 02 жовтня 2011 року та договору купівлі - продажу 06 жовтня 2011 року об'єкта іпотеки ПАТ «УкрСиббанк» розглядати в межах статті 234 Цивільного кодексу України. Тобто, як підставу визнання недійсними договору дарування від 02 жовтня 2011 року та договору купівлі - продажу 06 жовтня 2011 року об'єкта іпотеки ПАТ «УкрСиббанк» просив враховувати їх фіктивність.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, однак 10.12.2013 року подав до суду заяву, в якій просить дану справу розглядати без його участі, позов ТОВ "Кей - Колект" не визнає та просив відмовити в його задоволенні, оскільки він мав усі законні підстави відчужувати будинок та земельну ділянку на користь своєї матері. Зустрічний позов ОСОБА_3 підтримує та просить його задовольнити, оскільки ОСОБА_3 не є позичальником ПАТ «УкрСиббанк» і його будинок не може перебувати в іпотеці за його кредитом.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, однак 10.12.2013 року подала до суду заяву, в якій просить дану справу розглядати без її участі, в задоволенні позову ТОВ "Кей - Колект" просить відмовити, оскільки вона мала всі законні підстави продати будинок та земельну ділянку ОСОБА_3, так як дане майно було вільне від будь - яких обтяжень. Зустрічний позов ОСОБА_3 підтримує та просить його задовольнити, оскільки ОСОБА_3 не є позичальником ПАТ «УкрСиббанк» і його будинок не може перебувати в іпотеці за кредитом її сина ОСОБА_1.

В судове засідання відповідач - позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_12 не з'явилися, однак представник ОСОБА_12 подала до суду заяву, в якій зазначила, що первісний позов не визнає, оскільки всі правочини вчинялись у відповідності із вимогами ЦК України, спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, ОСОБА_3 отримав будинок на законних підставах, реально вступив у його володіння, сплатив за нього реальні кошти продавцю. Зустрічний позов ОСОБА_3 підтримує повністю, оскільки іпотеки, такої яка б відповідала вимогам ЦП України та ЗУ «Про іпотеку» не існувало в момент переходу прав за договорами іпотеки від ПАТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Кей - Колект», спірне майно в цей момент перебувало у ОСОБА_3, який не поручався своїм майном за зобов'язаннями ОСОБА_1, тому на цій підставі договір відступлення прав за договором іпотеки є недійсним згідно ч.3 ст. 215 ЦК України. Просила у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити. Також просила судове засідання провести у її відсутність.

В судове засідання представник третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Фідобанк» ОСОБА_13 не з'явився, однак 18.02.2014 року подав до суду заяву, в якій просив судове засідання провести у відсутність представника ПАТ «Фідобанк» за наявними у справі матеріалами. Також зазначив, що підтримує позицію, викладену раніше в судових засіданнях, а саме ту, що ПАТ «Фідобанк» заперечує щодо позовних вимог за первісним позовом та підтримує зустрічний позов ОСОБА_3

У поданих до суду письмових поясненнях представник ПАТ «Фідобанк» зазначив, що з позицією ОСОБА_3 за зустрічним позовом погоджується, вважаємо його доводи обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам по справі. В доповнення до викладених у зустрічному позові доводів, вважає доцільним звернути увагу суду на ті обставини, що спірний договір про відступлення права вимоги іпотеки від 12.12.2011 року не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки в момент його вчинення не існувало самого предмету відступлення, на той момент іпотека була припинена на підставі ст.593 ЦК України, а саме в силу того, що предмет застави був реалізованим. В момент відступлення права вимоги, предмет іпотеки знаходився і знаходиться до цього часу у власності іншої особи, тобто предмет іпотеки був відчужений. Право власності на цей предмет у нового власника в судовому порядку не було скасовано. За таких обставин, дія іпотечного договору була припинена в силу закону і відповідно прав та зобов'язань за ним, які б можна було б реалізувати не існувало. Відповідачами за зустрічним позовом не дотримано вимоги ч.5 статті 203 ЦК України, а тому такий правочин є недійсним.

Відступлення права вимоги за іпотечним договором можливо лише у випадку відступлення прав за кредитним договором. Замінити банк в кредитному договорі може сторона яка має відповідні ліцензії на здійснення банківських операцій. Як відомо, кредитний договір не припинив свою дію, а тому сторона яка має намір придбати вимоги банку за кредитним договором повинна мати повний обсяг правоздатності, в тому числі і мати відповідні ліцензії на здійснення банківських операцій. Відповідач ТОВ «Кей - Колект» не є банком та не має відповідної ліцензії на надання банківських послуг.

Таким чином відповідач не маючи ліцензії і отже не маючи правоздатності не міг замінити банк як сторону за кредитним договором. Спірний договір суперечить вимогам ч. 3 ст. 91 ЦК України, і отже при його укладенні не дотримано загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

В судове засідання представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» Григоренко С.В. не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у відсутність представника ПАТ «УкрСиббанк», зазначила, що позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просила в їх задоволенні відмовити.

Також, представником ПАТ «УкрСиббанк» Григоренко С.В. було подано до суду письмове заперечення на зустрічну позовну заяву ОСОБА_3, у якому вона зазначає, що при укладанні оспорюваного договору сторонами АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект» було додержано в момент вчинення правочину вимог, які встановленні ст.203 ЦК України, а саме зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства, особи що вчиняють правочин мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину був вільним і відповідав їх внутрішній волі, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним. Правових підстав щодо визнання недійсним в частині відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», яке виникло на підставі договору іпотеки від 12.04.2007 року, укладеного між AT «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, предметом якого є нерухоме майно що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відсутні, оскільки ТОВ «Кей -Колект» має право звернути стягнення на предмет іпотеки, яке належить іншій особі - ОСОБА_3 до якого перейшло права власності та дана іпотека є дійсною для останнього даного нерухомого майна та ОСОБА_3 набув право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Просила в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.

В судове засідання третя особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 не з'явилася, однак на адресу суду надійшла письмова заява, в якій Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 просить розгляд справи провести у її відсутність у зв'язку із великою завантаженістю на роботі.

Крім того, на адресу суду від третьої особи Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 надійшло письмове заперечення на зустрічну позовну заяву ОСОБА_3, згідно якого вона заперечує проти даного позову з тих підстав, що нею - приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 12.12.2011 року за реєстровими №5207-5208 посвідчено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект». При посвідченні вказаного договору нею, як приватним нотаріусом, було досліджено та вивчено усі установчі документи сторін цього договору, а саме ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект», в тому числі свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Кей - Колект» як фінансової установи, що надавало товариству можливість укласти вказаний договір, а також документи, на підставі яких відступалися права вимоги, зокрема договір іпотеки та кредитний договір, перевірено правоздатність та дієздатність юридичних осіб, повноваження їх представників, ознайомлено з документами (іпотечними договорами) за якими відбувалося відступлення прав вимоги, дотримано вимог чинного законодавства України, в тому числі Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, закону України «Про нотаріат», закону України «Про іпотеку» та інших нормативно-правових актів, дотримання яких є необхідним при вчиненні нотаріальних дій.

Відповідальність за дійсність документів, що подаються сторонами правочину для вчинення нотаріальних дій, несуть сторони договору, її жодним чином не було повідомлено про наявність судових (чи будь-яких інших) спорів між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 (та/чи ОСОБА_1.).

Чинне законодавство України не містить вимоги щодо обов'язку нотаріуса перевіряти належність майна боржнику, права щодо якого відступаються за договором відступлення прав вимоги за даними Державного реєстру правочинів, який функціонував на час укладення та посвідчення цього договору. Стаття 516 ЦК України чітко вказує на те, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, таке саме положення міститься і у статті 24 Закону України «Про іпотеку».

На момент укладення та посвідчення договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки державна реєстрація іпотек/змін до іпотек здійснювалася у Державному реєстрі іпотек, ведення якого передбачене Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Нормативно-правові акти не обмежують іпотекодержателя у строках подання повідомлень для внесення реєстраційних записів в державний реєстр іпотек. Отже, іпотекодержатель може подавати такі повідомлення реєстратору як одразу після посвідчення договору відступлення прав вимоги, так і протягом всього часу дії такого договору, від подання (чи неподання) іпотекодержателем такого повідомлення залежить недійсність договору іпотеки, а лише наявність пріоритету іпотекодержателя. Внесення змін до записів, які містяться в Державному реєстрі іпотек також здійснюється шляхом подання реєстратору іпотекодержателем повідомлення про внесення змін до обтяження нерухомого майна іпотекою і є обов'язком іпотекодержателя, проте обмежень у строках виконання такого обов'язку іпотекодержателем статтею 24 Закону України «Про іпотеку» не передбачено.

Отже, новий кредитор (іпотекодержатель) - ТОВ «Кей - Колект» дізнавшись про відсутність у Державному реєстрі іпотек реєстраційного запису щодо обтяження нерухомого майна іпотекою подав їй, як реєстратору Державного реєстру іпотек, повідомлення та всі інші необхідні документи для обтяження нерухомого майна іпотекою. Укладення та нотаріальне посвідчення договору відступлення прав вимоги жодним чином не пов'язане у часі з реєстрацією іпотеки.

Під час внесення реєстраційного запису до Державного реєстру іпотек про обтяження нерухомого майна іпотекою вона діяла виключно як реєстратор, керуючись інформацією, викладеною в повідомленні про реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою та інших документах, передбачених Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, які їй було надано ТОВ «Кей - Колект» з дотриманням усіх вимог, передбачених вищевказаним Порядком. Витяг про проведені реєстраційні дії друкується у двох примірниках, один примірник якого нею надіслано боржнику, а другий примірник передано іпотекодержателю. Нею при реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою 25.12.2012 року, дотримано всіх вимог, необхідних для реєстрації іпотеки, які передбачені Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок реєстратора при внесенні реєстраційного запису про обтяження перевіряти наявність чи відсутність уже зареєстрованого обтяження за Реєстром на таке майно. При реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою нотаріус формує новий запис, який жодним чином не пов'язаний з уже існуючим записом.

Під час внесення реєстраційного запису до Державного реєстру іпотек, затвердженого Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, згода на вчинення запису про наступну іпотеку від ПАТ «Ерсте банк» нею не отримувалась, оскільки нею не посвідчувався договір наступної іпотеки, про що йдеться в зустрічній позовній заяві ОСОБА_3, а посвідчувався договір відступлення прав вимоги.

Вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_3 в частині, що стосується її дій, як приватного нотаріуса, є необгрунтованою, оскільки нею не порушувались вимоги та положення жодних нормативно-правових актів України, в тому числі вимоги закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, закону України «Про іпотеку» тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2007 року між ПАТ «»УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1114087400, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 76700,00 доларів США строком до 11.04.2014 року зі сплатою 13,5% річних (а.с.25 - 31, Т.1).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки №52063 від 12.04.2007 року (а.с. 38 - 41, Т.1).

14.11.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11252148000, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 8900 доларів США строком до 14.11.2014 року зі сплатою 13,5% річних (а.с.34 - 37, Т.1).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки №52063/1 від 14.11.2007 року (а.с. 42 - 43, Т.1).

Предметом договорів іпотеки являється житловий будинок та земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_1 на праві власності.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.05.2010 року по цивільній справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 в загальній сумі 545103 грн. 02 коп. та зустрічним позовом про визнання кредитних договорів та договорів іпотеки недійсними, стягнення з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 витрат на обслуговування кредитів та витрат на страхування предмету іпотеки в загальній сумі 158131 грн. 40 коп. та щодо зобов`язання приватних нотаріусів виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна записи про обтяження предмету іпотеки вирішено: в задоволенні позову АКІБ «УкрСиббанк» відмовити; зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 задоволити частково, визнати недійсними кредитні договори №11140874000 від 12.04.2007 року та №11252148000 від 14.11.2007 року з моменту їх укладення, визнати недійсним договір іпотеки №2159 від 12.04.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі заборон під №№2160, 2161 від 12.04.2007 року з моменту його укладення, зобов`язати приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5 виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна №№ 2160, 2161 щодо обтяження майна за недійсним договором іпотеки №2159 від 12.04.2007 року в день отримання виконавчого листа на рішення суду, визнати недійсним договір іпотеки №4699 від 14.11.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі заборон під № 4699 від 12.04.2007 року з моменту його укладення, зобов`язати приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6 виключити з реєстру обтяжень нерухомого майна запис №4699 від 14.11.2007 року щодо обтяження майна за недійсним договором іпотеки №4699 від 14.11.2007 року в день отримання виконавчого листа на рішення суду, зобов`язати зарахувати грошові кошти, оплачені ОСОБА_1 в якості відсотків та пені за недійсним кредитним договором №11140874000 від 12.04.2007 року в сумі 16984, 12 доларів США в рахунок погашення тіла кредиту та встановити наслідком договору, укладеного між сторонами зобов`язання ОСОБА_1 перед банком в сумі 36159,97 доларів США, яку необхідно погасити до 10.03.2014 року, зобов`язати зарахувати грошові кошти, оплачені ОСОБА_1 в якості відсотків та пені за недійсним кредитним договором №11252148000 від 14.11.2007 року в сумі 1918, 18 доларів США в рахунок погашення тіла кредиту та встановити наслідком визнання недійсним кредитного договору №11252148000 від 14.11.2007 року, укладеного між сторонами зобов`язання ОСОБА_1 перед банком в сумі 5432,39 доларів США, яку необхідно погасити до 14.11.2014 року, стягнути з АКІБ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7328 грн. 88 коп. в якості відшкодування завданих збитків, пов`язаних з витратами на страхування іпотечного майна за недійсними правочинами, в решті позовних вимог відмовити (а.с.12 - 19, Т.1).

На підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.05.2010 року, 14.06.2010 року були виписані виконавчі листи.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09.06.2011 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.05.2010 року скасовано, постановлено нове рішення, яким з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитними договорами та нарахованими відсотками в сумі 526 467 грн. 66 коп., пеню в сумі 15815 грн. 16 коп., неустойку в сумі 1000 грн., а всього 543283 грн. 02 коп. та судові витрати, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.20 - 24, Т.1).

02.07.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 виключено з Державного реєстру іпотек запис обтяження майна за недійсним договором іпотеки №2159 від 12.04.2007 року (а.с. 84 - 85, Т.1).

02.07.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 виключено з Державного реєстру іпотек запис обтяження майна за рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.05.2010 року (а.с.86, Т.1).

Згідно договору дарування жилого будинку від 02.07.2010 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_15, ОСОБА_1 передав безоплатно у власність відповідачу ОСОБА_2 цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с.44 - 46, Т.1).

З договорів купівлі - продажу будинку та земельної ділянки 06.10.2010 року, посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га, на якій розташований вищезазначений будинок (а.с.47 - 48, 69 - 71, Т.1).

06.10.2010 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/016858/2/1 (а.с. 73 - 77, Т.1).

06.10.2010 року в забезпечення виконання зобов`язань, що виникають з кредитного договору №014/016858/2/1 від 06.10.2010 року між ПАТ «Ерсте Банк»та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №014/016858/2/1, предметом якого є житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.78 - 83, Т.1).

12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект» було укладено договір факторингу №1, згідно якого Клієнт (ПАТ «УкрСиббанк») зобовязується передати у власність Фактору (ТОВ «Кей - Колект»), а Фактор - прийняти Права Вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Обсяг (сума) Прав Вимоги станом на дату укладення цього договору визначений у Додатку 1 до цього договору. Згідно п. 1.4., 1.5. цього договору одночасно з відступленням Прав Вимоги до Фактора переходять усі права Клієнта за усіма Договорами Забезпечення. Передання прав Клієнта за Договорами Забезпечення, що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається Сторонами одночасно з укладенням цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню (а.с.103-117, Т.2).

Цього ж дня, 12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Колект» був укладений договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого Цедент (ПАТ «УкрСиббанк») передає, а Цесіонарій (ТОВ «Кей - Колект») приймає права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у Додатку 1 до цього Договору (а.с. 118-125, Т.2).

Відповідно до п.1.2. даного договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: всі права Іпотекодержателя, що передбачені іпотечними договорами; право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до іпотечних договорів.

Відповідно до п.2.1. даного договору, право вимоги за Іпотечними договорами вважаються переданими з моменту переходу від Цедента до Цесіонарія прав вимоги, що є предметом договору факторингу і відповідно до договору факторингу.

25.12.2012 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис обтяження майна, а саме будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого іпотекодержателем є ТОВ «Кей - Колект», а боржником за основним зобов'язанням та майновим поручителем є ОСОБА_1, про що свідчить витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (а.с.278, 279, Т.2).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, і бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як на підставу для визнання недійсними договору дарування від 02 жовтня 2011 року та договору купівлі - продажу 06 жовтня 2011 року об'єкта іпотеки, на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2012 року, представник позивача - відповідача ТОВ "Кей - Колект" посилається на їх фіктивність, відповідно до ст. 234 ЦК України.

Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

У пункті 24 вищезгаданої постанови зазначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Відповідно до ч.1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Врахувавши те, що на виконання правочинів, які є предметом судового розгляду було передано майно, а саме згідно договору дарування жилого будинку від 02.07.2010 року ОСОБА_1 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та згідно договорів купівлі - продажу будинку та земельної ділянки від 06.10.2010 року ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 цілий житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га, на якій розташований вищезазначений будинок, дані правочини не можуть бути кваліфіковані як фіктивні.

Крім того, враховуючи те, що на момент вчинення правочинів, майно не було обтяжено боргом, дані правочини містять всі істотні умови договору, їх зміст не суперечить вимога ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, вони вчинені у формі, встановленій законом і спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суд дійшов висновку, що позов ТОВ "Кей - Колект" про визнання недійсними договорів дарування, купівлі - продажу об'єкта іпотеки задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Договір відступлення прав вимоги містить всі істотні умови договору, їх зміст не суперечить вимога ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, встановленій законом і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тому сторонами в момент його вчинення були дотриманні вимоги, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.

Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання договору відступлення прав вимоги недійсним є невірно обраним способом захисту його цивільних прав та інтересів, передбачених законом, оскільки не передбачають відновлення його права, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 204, 215, 216, 234 ЦК України, п. п. 8, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212 - 215, 292, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про визнання недійсними договорів дарування, купівлі - продажу об'єкта іпотеки - відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей - Колект", за участю третьої особи - Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, проте не були присутні в судовому засіданні - протягом десяти днів з моменту одержання його копії.

Суддя: Л.П. Шевчук