Рішення № 37717117, 20.03.2014, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"20" березня 2014 р.

Справа № 642/294/14ц

Провадження № 2/642/404/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року

Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Куніциної М.Є.

прокурора - Курило Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про зобов'язання виділити квартиру, стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» про зобов'язання виділити квартиру, стягнення пені, інфляційних, 3% річних та моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між сторонами 10 січня 2006 року був укладений договір пайової участі у будівництві № 45/57 житлового багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався внести на розрахунковий рахунок ТОВ «Харківжитло» пайовий внесок в розмірі 438 264 грн., що на день укладання договору складало 86 785 умовних одиниць, в оплату будівництва трикімнатної квартири на четвертому поверсі будинку АДРЕСА_1 Відповідач, в свою чергу, зобов'язався завершити будівництво житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у 2-му кварталі 2009 року та по завершенню будівництва виділити в натурі позивачу на четвертому поверсі будинку трикімнатну квартиру, загальною проектною площею 102,10 кв.м.

Позивач також зазначає, що у звязку з незавершенням будівницвта у строк зазначений в договорі за адресою АДРЕСА_1 відповідач з 2009 року взамін обіцяв виділити аналогічну квартиру з числа квартир, що реалізовуються відділом продаж відповідача, які розташовані у будинках на різних вулицях міста (вул.Серповій, вул. Механізаторській, вул.Підлісній), однак позивачу квартиру так і не виділено.

Взяті на себе за договором зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, своєчасно та в повному обсязі сплатив вартість обраного об'єкта. Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо введення в експлуатацію об'єкта будівництва у другому кварталі 2009 року, виділення в натурі та передання квартири позивачу не виконав до теперішнього часу, що є істотним порушенням умов договору, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості отримати те, на що розраховував при укладенні договору.

За таких обставин позивач змушений звертатись до суду за захистом свого порушеного права і просить суд зобов'язати відповідача виділити 3-х кімнатну квартиру з числа тих, які відповідач реалізовує через відділ продажу, аналогічну квартирі АДРЕСА_1, стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 61427 грн. 08 коп., інфляційні - 48 058 грн. 58 коп., річні - 52 591 грн. 68 коп. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., оскільки у зв'язку із невиконанням ТОВ «Харківжитло» своїх зобов'язань за договором пайової участі у будівництві № 45/57 житлового багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 був порушений звичайний ритм життя позивача, він знаходиться під постійним наглядом лікарів через протипоказання до психофізичних навантажень.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги з урахувань уточнень щодо загальної суми, яка підлягає стягненню з відповідача підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначивши, що позов є обґрунтованим, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив. Письмових заперечень проти позову не надав.

Керуючись вимогами ст.ст. 224, 169 ч. 4 ЦПК України, враховуючи те, що відповідач про слухання справи повідомлений належним чином, в судове засідання неодноразово не з'являється, про причину неявки суд не повідомив, доказів поважності неявки у судове засідання не надав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши позивача, прокурора, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

10 січня 2006 року між сторонами був укладений договір пайової участі у будівництві житлового будинку №45/57 з додатками.

Предметом даного договору визначено, що сторони домовились спільно діяти на підставі об'єднання своїх пайових внесків для досягнення спільної мети: будівництво та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1

Згідно п.3.1. вказаного договору обов'язком позивача є внесення пайового внеску по фінансуванню будівництва квартири у розмірі 438 264 грн., що на день укладення договору складало 86 785 у.о.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язався по закінченню будівництва виділити позивачу з багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в натурі його частку у вигляді трикімнатної квартири, будівельний номер 45/57 на четвертому поверсі, загальною проектною площею 102,10 кв.м., та у відповідності до п.2.4. завершити будівництво в другому кварталі 2009 року.

На підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань по договору, щодо внесення грошових коштів 29.01.2007 року ОСОБА_1 на депозитний рахунок відвідача було внесено 86 785 у.о. (в доларах США), що в еквіваленті складало 438 264 грн., що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 23).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо завершення будівництва у другому кварталі 2009 року та передачі позивачу квартири, відповідно до умов договору.

Рішенням Ленінського районного сду м.Харкова від 23 вересня 2013 року залишене без змін ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційцного суду Харківської області 04 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 було встановлено, що відповідачем було порушено зобов'язання за договором від 10.01.2006 року №45/57.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цвільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні передбачений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав намір отримати у власність квартиру в будинку, що будувався відповідачем в строк, обумовлений в укладеному договорі. З часу, коли за договором мало бути завершено будівницвто та виділена і передана позивачу квартира минуло більше чотирьох з половиною років, однак відповідачем зобов'язання не виконані. За таких обставин, суд приходить до висновку, що порушення відповідачем укладеного з позивачем договору є істотним.

Таке істотне порушення договору є підставою для зміни договору і зобовязання відповідача виділити позивачу трьохкімнатну ізольовану квартиру, аналогічну квартирі АДРЕСА_1 з числа тих, які реалізовуються через відділ продажу відповідача.

Щодо стягнення пені, іннфляційних та 3% річних, то такі вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно по п. 10.3 договору № 45/57 у разі порушення Товариством своїх зобов'язань щодо строку закінчення будівництва більш ніж на 90 банківських днів, товариство сплачує пайщику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених пайщиком грошових коштів за кожний день прострочення, починаючи з 91-го дня.

Згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання по номінальній вартості на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися у випадках та в порядку, встановленими законом.

Відповідно до ст.533 ЦПК України грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях, а якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На підставі зазначеного суд розраховує пеню виходячи із суми 438264 грн.

Отже, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення виконання зобов'язання за період з лютого 2013 року по січень 2014 року в сумі 61 427 грн. 08 коп. із розрахунку:

7,0% Ч 2 Ч 365 = 0,0384

438264 Ч 0,0384 Ч 365 : 100 = 61 427,08

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час протсрочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позвач сплатив відповідачу 86 785 доларів США, що складало 438 264 грн. на день здійснення платежу, відповідач в порушення умов договору з другого кварталу 2009 року користується грошовими коштами сплаченими позивачем, не виконавши зобов'язань щодо передання позивачу у власність квартири, а тому з відповідача необхідно стягнути інфляційні за період з 01.10.2009 року по 01.02.2014 року, що становить 48 085 грн. 58 коп. та три проценти річних за повні 4 роки користування грошовими коштами позивача - 52 591 грн. 68 коп., виходячи з розрахунку:

438264 Ч 3% = 13147,92

13147,92 Ч 4 роки = 52591, 68

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню оскільки між сторонами існують договірні відносини, і відшкодування моральної шкоди відповідачем ТОВ «Харківжитло» можливе лише у випадку, встановленому договором.

Договором №45/57 не передбачено умов, згідно з якими відповідач повинен відшкодовувати моральну шкоду.

Суд, оцінивши надані суду докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 526, 530, 533, 611, 625, 651 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 169, 209, 224, 211-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» - задовольнити частково.

Зобов'язати ТОВ «Харківжитло» виділити ОСОБА_1 3-х кімнатну ізольовану квартиру з числа тих, які ТОВ «Харківжитло» реалізує через відділ продажу, аналогічну квартирі АДРЕСА_1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло»(код ЄДРПОУ 33120188) на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 61 427, 08 грн., інфляційні - 48 058, 58 грн., річних - 52 591, 68 грн, а всього стягнути 162 077, 34 грн.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківжитло» на користь державного бюджету судові витрати у розмірі 1 620, 77 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або якщо рішення було ухвалене за відсутності осіб, що приймають участь у справі - протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя Л.Л.Шрамко