Постанова № 3771478, 21.05.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а-7231/08/0470

категорія статобліку-2.14.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Середа А.О.

за участю:

прокурора Денисенко Д.В.

представника позивача ОСОБА_1.

представника відповідача 1 ОСОБА_2., ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до відповідача 1 Криворізької митниці, відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2008 року відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1 Криворізької митниці, відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ088 від 02.04.2008 року про визнання митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000722 від 03.04.2008 року, винесену Криворізькою митницею;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок 26009132197001 в ЗАТ «ПриватБанк», МФО 305299) суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 980 271,90 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок 26009132197001 в ЗАТ «ПриватБанк», МФО 305299) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 700 грн.

В судовому засіданні відкритим акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» подано до суду заяву про зміну позовних вимог, якою змінено суму позову, а саме позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ088 від 02.04.2008 року про визнання митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000722 від 03.04.2008 року, винесену Криворізькою митницею;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок 26009132197001 в ЗАТ «ПриватБанк», МФО 305299) суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 87 524,28 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок 26009132197001 в ЗАТ «ПриватБанк», МФО 305299) суму сплаченого судового збору в розмірі 875,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.03.2008 року позивачем до Криворізької митниці була подана вантажна митна декларація № 113020000/8/002270, про що свідчить штамп митниці «Під митним контролем» на всіх аркушах вантажної митної декларації (ВМД). Разом з ВМД 31.03.2008 року позивачем до Криворізької митниці була подана декларація митної вартості (ДМВ), якій митним органом був присвоєний реєстраційний номер 113020000/8/002270, що відповідає номеру ВМД. При цьому в графі «Для відміток митного органу» ДМВ відповідач окрім присвоєння реєстраційного номера не зазначив жодних інших записів. У графі 45 ВМД у декларації митної вартості позивачем була заявлена (задекларована) митна вартість товарів у розмірі 24 778 832, 48 грн., яка була визначена за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідач 1 незаконно та безпідставно, у порушення вимог ст. 266, 267, 268 Митного кодексу України, рішенням №МВ088 від 02.04.2008 року визначив митну вартість товарів, на підставі цінової інформації ЦБД ІАМУ ДМСУ на ідентичні товари у розмірі 5 773 276,50 дол. США (замість задекларованої вартості 4 906 699,50 дол. США), що при перерахунку у гривні за офіційним курсом НБУ складало 29 155 046,33 грн., які позивач отримує на підставі контракту №050308№1 від 05.03.2008 р. та 02.04.2008 року видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №113020000/2008/000722 від 03.04.2008 року. Представник позивача вважає, що у даному випадку для визначення митної вартості товарів, які отримує позивач за контрактом №050308№1 від 05.03.2008 р., повинен застосовуватись метод визначення митної вартості товарів, які перетинають митний кордон України, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.   При цьому, для уникнення простою товарів та пов'язаних з цим негативних фінансових наслідків для господарської діяльності підприємства 03.04.2008 року позивач надав Криворізькій митниці вантажну митну декларацію № 113020000/8/002373 та декларацію митної вартості № 113020000/8/002373, в яких митна вартість була визначена відповідно до довідки Криворізької митниці № МВ088 від 02.04.2008 року в розмірі 29 155 046,33 грн. Позивачем були сплачені митні збори, мито та податок на додану вартість виходячи з митної вартості, визначеної митним органом, та зазначеної у новій ВМД, після чого відповідачем 1 була визнана митна вартість та здійснено митне оформлення товарів за митною декларацією, про що свідчить запис «Митну вартість визнано» на ДМВ, відмітка «Сплачено» у графі С ВМД та відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу у графі D/J ВМД та у декларації митної вартості. Таким чином, позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ088 від 02.04.2008 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000722 від 03.04.2008 року та суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 87 524,28 грн.

У судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі за викладених підстав.

Представники відповідача - Криворізької митниці, у судовому засіданні та у письмових поясненнях проти позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що 31.03.08 р. позивачем було заявлено згідно з вантажною митною декларацією №113020000/2008/1002270 руду марганцеву карбонатну (кускову), митна вартість товару - руди марганцевої карбонатної (кускової) була заявлена 419,00 дол. США/т. Товар надійшов на адресу ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» за контрактом з фірмою «EMPIRE СНЕМІКAL LLC(США), країна походження товару та країна-відправник - Гана. З митного поста Нікополь (підрозділ в якому здійснювалось митне оформлення) 31.03.2008 р. до відділу контролю митної вартості та номенклатури Криворізької митниці направлений запит №2270 від 31.03.2008 р. щодо визначення митної вартості товару, заявленому у ВМД № 113020000/2008/1002270. ). Відповідно ст.267 Митного кодексу України «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються використовується в разі, якщо стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів ...», тому між відповідачем 1 та позивачем 02.04.08 р. була проведена процедура консультацій згідно ст.266, ст.267 Митного кодексу України з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, про що свідчить відповідний запис в.о. начальника бюро декларування ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» ОСОБА_4. із зазначенням дати, прізвища та поставлення підпису. В ході консультації для підтвердження заявленої митної вартості позивачу було запропоновано надати додаткові документи, а саме: копію ВМД країни відправлення; калькуляцію фірми виробника товару; документальне підтвердження вартості перевезення до порту вивантаження товару; висновки спеціалізованих експертних організацій про вартість товару у країні виробництва; відповідну бухгалтерську документацію щодо продажу товару між виробником та посередником. Враховуючи те, що позивачем не було доведено правильність визначення заявленої митної вартості, та те, що позивач відмовився від надання запропонованих відповідачем 1 додаткових документів, а також те, що за інформацією, яка була в наявності у відповідача 1, ідентичний товар оформлювався за ціною вищою ніж заявлена позивачем - Криворізькою митницею, відповідно до ст. 268 Митного кодексу України, було прийнято рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) №MB088 від 02.04.2008 за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 0,49 доларів CШA за один кілограм. За таких обставин, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача 2 - Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, заперечень проти позову не надавав, відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повісток з поштовими повідомленнями за адресою місцезнаходження.

Суд вважає, що неприбуття відповідача 2 не перешкоджає вирішенню справи у їх відсутності.

 Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає позовні вимоги необґрунтованими, а дії Криворізької митниці правомірними та такими, що відповідають вимогам Митного кодексу України. Зазначив, що митний орган діяв у межах наданих повноважень. Вказує на те, що позивач не надав митному органу всіх документів, які б підтвердили заявлену ним у деклараціях митну вартість марганцевої карбонатної (кускової) руди.

Проаналізувавши чинне законодавство, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що між позивачем (покупець, імпортер) та фірмою «EMPIRE СНЕМІКAL LLC(США) (продавець) 05.03.2008 р. укладено контракт №050308№1 на поставку продукції. Умовами цього контракту передбачено, що продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця продукцію, зазначену у специфікаціях до цього контракту, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується приймати продукцію від продавця та оплачувати його вартість в строки, порядку та об'ємах, які визначені контрактом та специфікаціями до нього, ціна за поставку продукції за цим контрактом визначається в доларах США, зазначається у специфікаціях до контракту, які є його невід'ємною частиною.

З метою митного оформлення продукції, яка надійшла позивачу від його контрагента за контрактом №050308№1 від 05.03.2008 р., для визначення митної вартості товарів, за вищезазначеним інвойсом (специфікацією), позивачем було подано до Криворізької митниці декларацію митної вартості, у яких митна вартість товарів була визначена позивачем за ціною договору щодо товарів які імпортуються, а саме за контрактом №050308№1 від 05.03.2008 р. та специфікацією №1 на поставку цього товару, який є невід'ємною частиною контракту №050308№1 від 05.03.2008 р. - 12 852 570,00 дол. США.

Відповідач 1 у справі прийняв рішення № МВ088 від 02.04.2008 року, яким визначив митну вартість товарів, які надійшли позивачу за контрактом №050308№1 від 05.03.2008 р. та специфікацією №1 на поставку цього товару, який є невід'ємною частиною контракту №050308№1 від 05.03.2008 р. - 0,49 доларів США за один кілограм з застосуванням методу визначення вартості товарів, які імпортуються, за ціною договору щодо ідентичних товарів та 03.04.2008 р. Криворізькою митницею також було відмовлено позивачу у митному оформлені товарів, які надійшли йому за умовами контракту №050308№1 від 05.03.2008 р. та специфікацією №1 на поставку цього товару, про що було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000722 від 03.04.2008 року.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000722 від 3.04.2008 року Криворізькою митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за ВМД № 113020000/8/002270 від 31.03.2008 року з таких причин: «Винесено рішення № МВ088 від 02.04.2008 р. відділом КМВ та Н про визначення митної вартості, що не відповідає заявленій у ВМД. Закон від 11.07.2002 № 92-ІV «Митний кодекс України», Постанова Кабінету міністрів від 20.12.2006 № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та відомостей для їх підтвердження». Вимогою для митного оформлення товарів відповідачем в Картці відмови було зазначено подання ВМД у відповідності з винесеним рішенням від 02.04.2008 р. № МВ088.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеної картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, підставою для відмови у прийнятті митної декларації та відмови у пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України стало те, що обраний позивачем у справі метод визначення митної вартості переміщення товарів через митний кордон України неможливо використовувати у даному випадку, та позивачем не вірно визначено митну вартість товарів.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі з приводу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, застосування для цього певних методів, затвердження певного переліку методів, які використовуються для визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, порядок їх застосування, передбачені Митним кодексом України.

Так, ст. 266 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, 02.04.08 р. між відповідачем 1 та позивачем згідно ст.266, ст.267 Митного кодексу України та п.п. 10, 11 Постанови КМ України № 1766 від 20.12.2006 року була проведена процедура консультацій, шляхом зазначення переліку необхідних додаткових документів на зворотній стороні запиту № 2270 від 31.03.2008 року, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, про що свідчить відповідний запис в.о. начальника бюро декларування ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» ОСОБА_4. із зазначенням дати, прізвища та поставлення підпису.

Пункт 11 Постанови КМ України №1766 від 20 грудня 2006 р., на який посилався митний орган як на підставу для витребування документів, передбачає не порядок проведення консультацій, а порядок надання декларантом додаткових документів в розумінні ст. 264 Митного кодексу України.

 Як вбачається з ч. 3 ст. 266 Митного кодексу України, в ході консультації здійснюється обмін наявною у кожного інформацією. Отже проведення консультацій не передбачає витребування та надання будь-яких документів, що було зроблено відповідачем1.

Такого ж висновку можна дійти з п. 1.4 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної митної служби України від 31 січня 2007 р. № 74, де вказано, що в ході консультацій може, наприклад, здійснюватись надання наявної у імпортера інформації про митну вартість ідентичних або подібних імпортованих товарів, якої безпосередньо не має у митного органу, а з іншого боку, митний орган може мати інформацією про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якою не володіє імпортер.

Так, відповідно до п. 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу». Як вбачається з декларації митної вартості, окрім присвоєння реєстраційного номера11302000/8/002270 в графі «Для відміток митного органу» декларації митної вартості не зазначено жодних інших записів. Таким чином, жодних додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, відповідачем 1 не вимагалось.

 Таким чином, відповідач l не обґрунтував своєї відмови у митному оформленні товарів та не навів причин неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів, який на виконання вимог законодавства був застосований позивачем, та виключає застосування всіх наступних методів визначення митної вартості.

Отже, судом встановлено, що відповідачем 1 при прийнятті картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000722 від 03.04.2008 року, у порушення вимог ст. 266 Митного кодексу України не було мотивовано неможливість застосування кожного з наступних методів визначення митної вартості товарів передбачених ч. 1 ст. 266 КАС України.

Також відповідач 1 не врахував, що ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» у 2008 році мав багато контрактів з EMPIRE CHEMICAL LLC на придбання марганцевої руди та є найбільшим в Україні імпортером марганцевої руди взагалі та покупцем у вказаної компанії, а отже комерційні умови та ціна марганцевої руди для позивача може бути зменшеною продавцем з урахуванням обсягів продажу та документально підтверджується, що протягом березня 2008 року ВАТ «Стахановський завод феросплавів» було ввезено в Україну 4 955,02 метричних тон марганцевої руди, виробництва Гана зі змістом марганцю 28%, ВАТ «Запорізький завод феросплавів» було ввезено в Україну 3998,98 метричних тон марганцевої руди, виробництва Гана зі змістом марганцю 28%, а ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» було ввезено в Україну 40387,28 метричних тон марганцевої руди, виробництва Гана зі змістом марганцю 28%. На момент подання позивачем спірної ВМД до митного оформлення Криворізькій митниці було відомо з бази даних ДМСУ про наведені обставини.

Положенням про порядок проведення аналізу цін товарів, що імпортуються в Україну, затвердженим наказом Міністерства економіки України, Державної митної служби України від 1 лютого 2007 р. № 20/85, функції з проведення аналізу цін окремих товарів покладені на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків.

Саме інформація про аналіз цін, отримана від Державного інформаційно-аналітичного центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, надсилається Мінекономіки до Держмитслужби, яка подає її митним органам для врахування в роботі та вносить її до довідників програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

Листом Держмиткому № 11/2-7737 від 17.1 0.96 року повідомлено, що у відповідності до листа Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 07.10.96 р. № 25-28/215, експертні висновки, підготовлені Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків, мають чинність офіційних експертиз стосовно умов виконання імпортно-експортних контрактів, рівнів цін за цими контрактами, а також інших аспектів ЗЕД, та повинні прийматися до уваги митними органами при ціновому контролі.

Так, Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків підготовлено висновок № 6/890 від 31.03.2008 року стосовно ціни при імпорті марганцевої руди, де з урахуванням всіх обставин та обґрунтувань, наданих ВАТ «НЗФ», вказано, що прийнятний рівень імпортної ціни на марганцеву руду виробництва Гани з вмістом марганцю 28%, фракційним складом 6,25мм становить 370-410 дол. США за мт. Митна вартість товару за ВМД № 113020000/8/002270 від 31.03.2008 року задекларована в розмірі 419 дол. США за мт, тобто в розмірі більшому ніж максимальний. рівень ціни, вказаний у висновку Державного інформаційно-аналітичного центр моніторингу зовнішніх товарних ринків № 6/890 від 31.03.2008 року.

Таким чином, розмір митної вартості товару за ВМД № 113020000/8/002270 від 31.03.2008 року підтверджений висновком Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який є офіційним висновком державного органу та повинен враховуватись в роботі Криворізькою митницею.

Отже на товари, які ввозились за ВМД № 113020000/8/002270 від 31.03.2008 року, з урахуванням вимог ч. 7 ст. 268 Митного кодексу України, відповідач зобов'язаний був використати найменшу з вартостей за ідентичними товарам.

 Під час розгляду даної адміністративної справи судом було встановлено, відповідно до ВМД № 113020000/8/002270 від 31.03.08 р. були нараховані та сплачені наступні платежі (графа 47 ВМД): 010 (митний сбір) - 5050,00 грн.; 020 (мито) - 495 576,65 грн.; всього: 500 626,65 грн. Відповідно до ВМД № 113020000/8/002373 від 03.04.08 р. були нараховані та сплачені наступні платежі (графа 47 ВМД): 010 (митний сбір)- 5050,00 грн.; 020 (мито)-583 100,93 грн.; всього: 588 150,93 грн. відповідно 588 150,93 грн. - 500626,65 грн. = 87 524,28 грн. Таким чином, різниця надміру сплачених зборів за ВМД 113020000/8/002270 від 31.03.08 р. та ВМД № 113020000/8/002373 від 03.04.08 р. складає - 87524,28 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 Митного кодексу України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовax, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Згідно з ч. 7 ст. 268 Митного кодексу України у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, приймаючи до уваги умови контракту №050308№1 від 05.03.2008 р., який було укладено між позивачем (покупець, імпортер) та фірмою «EMPIRE СНЕМІКAL LLC(США) (продавець), якими передбачено, що ціна товарів, які поставляються за цим контрактом, визначається за інвойсами та/або специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору, на кожну поставку, а товар поставляється продавцем покупцю (імпортеру) і перевезення та страхування вантажу (товару) здійснюється продавцем за договором, тому суд приходить до висновку, що позивач у справі під час здійснення митного оформлення товарів, які надійшли йому у рамках виконання зобов'язань за контрактом №050308№1 від 05.03.2008 р. за специфікацією №1, обґрунтовано застосував передбачений ст. 267 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості товару, який перетинає митний кордон України, - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, і позивачем під час подання митних декларацій не було порушено умови для застосування основного методу визначення митної вартості товарів, які поставлялись позивачу на підставі контракту №050308№1 від 05.03.2008 р., тому рішення відповідача МВ088 від 02.04.2008 р. є безпідставним та прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, і відповідач 1 безпідставно відмовив позивачу в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, які надійшли позивачу за контрактом №050308№1 від 05.03.2008 р. та специфікацією №1 на поставку цього товару., який є невід'ємною частиною цього контракту, про що було видано відповідну картку відмови №113020000/2008/000722 від 03.04.2008 року.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами у справі з приводу визначення митної вартості товарів, які надійшли позивачу у даній справі за контрактом №050308№1 від 05.03.2008 р. та специфікацією №1 на поставку цього товару, який є невід'ємною частиною цього контракту суд приходить до висновку, що відповідач у справі під час визначення митної вартості цих товарів діяв з порушенням вимог ст.. 266,267,268 Митного кодексу України, тобто діяв не у межах своїх повноважень та не у спосіб, які визначені Конституції та Законами України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.3 ст.94 КАС України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим суд вважає необхідним присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» судові витрати у розмірі 875 грн.

Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ088 від 02.04.2008 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000722 від 03.04.2008 року, винесену Криворізькою митницею.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок № 26009132197001 в ПриватБанку, МФО 305299) суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 87524,28 грн. (вісімдесят сім тисяч п'ятсот двадцять чотири грн. 28 коп.)

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок № 26009132197001 в ПриватБанку, МФО 305299) суму сплаченого судового збору в розмірі 875 грн. (вісімсот сімдесят п'ять грн.)

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 26 травня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник