Рішення № 37719429, 25.11.2013, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 409/5098/12

Провадження № 2/209/129/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбара Г.А.,

при секретарі Паляниця Г.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Третя дніпродзержинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, відраховуючи цей строк з дня вступу рішення в законну силу.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_4. Після смерті матері залишилося спадкове майно. Спадкоємцями першої черги є вона та її рідна сестра - відповідачка у справі ОСОБА_3. Вона, бажаючи прийняти спадщину, повинна була строком у шість місяців з часу відкриття спадщини (тобто з дня смерті спадкодавця) подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. З заявою про прийняття спадщини вона звернулася після сплину цього строку. Постановою державного нотаріуса Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори від 06 червня 2012 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вона пропустила передбачений законом строк для прийняття спадщини. Вона дійсно пропустила строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, але з поважних причин: вона постійно проживає у Германії. Відповідачка не повідомила її про смерть матері. Про те, що мати вмерла, їй стало відомо через три місяці після її смерті. 12 липня 2009 року вона подзвонила, щоб поздоровити мати з днем народження, і сестра повідомила їй про смерть матері. Після повідомлення про смерть матері, вона захворіла і потрапила на лікування в Клініку Гросхадерн, де їй було зроблено операцію. Після операції протягом трьох місяців їй було рекомендовано обмежити будь-які фізичні навантаження. Тому вона з поважних причин не змогла у встановлений законом шестимісячний строк після відкриття спадщини звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 15 жовтня 1992 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5. Після реєстрації шлюбу вона змінила своє дошлюбне прізвище "ОСОБА_1 на прізвище чоловіка "ОСОБА_1".

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримувала заявлений позов, та допитана за згодою як свідок, відповідно ст. 184 ЦПК України, показала, що більше 20 років вона проживає в Германії. Зателефонувавши 12.07.2009 року своїй матері ОСОБА_4 щоб привітати її з Днем народження, вона дізналася від сестри ОСОБА_3, яка відповіла на її дзвінок, що мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Для неї ця звістка була шоком. Вона запитала сестру, чому та не повідомила про смерть матері, сказала, що невідкладно приїде в м. Дніпродзержинськ, хоча сестра не бажала цього, заявляючи що у них немає коштів, щоб прийняти її. Пізніше вона зрозуміла, що сестра не бажала щоб вона приїздила, бо ще за два роки до смерті матері вона заставила хвору матір продати належну їй квартиру АДРЕСА_1, щоб оплатити свої власні борги. Мати після продажу її квартири проживала і була зареєстрована до її смерті в належній чоловікові сестри ОСОБА_6 квартирі АДРЕСА_2, де та проживала до своєї смерті. За життя мати в телефонних розмовах не повідомила її про продаж її квартири, бо знала, що вона приїхала б і була б сварка з сестрою, а вона цього не бажала. Узнавши про смерть матері 12.07.2009 року, 19 чи 21 липня 2009 року вона приїхала з Германії в м. Дніпродзержинськ, щоб сходити на могилу до матері. Сестра ОСОБА_3 просила в неї грошей щоб повернути свої борги, кричала і виганяла її від себе з дому. Після цих подій у неї розболілося серце і вона, не знаючи законів України та не попавши до нотаріуса, повернулася в Германію. 12.11.2009 року вона була прооперована і тиждень знаходилася в лікарні. Лікарем було рекомендовано впродовж трьох місяців обмежити фізичні нагрузки та будь-які фізичні навантаження. Після операції довгий час вона почувала себе погано. Сестра обіцяла дати їй половину грошей отриманих від продажу належної матері квартири, а її чоловік сказав, що вона нічого не отримає. Вона бажає спадкувати частину квартири АДРЕСА_1, яка раніше належала її матері, тому звернулася до суду з цим позовом, який просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3, яка належним чином викликалася до суду, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Завідувач Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори направила суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори.

Відповідно ч.2 ст. 158, п.2 ч.1 ст. 269, ст. 224 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача та представника третьої особи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних та доказів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши покази позивача ОСОБА_1 та дослідивши наявні у справі письмові докази суд встановив, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а.с. 10) та копією паспорта з перекладом його на українську мову (а.с.4-7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати позивачки - ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.11).

Про смерть матері позивачка дізналася 12 липня 2009 року з телефонної розмови з відповідачкою ОСОБА_3, яка є сестрою позивачки, що підтвердила в суді позивачка допитана як свідок.

Як стверджувала позивачка в судовому засіданні, в липні 2009 року вона приїздила з Германії в м. Дніпродзержинськ щоб відвідати могилу матері. Узнала, що за два роки до своєї смерті мати продала свою квартиру АДРЕСА_1, переселившись в квартиру де проживала відповідачка зі своєю сім'єю. Через те, що сестра заставила матір продати квартиру та не повідомила її про поганий стан здоров'я і смерть матері, вона з нею посварилася, у неї розболілося серце і вона, не знаючи українських законів та погано себе почуваючи, не пішла до нотаріуса щоб подати заяву про прийняття спадщини, а повернулася в Германію.

12.11.2009 року позивачка була прооперована в клініці Гросхадерн та їй було рекомендовано обмежити будь які навантаження впродовж трьох місяців (що підтверджується медичною довідкою з перекладом на українську мову (а.с. 8,9).

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, позивачці для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_4 необхідно було звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини до 24.11.2009 року.

Відповідно ч.3 ст. 172 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивачка вперше звернулася до Третьої дніпродзержинської держаної нотаріальної контори за видючою їй свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, яка була зареєстрована по АДРЕСА_2, тільки 06 червня 2012 року, тобто більше ніж через два роки після смерті матері, що підтверджується постановою державного нотаріуса Третьої дніпродзержинської держаної нотаріальної контори від 06.06.2012 року (а.с. 3).

Згідно цієї постанови нотаріуса, за даними Спадкового реєстру Міністерства юстиції України, спадкова справа, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося. Будь-які заяви про прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходили. ОСОБА_1 заяву про прийняття або відмову від спадщини до нотаріальної контори не надала, строк для прийняття спадщини пропустила.

Суд міг би визнати, що позивачка з поважних причин пропустила шестимісячний строк прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_4, оскільки не знала про смерть матері до 12 липня 2009 року, а приїхавши в двадцятих числах липня 2009 року в місто Дніпродзержинськ, стала погано себе почувати і повернулась в Германію, де 12.11.2009 року була прооперована,

Але і після закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини, позивачка протягом більше ніж півтора року без поважних причин не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини (взагалі не подавала такої заяви), а також не зверталася в цей період часу до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того в своєму позові до суду ОСОБА_1 не зазначила на прийняття якого саме спадкового майна після померлої матері вона просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

В судовому засідання позивачка вказувала, що бажає спадкувати квартиру квартири АДРЕСА_1, яка раніше належала її матері ОСОБА_4

Але згідно показів самої позивачки в суді, ще за два роки до своєї смерті її мати ОСОБА_4 продала вказану квартиру та переселилася в квартиру АДРЕСА_2 де проживала її дочка ОСОБА_3 зі своєю сім'єю.

Отже квартири АДРЕСА_1 не є спадковим майном після смерті ОСОБА_4 і тому взагалі не може бути спадкована позивачкою.

Будь-хто зі спадкоємців, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, з заявами про прийняття після неї спадщини до нотаріуса не звертівся, спадкова справа не заводилася.

На думку суду, за таких обставин, ОСОБА_3 взагалі не повинна відповідати за заявленим ОСОБА_1 позовом.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Третя дніпродзержинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя Байбара Г.А.