Постанова № 37722420, 18.03.2014, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/708/14-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 березня 2014 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Проць Т. В. ,

при секретарі - Бенчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, сільського голови Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, третя особа ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень - голови Григорівської сільської ради Бранця Миколи Івановича, зобов'язати голову Григорівської сільської ради Бранця М.І. передати до територіального органу Держкомзему документи на приватизацію його земельних ділянок по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га. та по АДРЕСА_1, скасувати рішення виконкому Григорівської сільської ради № 24-8 від 03.05.2001 року щодо надання дозволу ОСОБА_4 дозволу на узаконення самовільно побудованих приміщень на земельній ділянці площею 0,179 га., скасувати рішення виконкому Григорівської сільської ради № 12-10 від 19.02.2002 року в частині зменшення площі його земельної ділянки з 0,25 га. на 0,2363 га. по АДРЕСА_2, стягнути з суб'єкта владних повноважень - голови Григорівської сільської ради завдану йому моральну шкоду в сумі 30 000 гривень. В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_1 зазначив, що працював у колгоспі «Ленінський шлях» в с. Григорівка. Рішенням правління колгоспу від 16.03.1966 року, йому наділено земельну ділянку площею 0,25 га для забудови будинку та господарських споруд. Дозвіл на побудову будинку відповідно до рішення йому було надано Григорівською сільською радою 17.03.1966 року. 15.09.1967 року обласним відділом у справах будівництва і архітектури позивачу було видано паспорт для будівництва будинку, де зазначено ширину земельної ділянки, а саме 30 м. з однієї сторони та 30 м. - з іншої. Позивач зазначає, що побудові будівель на вказаній земельній ділянці, дотримувався правил забудови і протипожежних правил. Пізніше позивачу було наділено ще одну земельну ділянку в іншому місці площею 0,25 га., про що записи до земельної книги занесені не були. Рішенням Григорівської сільської ради 18.01.1994 року йому передано у приватну власність дві земельні ділянки площами по 0,25 га., проте відповідних Державних актів, позивачу не було видано через відсутність бланків. У 1975 році почала будуватися ОСОБА_2 на земельній ділянці, що була наділена її батьку - ОСОБА_5 колгоспом площею 12 соток. Паспорт забудови був виданий в 1974 році, в якому вказана ширина земельної ділянки з однієї сторони 17,5 м., а з іншої - 19,5 м. Відповідно до поданої чоловіком третьої особи заяви, голова сільської ради Бранець М.І. виніс рішення № 12-2 від 02.03.2001, яким позбавив позивача права власності на частину земельної ділянки, а ОСОБА_2 збільшив розмір земельної ділянки до 0,179 га.. На вказану земельну ділянку останній отримав державний акт. Зайняту ОСОБА_2 його частину земельної ділянки сільський голова не повертає, документи на приватизацію земельних ділянок до Держземвідділу не передає, чим заподіяв позивачу моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав та пояснив, що у 1966 році йому було наділено земельну ділянку площею 0,25 га для забудови будинку і господарських споруд по АДРЕСА_2. Пізніше його було наділено ще однією земельною ділянкою, такою ж площею в іншому місці. В 1994 році вказані земельні ділянки було передано у його приватну власність, відповідно до рішення сільської ради, проте державних актів йому видано не було. Без його згоди та без рішення суду про вилучення у нього земельної ділянки, голова сільської ради Бранець М.І. позбавив його права власності на землю, збільшив земельну ділянку сусіда ОСОБА_4 до 0,179 га та дав дозвіл на узаконення ним самовільно збудованих сараю, літньої кухні, колодязю і гаражу. Його ж земельну ділянку по АДРЕСА_2, сільською радою було зменшено до 0,23 га.. Він неодноразово звертався до сільської ради з відповідними заявами про видачу державних актів на земельні ділянки, проте вони залишаються поза увагою. У зв'язку з вищевикладеним, він не може отримати свідоцтво на власність, даний конфлікт сільською радою не вирішується, а тому він просить суд визнати неправомірними дії голови сільської ради, зобов'язати останнього передати Держземагенству в Обухівському районі документи для приватизації спірних земельних ділянок площею 0,25 га кожна, скасувати рішення виконкому щодо надання дозволу ОСОБА_4 на узаконення самовільно побудованих приміщень на земельній ділянці площею 0,179 га. та рішення щодо зменшення площі його земельної ділянки на 0,2363 га., а також стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду, яку він оцінив у 30000 грн.

Відповідач - голова Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області Бранець М.І. у судовому засіданні, позов не визнав, заперечував проти заявлених до нього вимог та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Пояснив суду, що з боку Григорівської сільської ради не було винесено жодних рішень та не вчинено протиправних дій які порушили б права ОСОБА_1 Вважав, що позов заявлено безпідставно та необґрунтовано.

Представник відповідача Стельникович С.А. у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав його необґрунтованості, пояснив, що всі доводи позивача про порушення його прав щодо користування земельними ділянками вже неодноразово були предметами судових розглядів. Доводи позивача вважав надуманими та просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти позову. Пояснила, що збудовані будівлі на її земельній ділянці законно, а земельна ділянка належним чином приватизована і має державний акт з кадастровим номером. Вказані обставини неодноразово були предметами судових розглядів в ході яких доводи позивача не знайшли свого підтвердження.

Суд, вислухавши сторони, третю особу, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1-2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на неправомірність дій відповідача, сільського голови, який не бажає врегулювати спір щодо зменшення розміру земельної ділянки позивача, не передає документи до Держземагенства для безоплатної приватизації двох земельних ділянок по вул.Радянській та вул.Л.Українки в с.Гусачівка, розміром по 0,25 га кожна, чим порушує його права та спричинив моральну шкоду 30000 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 березня 2014 року, відповідно до ст. 99, 100 КАС України, адміністративний позов ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, сільського голови Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області в частині скасування рішень виконкому Григорівської сільської ради Обухівського району №24-8 від 03.05.2001 року щодо надання ОСОБА_4 дозволу на узаконення самовільно побудованих приміщень та №12-10 від 19.02.2002 рокув про передачу у власність ОСОБА_1 земельних ділянок залишено без розгляду.

Щодо іншої частини позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 березня 1966 року рішенням правління колгоспу «Ленінський шлях» с.Гргорівка Обухівського району ОСОБА_1 надано дозвіл на побудову будинку і користування земельною ділянкою розміром 0,25 га. Рішенням виконкому виконавчого комітету Григорівської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 18 січня 1994 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку, згідно поданої заяви та на основі земельно-кадастрових книг, без зміни її цільового призначення відповідно встановлених норм ЗК України, а саме: 0.25 га. для обслуговування житлового будинку та сільськогосподарських споруд та 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства. Державні акти позивачем на час розгляду спору не отримано.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд виходить з того, що позивачем не доведено предметності спору, щодо його порушеного права у користуванні земельною ділянкою і не знаходить в діях(бездіяльності) сільського голови Бранця М.І. неправомірності, на яку посилався позивач.

Доводи позивача про наявність у сільського голови обов'язку передати до територіально органу Держкомзему документи на приватизацію ОСОБА_1 двох земельних ділянок площею 0,25 га кожна, є необґрунтованими. Позивач не зазначив, які саме документи і на якій правовій підставі відповідач має передати, не довів передачу та отримання таких документів Бранцем М.І. чи іншими посадовими особами сільської ради та наявність обов'язку передати такі документи до Держземагенства у Обухівському районі. При вирішення спору в частині даної позовної вимоги суд приймає до уваги положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Щодо вимог про відшкодування сільським головою моральної шкоди, то суд вважає їх безпідставвними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивачем не надано і судом не встановлено жодних змістовних обґрунтувань та належних доказів заподіяння ОСОБА_1 відповідачем моральної шкоди.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, сільського голови Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, третя особа ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Обухівський районний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

СуддяПроць Т. В.