Постанова № 37710368, 09.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 р. Справа № 804/15926/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 21.01.2013 року № 258.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає винесену податковим органом вимогу протиправною, у відповідача не було жодних правових підстав для направлення податкової вимоги, оскільки позивачем в повному обсязі та строки, визначені законодавством, були сплачені авансові внески, що підтверджується платіжними дорученнями № 4704 від 17.01.2013 року та № 4844 від 20.02.2013 року. Крім того, позивач зазначає, що зазначену вимогу він не отримував. З огляду на викладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач, належним чином повідомлений, про дату час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Надіслав суду заперечення проти позову, у яких зазначив, що у зв'язку з непогашенням самостійно задекларованої суми авансових внесків до 18.01.2013 року по особовому рахунку платника податків виник податковий борг в сумі 52319 грн., у зв'язку з чим, 21.01.2013 року відповідачем було направлено на адресу позивача податкову вимогу № 258, яка отримана уповноваженою особою позивача, про що свідчить підпис в графі про отримання. У зв'язку з наведеним, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Сталькомплект ЛТД» було подано декларацію за 9 місяців 2012 року, згідно якої позивачем було самостійно визначено авансовий внесок з податку на прибуток.

21.01.2013 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була винесена податкова вимога № 258 на суму 52319 грн., яка направлена на адресу ТОВ «Сталькомплект ЛТД» та отримана уповноваженою особою позивача 20.02.2013 року, про що свідчить копія поштового повідомлення, долученого до матеріалів справи.

Відповідно до п.п. 16.1.3, п.п. 16.1.4 п.16.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з листом Державної податкової служби України № 2266/7/15-1317 від 29 січня 2013 року, платники податку на прибуток, доходи яких, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 млн. грн., зобов'язані подавати у складі річної податкової декларації за 2012 рік розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають ними сплачуватись наступні дванадцять місяців (у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року).

За змістом Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом Державної податкової служби України № 1171 від 21 грудня 2012 року, податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік подається не пізніше 11 лютого 2013 року. Сума визначених у річній декларації зобов'язань з податку на прибуток сплачується не пізніше 19 лютого 2013 року.

Згідно з абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як зазначено в Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, авансовий внесок у січні та лютому 2013 року сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Враховуючи те, що 20 січня 2013 року - неділя, авансові внески сплачуються не пізніше 18 січня та 20 лютого 2013 року відповідно.

У подальшому, починаючи з березня 2013 року, авансові внески сплачуються не пізніше 30 числа звітного місяця.

Суд звертає увагу на те, що відповідач обґрунтовуючи підстави прийняття оскаржуваної податкової вимоги зазначив, що у зв'язку з непогашенням самостійно задекларованої суми авансових внесків до 18.01.2013 року по особовому рахунку платника податків виник податковий борг в сумі 52319 грн., проте, суд вважає вищевказане твердження хибним, оскільки у матеріалах справи містяться копія платіжного доручення № 4704 від 17.01. 2013 року, яка свідчить про факт сплати авансових внесків саме 17.01.2013 року на суму 52320 грн., у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної податкової вимоги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як підтверджується матеріалами справи, судові витрати позивача складають 4600 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність присудження з Державного бюджету України позивачу документально підтверджених судових витрат в сумі 4600 грн.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 94, 122, 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект ЛТД» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 21.01.2013 року № 258, винесену Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект ЛТД» документально підтверджені судові витрати в сумі 4600 грн. (чотири тисячі шістсот гривень).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв