Рішення № 37712363, 19.03.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/301/14

Справа № 263/12253/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Папаценко П.І.,

при секретарі Конівченко Ю.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маштехніка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

22.11.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася суду з позовом до ТОВ «Маштехніка» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2012 року по 29.03.2013 року у сумі 11250 гривень, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення за період з 30.03.2013 року по 19.03.2014 року в сумі 15803,45 гривень, а також моральної шкоди в сумі 10 000 гривень.

В обґрунтування вимог позивачка ОСОБА_1 зазначила, що в період з 01.06.2012 року по 29.03.2013 року вона працювала на посаді охоронця у ТОВ «Маштехніка». Відповідно до наказу директора ТОВ «Маштехніка» від 25.03.2013 року вона звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 29 березня 2013 року. На час її звільнення наявна заборгованість відповідача по заробітній платі за період з 01.07.2012 року по 29.03.2013 року у сумі 11250 гривень, яку не виплачено до теперішнього часу. У зв'язку викладеним просить стягнути заборгованість по заробітній платі у вказаній сумі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 15803,45 гривень (88,50 дні /період затримки з 30.03.2013 року по 19.03.2014 року/ х 178,57 гривень /середньоденна заробітна плата/), а також моральну шкоду у сумі 10 000 гривень, яку їй спричинено неправомірними діями відповідача, враховуючи її бездоганну роботу у останнього протягом тривалого часу, тяжкість та істотність порушення її прав, значне погіршення здоров'я, а також зусилля, вжиті для відновлення порушених прав.

В судовому засіданні позивачка та її представник не були присутніми, направили суду заяву про підтримання позовних вимог, наполягання на їх задоволенні і розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку. Суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, у зв'язку з тим, що позивач та її представник не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Маштехніка» зареєстровано з 07.08.1997 року за адресою: місто Київ, вулиця Гайцана, 6, а здійснювало діяльність за адресою: місто Маріуполь, вулиця Пушкіна, 74б.

25.03.2013 року охоронець ОСОБА_1 звернулася до директора ТОВ «Маштехніка» з заявою про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Відповідно до наказу директора ТОВ «Маштехніка» від 25.03.2013 року № 4-к охоронець ОСОБА_1 звільнена за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 29 березня 2013 року.

Згідно з розрахунком, наданим представником позивача, ТОВ «Маштехніка» має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2012 року по 29.03.2013 року в розмірі 11250 грн., з урахуванням щомісячного окладу позивача за вказаний період в сумі 1250 грн. (1250грн.х 9 міс. = 11250 грн.)

Вирішуючи справу суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно зі ст. 115, ст. 116, ст. 117 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плати виплачується напередодні. При звільненні робітника виплата всіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації, призводиться у день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому робітнику сум у строки, вказані ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд вважає, що доводи ОСОБА_1 щодо невиплати ТОВ «Маштехніка» заробітної плати за період з липня 2012 року по березень 2013 року у сумі 11250 гривень, знайшли своє підтвердження, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по заробітній платі у вказаній сумі.

Згідно з розрахунком представника позивача, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 слала 178,57 гривень (нарахована заробітна плата у лютому та березні 2013 року у загальній сумі 2500 гривень /1250 грн. х 2 міс./ : 14 днів, з урахуванням графіку роботи позивача - 1 робочі сутки, 3 вихідних (28 дн.+ 31 дн. = 59 дн. : 4 = 14 дн.).

Таким чином, з ТОВ «Маштехніка» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки у розмірі 15803,45 гривень (розрахунок: 88,50 дні /період затримки з 30.03.2013 року по 19.03.2014 року/ х 178,57 гривень /середньоденна заробітна плата/).

Судом також встановлено, що відповідачем було грубо порушене конституційне право позивачки на своєчасне одержання винагороди за працю, від цього вона морально страждала, нервувала та була вимушена вживати додаткові зусилля для організації свого життя.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що з урахуванням характеру, обсягу тривалості моральних страждань, з відповідача на користь позивачки слід стягнути моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.

Також з ТОВ «Маштехніка» на користь держави слід стягнути судовий збір: у сумі 270,54 гривень, що є 1% від суми заборгованості у загальному розмірі 27053,45 гривень, а також у сумі 243,60 гривень за стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом законів про працю України, ст. ст. 8, 11, 60, 88, 197 ч. 2, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маштехніка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маштехніка» (код ЄДРПОУ 25102500) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 11250 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 15803,45 гривень, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, а всього 93166 (дев'яносто три тисячі сто шістдесят шість) гривень 93 копійки.

Стягнути з ТОВ «Маштехніка» на користь держави судовий збір у сумі 514,14 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку в сумі 1250 грн. підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.

На рішення суду позивач може подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П.І. Папаценко