Рішення № 37721062, 18.03.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р.Справа № 922/158/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Мукачеве до ТОВ "Астан", м. Мерефа про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. № 2717 від 27.12.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Астан" штраф в сумі 167790,00 грн. та 3765,00 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором суборенди нежитлового приміщення № МУ01 від 04.10.12 р.

Представник позивача в судовому засіданні 18.03.14 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 18.03.14 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.42).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) був укладений договір оренди нерухомого майна № 01 від 02.10.2012 р. (а.с. 22-24), відповідно до умов якого (п. 1.1), ОСОБА_3 передала позивачу у платне користування на правах оренди нежитлове приміщення загальною площею 286,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Вказане нежитлове приміщення належить на праві приватної власності ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно САС № 962492 від 26.01.2011 року і зареєстроване в КП "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", номер витягу 28790723 від 26.01.2011 року (а.с. 21).

ОСОБА_3 виконуючи свої зобов'язання за договором оренди № 01 від 02.10.2012 р., передала позивачеві майно, що є предметом цього договору, а саме нежитлове приміщення загальною площею 286,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна 03.10.12 р. (а.с. 25), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою позивача.

Після чого, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан" (суборендар) був укладений договір суборенди нежитлового приміщення (далі - договір суборенди) № МУ01 від 04.10.2012 р. (а.с. 17-19), відповідно до умов якого (п. 1.1), позивач передав ТОВ "Титан" у платне користування на правах суборенди нежитлове приміщення загальною площею 286,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Позивач виконуючи свої зобов'язання за договором суборенди, передав ТОВ "Титан" майно, що є предметом цього договору, а саме нежитлове приміщення загальною площею 286,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна 15.10.12 р. (а.с. 20), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Договір суборенди було укладено строком на 2 роки 11 місяців та 25 днів (п. 5.1 договору суборенди).

01.06.2013 року між позивачем (орендар), ТОВ "Титан" (суборендар) та відповідачем - ТОВ "Астан" (новий суборендар) була укладена угода про заміну сторони (далі - угода) в договорі оренди нерухомого майна №МУ01 від 04.10.2012 року (а.с. 26).

Відповідно до умов угоди про заміну сторони, всі права та обов'язки ТОВ "Титан" по договору суборенди перейшли до відповідача.

24 вересня 2013 року позивач отримав лист відповідача вих. № 46/1 від 23 вересня 2013 року (а.с. 27), яким було повідомлено про розірвання договору суборенди з 23 листопада 2013 року.

Пунктом 7.4. договору суборенди передбачено, що у випадку дострокового припинення договору з ініціативи суборендаря, суборендар повинен повідомити про це орендаря у письмовій формі, не менше ніж за 60 (шістдесят) днів до дати розірвання.

Нежитлове приміщення було повернуто позивачу 26 листопада 2013 року, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення (а.с. 28).

Відповідно до п.7.5. договору суборенди, у разі дострокового припинення або розірвання цього договору за вимогою суборендаря, не пізніше десяти днів з моменту отримання такого повідомлення орендарем, суборендар зобов'язується сплатити на користь орендаря штраф: еквівалент 21000,00 дол. США в гривні за офіційним курсом НБУ на день оплати.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу у строк до 04 жовтня 2013 року штраф: еквівалент 21000,00 дол. США в гривні за офіційним курсом НБУ на день оплати.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 22/10 від 22.10.2013 року (а.с. 10), якою просив відповідача добровільно виконати взяте на себе зобов'язання та сплатити штраф еквівалентний 21000,00 дол. США в гривні за офіційним курсом НБУ на день оплати.

Проте, взяте на себе зобов'язання відповідач не виконав, штраф еквівалентний 21000,00 дол. США в гривні за офіційним курсом НБУ на день оплати не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, відповідно до п. 7.5 договору суборенди, у разі дострокового припинення або розірвання цього договору за вимогою суборендаря, не пізніше десяти днів з моменту отримання такого повідомлення орендарем, тобто до 04 жовтня 2013 року, суборендар зобов'язується сплатити на користь орендаря штраф: еквівалент 21000,00 дол. США в гривні за офіційним курсом НБУ на день оплати.

Згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що відповідно до даних офіційного інтернет ресурсу Національного банку України (www.bank.gov.ua), в період з 04 жовтня 2013 року до 21.01.14 р., офіційний курс гривні до долару США становив 7,99 грн. за 1 дол. США, що також підтверджується роздруківкою із офіційного інтернет ресурсу НБУ (а.с. 30), яка була надана позивачем. Отже, 21000,00 дол. США була еквівалентна 167790,00 грн.

На момент розгляду справи, відповідач 167790,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати позивачу штрафу в сумі 167790,00 грн. передбаченого п. 7.5 договором суборенди.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 167790,00 грн. штрафу, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астан" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, к. 6-9, адреса для листування: 61036, м. Харків, вул. Морозова, 7, код ЄДРПОУ 37948856) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 адреса для листування: АДРЕСА_4, ідентифікацій номер - НОМЕР_1) штраф в сумі 167790,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3765,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.03.2014 р.

Суддя Т.В. Інте