Ухвала суду № 37710436, 17.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19439/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Чаку Є.В., Файдюка В.В., при секретарі - Добрянському М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 3 302 864,03 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) звернулась до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (надалі - ПАТ «Київський річковий порт») про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 3 302 864,03 грн.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі ПАТ «Київський річковий порт», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Київський річковий порт" було подано податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік із зазначенням щомісячної суми до сплати в розмірі 269 976,14 грн. Самостійно узгоджена сума за період червень - жовтень 2013 року в розмірі 1 349 880,70 грн. сплачена не була. Згідно поданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2013 рік, відбулося збільшення податкового зобов'язання по земельному податку на 1 311,62 грн. щомісячно. Водночас, позивачем відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, була нарахована пеня в розмірі 94 282,23 грн.

Також, відповідачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість було самостійно визначено суми податкових зобов'язань (за червень 2013 року - 599488,00 грн., за липень 2013 року - 379 770,00 грн., за серпень 2013 року - 240 003,00 грн., за вересень 2013 року - 123530,00 грн., за жовтень 2013 року - 509188,00 грн.). Крім того, відповідачем було подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2013 року, яким самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 164,00 грн.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість внаслідок несплати самостійно узгоджених сум податкового зобов'язання на загальну суму 3 302 864,03 грн., з них по земельному податку за червень - жовтень 2013 року у розмірі 1 450 721, 03 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 1 852 143, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Є.В.Чаку

суддя В.В.Файдюк

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.