Ухвала суду № 37716203, 19.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Любенок Л.Д.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року справа №262/426/14-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 30 січня 2014 р. у справі № 262/426/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 30 січня 2014 р. у справі № 262/426/14-а позовні вимоги за період з 11.04.2012 року по 28.07.2013 року залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що про порушення права вона дізналась з письмової юридичної консультації адвоката 08.01.2014 року. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами, внесеними розділом XII „Прикінцеві положення" Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 липня 2010 року) передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2014 р. позивачка звернулась до суду із позовом в якому просить визнати дії протиправними та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною з 11.04.2012 року до досягнення нею трирічного віку.

Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами, внесеними розділом XII „Прикінцеві положення" Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 липня 2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до пункту 14 постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.08 р., у разі відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогам за період з 11.04.2012 року по 28.07.2013 року, встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Незнання про порушене право не звільняє особу від її обов'язків.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвала винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 30 січня 2014 р. у справі № 262/426/14-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

О.А. Нікулін