19.02.2009р.
Справа № 2а-390/09/0870
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
За
позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів, 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 147
до:
Товариства
з обмеженою відповідальністю «Куйбишевський гранітний кар'єр», 71006,
Запорізька область, Куйбишевський район, с. Трудове
про стягнення 12729,98 грн суми адміністративно-господарських
санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування
інвалідів в 2007 році
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
секретар
судового засідання Младенов О.П.
Представники
сторін:
Від
позивача - ОСОБА_1. (дов. № 07-10/3079 від 25.12.08р.)
Від
відповідача - не
прибув.
09.01.09р. до Запорізького окружного адміністративного
суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів (надалі позивач) до Товариства з
обмеженою відповідальністю «Куйбишевський гранітний кар'єр» (надалі ТОВ « Куйбишевський
гранітний кар'єр » або
Відповідач) , про стягнення суми
адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих
місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році, у розмірі 12729,98 грн.
20.01.09р. відкрито провадження у адміністративній
справі № 2а-390/09/0870 та призначено судове засідання на 09.02.09р.
У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання
09.02.09р., на підставі ст. 128 КАС України, судом винесено ухвалу від
09.02.09р. про відкладення розгляду справи № 2а-390/09/0870 та призначено
засідання 19.02.09р.
В засіданні 19.02.09р., на підставі ст. 160 КАС України,
судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Судом оголошено про
час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного
судочинства, у судовому засіданні здійснюється повне фіксування судового
засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Позивач в судовому засіданні 19.11.2008 р. про відмову
від позову не заявив, позовні вимоги
підтримав у повному обсязі, посилаючись на ст., ст. 19, 20 Закону Україні “Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Зокрема зазначивши, що
згідно звіту форми 10-ПІ середньооблікова кількість штатних робітників, що
працювали у відповідача у 2007 році становить 96 чоловік. Таким чином, норматив
інвалідів для відповідача, згідно чинного законодавства, складає 4 особу.
Враховуючі відомості Звіту форми 10-ПІ та фактичні обставини вбачається, що
фактично в 2007 році на підприємстві відповідача працювало 3 особи, яким відповідно до чинного
законодавства встановлена інвалідність. При цьому при розрахунку
середньооблікової кількості інвалідів на підприємстві відповідача в 2007 році
позивач посилається на положення Інструкції зі статистики чисельності
працівників, зайнятих у народному господарстві України. Середньорічна заробітна
плата на підприємстві відповідача в 2007 році склала 11588,54грн. Сума
адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення
робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця
дорівнює 11588,54 грн., що підтверджується відповідним розрахунком. Сплату
штрафних санкцій у добровільному порядку на час проведення судового засідання
відповідач не здійснив. У зв'язку із цим на підставі ст. 20 Закону України “Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” позивачем відповідачу
нарахована пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських
санкцій за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів в сумі 1141,44
грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити у
повному обсязі та стягнути з відповідача 12729,98 грн.
адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу
працевлаштування інвалідів в 2007 році.
В судове засідання 19.02.09р. відповідач не зв'явився,
направив на адресу суду відзив, в якому проти позову заперечив та пояснив, що
ТОВ « Куйбишевський
гранітний кар'єр »
виконало нормативи і створило необхідну кількість робочих місць для інвалідів,
що підтверджується довідкою про роботу у 2007 році. При цьому підприємство у
встановленому порядку повідомляло всі відповідні органи, що мають займатися
працевлаштуванням інвалідів, про наявність вакантних місць. Обов'язок
безпосереднього працевлаштування інвалідів покладається на органи державної
служби зайнятості. Відповідач зазначає, що не зобов'заний безпосередньо шукати
інвалідів на створені для них робочі місця, оскільки це є обов'язком
відповідних органів. До ТОВ « Куйбишевський гранітний кар'єр » не звертались інваліди ні
безпосередньо, ні через центр зайнятості. Тому вина відповідача у даному спорі
- відсутня. Таким чином, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги не
підлягають задоволенню, є необґрунтованими, не підтвердженими і порушують п. 3
ст. 129 Конституції України.
У відповідності до приписів статті 128 КАС України
неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або
неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи . За таких обставин, на підставі ст. 128 КАС
України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за
наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи,
проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником позивача
докази, суд вважає позовні вимоги такими,
що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
ТОВ «Куйбишевський гранітний кар'єр» є юридичною особою та відноситься до
підприємств, яким, відповідно до ст. 19 Закону “Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні”, встановлюється норматив робочих місць для
працевлаштування інвалідів.
Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального
захисту інвалідів було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ
«Куйбишевський гранітний кар'єр» щодо дотримання вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні» (виконання нормативу робочих місця для інвалідів). В ході перевірки
виявлено порушення нормативу робочих місць інвалідів ТОВ «Куйбишевський
гранітний кар'єр» у 2007 році та встановлено, що на підприємстві у 2007 році
працювало 3 інваліди, що порушує приписи ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні», відповідно до якої, норматив для даного підприємства складає 4
інваліда.
Як свідчать дані Звіту про зайнятість та
працевлаштування інвалідів форми № 10-ПІ за 2007 рік середньооблікова
чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2007 році складала 103
особи.
Відповідно до ст. 19 Закону “Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні” норматив робочих місць для працевлаштування
інвалідів на підприємстві відповідача у
2007 році повинен складати 4 особу.
В рядку “02” Звіту форми № 10-ПІ за 2007 рік відповідач
відобразив, що за цей період у нього працювало 4 штатні працівник, яким
відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
08.07.2008 року позивачем направлено лист на адресу
відповідача, з вимогою подання до відділення ФСЗІ для ознайомлення та перевірки
дотримання вимог ст. ст. 19, 20 Закону
України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” документів,
підписаних керівником та скріплених печаткою.
Відповідачем надані відповідні документи, зокрема,
“Списки працюючих інвалідів-штатних працівників, які були зайняті на
підприємстві у 2007 році”, що є додатком до Звіту, щодо фактичної тривалості
роботи протягом 2007 року інвалідів на підприємстві відповідача, при розрахунку
середньооблікової чисельності інвалідів у звітному періоді позивачем
встановлено, що кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача у
2007 році дорівнює 3 особи,, що менше ніж встановлено нормативом.
Таким чином, відповідачем норматив по працевлаштуванню
інвалідів не виконаний.
Середньорічна заробітна плата штатного працівника за
2007 рік на підприємстві відповідача складає 11588,54 грн.
Розмір адміністративно-господарських санкцій за
невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів для підприємства
відповідача, згідно наданого позивачем розрахунку, становить 11588,54 грн.
Сплату штрафних санкцій у добровільному порядку на час
проведення судового засідання відповідач не здійснив.
Згідно з ст. 20 Закону України “Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати
адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
Відповідно до розрахунку позивача, сума пені за
порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання
відповідачем нормативу щодо працевлаштування інвалідів становить 1141,44 грн.
Стягнення адміністративно-господарських санкцій за одно
робоче місце незайняте інвалідом у 2007 році та пені за порушення строків
сплати адміністративно-господарських санкцій в загальній сумі 12729,98 грн. є
предметом розгляду у цій справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 69 ГК України підприємство з
правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до Закону кількість
робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують
соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги
встановлюється Законом.
Частиною 1 статті 19 Закону України “Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ,
організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій
інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється
норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох
відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу
за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі
підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які
використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць
для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст.
19 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку
кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виходячи з цієї норми, на підприємства, установи та
організації покладено обов'язок самостійно встановлювати норматив робочих місць для працевлаштування
інвалідів відповідно до законодавства. Норматив створення робочих місць для
інвалідів встановлюється щорічно на весь рік, який є звітним періодом.
У відповідності до ч. 3-5 ст. 19 Закону України “Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи,
організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій
інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно
здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць
виходячи із вимог ст. 18 Закону. У межах зазначених нормативів здійснюється
також працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розгляду відповідно до
Закону України “Про психіатричну допомогу”.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості,
визначеній згідно з ч. 1 ст. 19 Закону, вважається працевлаштування
підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством,
організацією громадської організації інвалідів, фізичною особою, яка
використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями,
фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць може
бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, організаціях
громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань
підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які
використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських
організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої
діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Статтею 20 вищенаведеного Закону передбачено, що
підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації
громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману
працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж
установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують
відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів
адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі
середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі,
організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій
інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче
місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону адміністративно-господарські
санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами і
організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських
організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю,
самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося
порушення нормативу щодо працевлаштування інвалідів.
Згідно з ст. 20 Закону України “Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати
адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахуванн6я пені. Пеня
обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на
момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь строк.
У відповідності до п. 4 постанови Кабінету міністрів
України № 70 від 31.01.2007 р. “Про порядок сплати підприємствами, установами,
організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми
адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих
місць для працевлаштування інвалідів” та п. 3.7 Порядку нарахування пені та її
сплати, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики
України № 223 від 15.07.2007 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції
України № 552/13819 від 30.05.2007 р., у поданій позовній заяві за невиконання
нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції
відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.
Частиною 1 ст. 241 Господарського кодексу України
передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що
сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення
ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.
2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання
або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил
здійснення господарської діяльності, якщо не доведе що ним вжито усіх залежних
від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 218 ГК України підприємства зобов'язані вживати всіх залежних від них заходів для
недопущення господарського правопорушення, яким, зокрема, є невиконання
нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Порядком подання
підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що
використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів
та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, визначено, що
інформацію про наявність вільних робочих
місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають
центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до п.
4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” підприємства, установи,
організації незалежно від форм власності реєструються у місцевих центрах
зайнятості за їх місцезнаходженням та щомісяця подають цим центрам
адміністративні дані у повному обсязі
про наявність вільних робочих місць
(вакансій), у тому числі призначених для
працевлаштування інвалідів.
З аналізу наведених норм чинного законодавства випливає,
що механізм реалізації вказаного обов'язку по працевлаштуванню інвалідів
органів, визначених в статті 18 Закону України “Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні”, полягає в тому, що підприємства повинні
інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту
населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може
використовуватися праця інвалідів, а вищезазначені державні органи
працевлаштовують інвалідів на створені робочі місця.
Як встановлено в ході судового розгляду справи і
підтверджується матеріалами справи, відповідач у 2007 році працевлаштовував на
підприємство інвалідів. Фактично середньооблікова кількість працівників, які
працювали на підприємстві відповідача і яким відповідно до чинного
законодавства встановлена інвалідність, в 2007 року (відповідно до наданих документів) склала 3 особи.
При цьому такий розрахунок середньооблікової кількості
інвалідів на підприємстві відповідача в 2007 році здійснено з урахуванням
положень Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному
господарстві України, яка затверджена Наказом Міністерства статистики України №
171 від 07.07.1995 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 р. за № 287/823, і
положень Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, затвердженої
наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 338.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач не
належним чином виконував свої господарські зобов'язання. Тобто, дії направленні
на працевлаштування інвалідів у достатній кількості відповідач не здійснював,
що не може вважатися виконанням обов'язків належним чином та свідчить про
наявність вини підприємства у невиконанні нормативу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що факт вчинення
правопорушення, а саме не працевлаштування інвалідів відповідно до
встановленого нормативу, доведений матеріалами справи. Відповідач не довів
, що ним вжито усіх залежних від нього заходів виконання нормативу робочих
місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна
довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, в судові
засідання не з'являвся без обґрунтування причини поважності.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних
вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені
вимоги про стягнення з ТОВ «Куйбишевський гранітний кар'єр» 127290,98 грн. адміністративно-господарських санкцій за
невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2007 році
та пені за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій є
обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, засновані на
законі та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних
повноважень, а відповідачем - фізична чи
юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не
стягуються.
Керуючись ст., ст. 71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу
адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути Товариства з
обмеженою відповідальністю «Куйбишевський гранітний кар'єр», (71006, Запорізька
область, Куйбишевський район, с. Трудове) суму адміністративно-господарських
санкцій та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування
інвалідів у 2007 році, у розмірі 12 729,98 коп (дванадцять тисяч сімсот
двадцять дев'ять грн. 98 коп.) на користь Запорізького обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів, 69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 147,
(одержувач: Держбюджет Куйбишевсього району, р/р 31216230700152, код ЄДРПОУ
34676927, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, 50070000 «Платежі до Фонду
соціального захисту інвалідів»). Видати виконавчий лист.
П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, встановленого цим
Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що
постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження
рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія
апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її
подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції
подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про
апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду,
якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде
підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в повному обсязі у
відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.02.2009р.
Суддя О.М. Нечипуренко
25.02.2009
року постанова не набрала законної сили.
Суддя О.М.
Нечипуренко
Часті запитання
Який тип судового документу № 3771256 ?
Документ № 3771256 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3771256 ?
Дата ухвалення - 19.02.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3771256 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3771256 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 3771256, Запорізький окружний адміністративний суд
Судове рішення № 3771256, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 19.02.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Судове рішення № 3771256 відноситься до справи № 2а-390/09/0870
Це рішення відноситься до справи № 2а-390/09/0870. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
