Постанова № 37713078, 13.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р. Справа № 804/16830/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріСавчук Ю.В. за участю: представників позивача представників відповідача Курбацької Т.В., Чирви Н.С. Капцова К.О., Чорного О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до товариства з додатковою відповідальністю «Феріт» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Феріт» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в якому просив: тимчасово заборонити (зупинити) діяльність, щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Товариства з додатковою відповідальністю «Феріт» (код ЄДРПОУ 13428745, що знаходиться за адресою: вул. Сухий Острів, 3, м. Дніпропетровськ, 49000), про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області; тимчасово заборонити (зупинити) діяльність, щодо утворення та розміщення відходів без ліміту на утворення та розміщення відходів Товариства з додатковою відповідальністю «Феріт» (код ЄДРПОУ 13428745, що знаходиться за адресою: вул. Сухий Острів, 3, м. Дніпропетровськ, 49000), про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариством з додатковою відповідальністю «Феріт» у порушення приписів ст.ст.17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», вимог ст.ст.10.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснюється господарська діяльність без одержання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин та ліміту на утворення та розміщення відходів.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав наведених у адміністративному позові.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, зазначивши, що стаціонарні джерела викидів а атмосферне повітря, які зазначені в акті перевірки підприємством не використовуються, щодо ліміту на утворення та розміщення відходів позивачем вчинялись дії щодо його отримання, при цьому були внесенні зміни до постанови КМУ №1218, де зазначено, що позивач звільняється від обов'язку одержання лімітів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року №1264-XII (надалі - Закон №1264) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ст. 34 Закону №1264 завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

В силу норм ст. 35 Закону №1264 державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.11. за № 1347/20085, затверджено Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до п.1 якого Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується (надалі - Положення).

Пунктом 4.2 Положення до завдань Держекоінспекції віднесено, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про здійснення заходів із запобігання забрудненню (засміченню) земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; законодавства про поводження з відходами щодо: дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів.

Так, у період з 07.11.2013 р. по 27.11.2013 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Чирва Н.С., Чорної С.С., на підставі Наказу від 07.10.2013 року №1599-П «Про проведення планової перевірки», направлення на планову перевірку від 07.10.2013 року №4-9739-11-3, повідомлення від 07.10.2013 року №4-9740-11-3, у присутності директора Товариства з додатковою відповідальністю «Феріт» Ніколаєнко О.С., проведено планову перевірку на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За наслідками вказаної перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, у висновках якого, серед іншого, наголошено на тому, що Товариством з додатковою відповідальністю «Феріт» у порушення приписів ст.ст.17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснюється господарська діяльність без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин та ліміту на утворення та розміщення відходів на 2013 рік, на який відповідачем надано заперечення.

Щодо тимчасової заборони (зупинення) діяльності відповідача, пов'язаної з утворення та розміщенням відходів, слід зазначати.

Нормами ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено терміни:

- відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

- виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

- розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах;

- зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);

- відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про відходи», з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Так, 15.04.2013 року та 03.06.2013 року Товариством з додатковою відповідальністю «Феріт» отримано дозволи №№793, 4644 на розміщення відходів у 2013 році, строком дії до 31.12.2013 року, за підписом заступника начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища у Дніпропетровській області Стрілець Р.О. та заступника директора Департаменту екологічної безпеки та дозвільної системи Гірман Ю.В..

Згідно пояснень представника відповідача, товариством був розроблений проект лімітів, згідно дозволів та подані на затвердження і погодження Держуправління охорони навколишнього природного середовища, та отримало відмову щодо узгодження у зв'язку із зауваженнями в оформленні, що підтверджується листом від 24.04.2013 року (реєстрація в Центрі дозвільних процедур від 07.05.2013 року), де повідомлялось, що відповідачу надається місячний термін для повторної подачі документів, при цьому у Центрі дозвільних процедур було повідомлено про реорганізацію та припинення прийому документів Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища.

Відповідачем був направлений лист від 18.10.2013 року за №92 (вх.№1182/0/260-13 від 22.10.2013 року) в Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації. Листом від 18.11.2013 року Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації надано Товариству з додатковою відповідальністю «Феріт» відповідь «Щодо дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів», що з метою належної організації роботи з видачі документів дозвільного характеру, департаментом підготовлено проекти відповідних розпорядчих та інших необхідних документів, однак станом на 18.11.2013 року вони знаходяться на узгодженні згідно із регламентом обласної державної адміністрації. Таким чином, прийом документів на отримання дозволу на розміщення відходів і лімітів на утворення та розміщення відходів буде розпочато після узгодження.

Крім цього, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає, що підстави для застосування до відповідача заходів реагування шляхом тимчасової заборони (зупинення) діяльності позивача щодо утворення та розміщення відходів без ліміту на утворення та розміщення відходів - відсутні.

Так, згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. №1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» до категорій власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів, належать:

- власники відходів як вторинної сировини, які провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;

- власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. №1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів».

При цьому, власники відходів, зазначені в абзаці третьому цього пункту, подають щороку через дозвільні центри, центри надання адміністративних послуг декларацію про відходи (додаток 3). Реєстрація декларацій про відходи здійснюється на безоплатній основі. Декларації про відходи передаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів» критерієм включення об'єкта утворення відходів в Реєстр є показник загального утворення відходів. До реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального утворення відходів перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік.

Як свідчить розрахунок відходів Товариства з додатковою відповідальністю «Феріт», наявний у справі, показник загального утворення відходів підприємства є меншим за 1000 умовних одиниць, а тому Товариство з додатковою відповідальністю «Феріт» відноситься до категорії власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Також відповідачем, 24 січня 2014 року була подана Декларація про утворення відходів у 2013 році для реєстрації, відповідно до статті 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Щодо тимчасової заборони (зупинення) діяльності відповідача, пов'язаної з експлуатацією джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Так, судом встановлено, що 17.04.2012 року Товариством з додатковою відповідальністю «Феріт» отримано дозвіл №1210138100-1159 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, строком дії до 17.04.2017 року, за підписом першого заступника начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища Івахно А.Ю..

При цьому позивач зазначає, що в ході візуального обстеження виробничих приміщень встановлено, що на підприємстві експлуатується наступне технологічне обладнання та устаткування, яке є джерелом утворення викидів та яке не враховане в матеріалах інвентаризації джерел викидів, у документах, в яких обґрунтовуються обсяги викидів та, відповідно, в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: бетонозмішувач; металообробні верстати: токарно-гвинторізний (5 од.), токарний, фрезерний, строгальний, плоскошліфувальний, свердлильний, радіально-свердлильний, карусельний (2 од.) тощо.

Однак, судовим розглядом встановлено, що відповідач в господарській діяльності не використовує дане обладнання та відповідно не має підстав для отримання такого дозволу, що підтверджується запереченнями відповідача на акт перевірки, наказом №24 СТ від 11.03.2013 року, актом №1 станом на 30.01.2014 року, які надані до суду та поясненнями представників відповідача в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до товариства з додатковою відповідальністю "Феріт" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко