Ухвала суду № 37720094, 19.03.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 359/2147/14-а

Провадження № 2-а/359/109/2014

УХВАЛА

19 березня 2014 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В., розглянувши в м. Борисполі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

18.03.2014 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з вказаним позовом, вимоги якого обґрунтовує тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії, інвалід ІІ групи.

В зв'язку з цим, відповідно до положень ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право отримати одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат та право на одноразову щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

Проте одноразова компенсація йому не виплачувалась, а одноразова щорічна допомога на оздоровлення виплачується в значно меншому розмірі, оскільки відповідач УПСЗН виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області ухиляється від надання йому вказаних коштів у повному обсязі.

А тому просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов язати відповідачів здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат та одноразову щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат в порядку та на умовах визначених чинним законодавством за 1996-2013 роки, зобов язавши їх нараховувати та виплачувати одноразову щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат в порядку та на умовах визначених чинним законодавством в подальшому.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.100 цього ж Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення цього строку, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Встановлено, що про порушення права на отримання одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат та одноразової щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат ОСОБА_1 повинен був знати ще з 26.01.1995 року - з моменту виникнення права на отримання одноразової компенсації та одноразової щорічної допомоги на оздоровлення. Проте до адміністративного суду він звернувся з адміністративним позовом лише 18 березня 2014 року, тобто після закінчення шестимісячного строку. Це підтверджується штампом реєстрації, що міститься на адміністративному позові.

Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні. Тим більше, що позивач з таким клопотанням не звертався.

Також безпідставними є посилання позивача на пп. і) п. а) ч.1 ст.VІ Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 року щодо строку позовної давності в тридцять років з дня ядерного інциденту, оскільки, відповідно до ч.1 ст.ІХ даної Конвенції, якщо положення державних чи суспільних систем страхування здоров я, соціального страхування, соціального забезпечення, відшкодування при нещасних випадках на виробництві чи відшкодування на випадок професійних захворювань включають відшкодування за ядерну шкоду, то права осіб, які користуються такими системами, на отримання відшкодування згідно цієї Конвенції і права регресу в силу таких систем проти оператора, який несе відповідальність, визначається, при умові дотримання положень даної Конвенції, законодавством Домовляючоїсь сторони, в якій такі системи встановлені, або правилами міжурядової організації, яка встановила такі системи.

Тобто застосовуються положення ст.ст.99, 100 КАС України.

Крім того, критиці підлягає посилання позивача на ч.1 ст.76 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» відносно права на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров ю особи без обмеження строку давності, так як в даному випадку спір виник з приводу розміру одноразової щорічної допомоги на оздоровлення та не виплати одноразової компенсації, а не щодо права на їх отримання.

Тому пред'явлений адміністративний позов належить залишити без розгляду.

На підставі пп. і) п. а) ч.1 ст.VІ Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21.05.1963 року; ч.1 ст.76 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» № 39/95-ВР від 08.02.1995 року, керуючись ч.1, ч.2 ст.99, ч.1 ст.100, ч.2 ст.158, п.16 ч.4, ч.5 ст.160, ст.165 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня її проголошення, а при постановленні ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Журавський