Постанова № 37722998, 18.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 10407/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Івано-Франківськцемент» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.08.2011 року: №0001352330 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 182 256,8 грн., №0001332330 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 173 012,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43 253,00 грн., №0001322330 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток у розмірі 117 425,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 29 356,00 грн., №0001342330 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 17155,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 941,00 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року позов задоволено повністю та скасовано вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що використання працівниками податкового органу, як підстави для встановлення нікчемності правочину, здійсненого між позивачем та його контрагентами отриманих актів невиїзних документальних перевірок інших ДПІ не може слугувати вагомим доказом удаваності такого правочину. Договора, укладені між позивачем та його контрагентами не були визнані судом нікчемними.

Суд першої інстанції вважає, що в податкового органу не було підстав вважати, що не відбулося продажу товарів, в тому числі і за договором поставки нафтопродуктів між ТзОВ «Глобус» та ВАТ «Івано-Франківськцемент» від 24.03.2010 року.

Крім того, Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області у акті документальної перевірки не навела жодного доказу порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина угодами, укладеними між АТ «Івано-Франківськцемент» та ТзОВ «Глобус». Питання щодо відповідності вищевказаного договору вимогам чинного законодавства ДПІ в Тисменицькому районі у порядку, встановленому п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не порушувалось.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що визнання ДПІ в Тисменицькому районі актом перевірки № 1759/2330/00292988 від 16.08.2011 року правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «Глобус», недійсним в силу закону (нікчемним правочином), не грунтується на вимогах Закону.

Під час перевірки перевіряючим було надано позивачем підтверджуючі первинні документи щодо операцій з ТзОВ «Втордеревпром», обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, безпідставним є посилання відповідача на те, що правочин, укладений між ВАТ «Івано-Франківськцемент» та ТОВ «Втордеревпром», не спричинив реального настання юридичних наслідків, а також те, що всі правочини укладені між позивачем та ТОВ «Втордеревпром», є нікчемними. З тих самих підстав суд першоїі нстанції не погодився із твердженням відповідача про те, що ВАТ «Івано-Франківськцемент» завищено валові витрати за період, що перевірявся та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по договірних відносинах з ТОВ «Втордеревпром» в 4 кварталі 2009 р. на суму 182 256,80 грн., а також збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток в сумі 117 425 грн.

Суд першої інстанції не погодився із висновком податкового органу, зазначеному в акті перевірки про те, що позивачем завищено податковий кредит за період, що перевірявся та збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 173 012 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 43 254 грн., в тому числі по договірних відносинах з ТОВ «Втордеревпром» за січень 2010 р. на суму 66 959 грн., за березень 2010 р. на суму 15222 грн., за листопад 2009 р. на суму 36 451 грн. за основними платежами, по договірних відносинах з ТОВ «Глобус» за лютий 2010 р. на суму 4 380 грн. за основним платежем, по договірних відносинах з ТОВ «Іртас» за травень 2010 р. на суму 20 354 грн., за червень 2010 р. на суму 29 646 грн. за основним платежем.

Суд першої інстанції акцетує увагу на тому, що в ході проведення перевірки ВАТ «Івано-Франківськцемент» перевіряючим надано всі податкові накладні по операціях з ТзОВ «Втордеревпром», які формлені відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підтверджують правомірність включення згідно них сум ПДВ до складу податкового кредиту ВАТ «Івано-Франківськцемент» згідно з правилами, визначеними пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану зартість».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на неможливість проведення контрагентами господарських операцій з позивачем та зазначає, що надані первинні документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту, оскільки такі складені з порушенням пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р. Таким чином, діяльність позивача тісно пов'язана із фіктивними суб'єктами господарської діяльності.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Надані позивачем листи підприємств, які мали взаємовідносини з його контрагентами, не спростовують висновків акту перевірки про формування останніми податкового кредиту та валових витрат на підставі господарських взаєморозрахунків з підприємствами, що мають ознаки фіктивності.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень, виданих ДПІ у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, наказу ДПІ № 498-п від 26.05.2011 року, згідно п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, працівниками ДПІ в Тисменицькому районі проведена планова виїзна документальна перевірка ВАТ «Івано-Франківськцемент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 1759/2330/00292988 від 16.08.2011року

Проведеною перевіркою встановлено порушення ВАТ «Івано-Франківськцемент»: 1) ч.5 ст.203. ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за перевірений період в сумі 117 425,00 грн., а саме в 1-му кварталі 2010 року - 102 725,00 грн., в 3-му кварталі 2010 року - 14 700,00 грн., завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на суму 717 939,00 грн.;

2) п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, пп.7.2.1 п.7.2, п.п. 4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., п.п.192.1.1 б п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 201 602,00 грн., в тому числі: за березень 2010 року - 86 561,00 грн., за травень 2010 року - 20 354,0 грн., за червень 2010 року - 29 646,0грн., за березень 2011 року - 65 041,00 грн., крім того за період листопад 2009 року - 36 451,00 грн., завищено бюджетне відшкодування в сумі 17 155,0грн., в тому числі: за жовтень 2010 року - 11 760,00 грн., січень 2011року - 5 395,00 грн.;

3) п.7.8 ст.7 п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., а саме, платником не нараховано та не сплачено до 30.06.2010 року до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток в сумі 4 854 450,00 грн.;

4) ст.4, ст.7 та ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 10 520,00 грн.

На підставів Акту перевірки ДПІ в Тисменицькому районі прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення: №0001352330 від 29 серпня 2011 року, яким ВАТ «Івано-Франківськцемент» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 717 939 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.; № 0001342330 від 29 серпня 2011 року, яким ВАТ «Івано- Франківськцемент» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 17155 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 2941 грн.; №0001332330 від 29 серпня 2011 року, яким ВАТ «Івано-Франківськцемент» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в сумі 238 053 грн. та за штрафними санкціями в сумі 43 254 грн.; №0001322330 від 29 серпня 2011 року, яким ВАТ «Івано-Франківськцемент» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток за основним платежем в сумі 4 971875 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1 242 969 грн.

Встановлено, що 8 грудня 2009 року між ВАТ «Івано-Франківськцемент» (покупець) та ТзОВ «Втордеревпром» (продавець) укладено договір за № 41/08К09, згідно якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця вугілля марки «Г» в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в Специфікаціях (додатках) до даного договору. Поставка продукції здійснюється залізничним транспортом або автотранспортом продавця за рахунок покупця. Розрахунок за вугілля здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок продавця - 40% передоплати згідно виставленого рахунку, а решта суми - протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції.

Згідно Акта перевірки ДПІ в Сихівському районі м. Львова «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Втордеревпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.20120 року» № 2268 /23-2/25560778 від 24.09.2010 року, ТзОВ «Втордеревпром» на момент складання акту перевірки не було представлено необхідних бухгалтерських та податкових документів. На підприємстві відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності, фактичного продажу товару (робіт, послуг).

На думку суду апеляційної інстанції, у ВАТ «Івано-Франківськцемент» протиправно сформовано валові витрати по операціях з вказаних підприємством постачальником, а надані первинні документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту у випадку відсутності реальності господарської операції.

Відповідно до Акта перевірки ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 29.04.2011 р. № 496/23-13656082 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Глобус» (контрагент ТзОВ «Глобус» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Присва» встановлено, що згідно отриманих ДПІ в Надвірнянському районі від ДПІ у Городоцькому районі Львівської області матеріалів встановлено, що фактично згідно податкової звітності у ТзОВ «Присфа» недостатні трудові ресурси (працююча одна особа), складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Основні засоби у ТзОВ «Присфа» відсутні, Додаток К 1 до податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік не подавався.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТзОВ «Присфа» до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, не підтверджено наявність поставок товарів від ТзОВ «Присфа» підприємствам-покупцям - в тому числі і ТзОВ «Глобус».

Встановлено, що слідчим відділом податкової міліції ДПА у Львівській області в ході розслідування кримінальної справи № 179-0467 ВРКС встановлено та повідомлено ДПІ у Сихівському районі м Львова, про те, що засновник, керівник та головний бухгалтер підприємства «Іртас» ОСОБА_2 (інд.код НОМЕР_2), згідно протоколу допиту підозрюваного від 04.11.2010 року, у період з 2008-2010 рр. службовою особою і засновником ТОВ «Іртас» не була і взагалі ТОВ «Іртас» їй не знайоме, підприємство не перереєстровувала на себе, не виробляла свідоцтво платника податку на додану вартість. У період 2009-2010 рр. рахунків в банківських установах не відкривала, податкову звітність не заповнювала та не подавала, за період 2009-2010рр. жодних довіреностей на право вчинення від її імені будь-яких дій не давала.

Позивач доводить господарські операції з ТзОВ «Іртас» податковими накладними, зазначеними в Акті перевірки, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними з боку ТзОВ «Іртас» ОСОБА_3, однак згідно витягу з ЄДРПОУ, керівником та головним бухгалтером підприємства була ОСОБА_2, тобто вказані документи є недостовірними.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», обов'язковим реквізитом первинних документів є особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 ст. 2 «Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (зі змінами та доповненнями), первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, первинні документи ТзОВ «Іртас» складені особою, яка не була керівником підприємства та не мала права на їх складання.

Крім того, в ході аналізу податкової звітності контрагента позивача було встановлено, що у ТзОВ «Іртас» відсутні будь-які адміністративно-господарські можливості для виконання господарських зобов'язань по укладеній угоді, відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, будь-які транспортні засоби, відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП «Оптметпромторг». На неодноразові запити ДПІ у м. Дніпродзержинську підприємством не надано документального підтвердження здійснення поточних операцій при проведенні господарської діяльності. Згідно бази даних ДПІ «АІС реєстр платників податків» платнику присвоєно стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Загальна чисельність працюючих - 1 особа.

Згідно відповіді УПФ в Заводському районі м.Дніпродзержинська від 31.03.2011 року № 2325/10-43 ПП «Оптметпромторг» з 01.02.2010 року по теперішній час фінансово-господарської діяльності не вело, заробітна плата не нараховувалась, внески до Пенсійного фонду не перераховувались, звіти вказаним підприємством не надавались.

Виходячи з положень п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону).

Згідно пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснювана як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які прибавляються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем в повному обсязі не доведено реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі №2а-2915/11/0970 скасувати та прийняти нову постанву, якою в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

В.П. Сапіга

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.03.2014 року.