Постанова № 37710366, 11.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4089/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Твердохліб В.А.,Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ястреб» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ястреб» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Міністерства доходів і зборів України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ястреб» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Міндоходів України в Київській області №0000092220 від 18.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 1 439 696,25 грн , в т.ч. за основним платежем 1151757 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 287939 грн.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Ястреб» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Бориспільської ОДПІ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ястреб» з питань документального підтвердження господарських відносин з ПП «Компанія «Флемінг» щодо їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень, березень 2013 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 30 травня 2013 року № 311/22-2/33057347, у якому зазначено виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог законодавства України, зокрема: п. 198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим було завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1 151 757 грн, а саме: січень 2013 року у сумі 569 537 грн; березень 2013 року у сумі 582 220 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092220 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 1439696,25 грн, в т.ч. за основним платежем 1 151 757 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 287 939,25 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що результати, відображені у даних податкового обліку ТОВ «Ястреб», фактично не настали внаслідок відсутності здійснення контрагентом позивача ПП «Компанія «Флемінг» господарських операцій, що свідчить про відсутність реальності господарських операцій між даними суб'єктами господарювання.

Погодитись з такими доводами суду першої інстанції колегія суддів не може з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ястреб» зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість, надає послуги з охорони власності по всій території України.

У 2011 році ТОВ «Ястреб» Міністерством внутрішніх справ України було видано ліцензію щодо надання послуг з охорони власності та громадян.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Ястреб» та ПП «Компанія «Флемінг» укладено договори, а саме: б/н від 01.07.2012 року про надання рекламних послуг (проведення рекламної компанії); б/н від 01.07.2012 року про надання юридичних послуг, б/н від 01.07.2012 року про надання послуг з пошуку та підбору персоналу; б/н від 01.07.2012 року про надання інформаційно-консультаційних послуг.

Так, відповідно до договору від 01.07.2012 року виконавець ПП «Компаня «Флемінг» зобов'язалось протягом строку, визначеного у додатку до договору, надавати рекламні послуги - проводити рекламну кампанію для замовника, а саме виготовляти та розповсюджувати на території України на узгоджених сторонами рекламних місцях рекламні зображення, інформацію на паперових носіях, банери, оформлені належним чином в кількості, що передбачена додатком до договору з урахуванням запасного комплекту рекламних матеріалів відповідно до вимог, а замовник ТОВ «Ястреб» зобов'язалось вчасно і у повному обсязі оплачувати послуги виконавця відповідно до умов договору.

Додатковою угодою №7 від 01.01.2013 року та №8 від 01 березня 2013 року до вищезазначеного договору визначено кількість рекламних зображень, їх місце розташування, терміни рекламної кампанії, вартість рекламної кампанії та визначено міста де мають їх розміщувати.

На підтвердження реальності зазначеної господарської операції позивач надав до справи примірник реклами, яка була розроблена учасниками угоди, акти здачі-прийняття наданих послуг від 31 січня 2013 року у яких зазначено вартість рекламних послуг та який підписано керівниками виконавця і замовника, податкові накладні.

Відповідно до договору від 01 липня 2012 року, укладеного між позивачем та компанією «Флемінг», замовник ТОВ «Ястреб» доручає, а компанія «Флемінг» як виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати за плату юридичне обслуговування господарської діяльності замовника в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.2.1 договору виконавець взяв на себе виконання правової роботи: перевірка відповідності законодавства внутрішньої документації замовника, надання правової допомоги замовнику, участь у підготовці договорів, що укладаються замовником та іншими підприємствами, організовує та веде претензійну діяльність, тощо.

Замовник зобов'язався прийняти від виконавця результати наданих послуг і оплатити їх у розмірі і у строк, передбачений цим договором.

31 січня 2013 року сторони угоди склали протокол узгодження договірної ціни у січні 2013 року.

На підтвердження реальності даної господарської операції позивачем було надано сам договір, протокол узгодження договірної ціни, звіти до договору про надання юридичних послуг від 31.01.2013 року ПП Компанія «Флемінг», акт здачі-прийняття наданих послуг податкові накладні.

Крім того, відповідно до умов договору від 01 липня 2012 року, укладеного між позивачем та ПП «Компанія «Флемінг», замовник ТОВ «Ястреб» сплачує виконавцю щомісячно залежно від обсягу фактично виконаних робіт суму, що визначається сторонами щомісяця у протоколі узгодження договірної ціни, а виконавець Компанія «Флемінг» зобов'язується знайти та обрати персонал для замовника, провести попередній відбір кандидатів та організувати проведення співбесіди з кандидатами, здійснювати перевірку кандидатів, тощо.

31 січня 2013 року сторонами угоди було прийнято протокол узгодження договірної ціни у січні 2013 року у якому зазначено вартість наданих послуг з пошуку та підбору персоналу у січні 2013 року.

На підтвердження реальності господарської операції по даному договору позивач надав до суду сам договір, протоколи узгодження договірної ціни, акти здачі-прийняття наданих послуг, податкові накладні.

Відповідно до умов договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01 липня 2012 року ПП «Компанія «Флемінг» як виконавець зобов'язалось надати консультаційне обслуговування за напрямками діяльності замовника, здійснення економічного аналізу господарської діяльності підприємства, участь у проведенні переговорів з клієнтами, експертиза, розробка та супроводження бізнес проектів, здійснення ІТ консультацій, тощо.

31 січня 2013 року сторонами угоди складено протокол узгодження договірної ціни до даного договору.

На підтвердження реальності господарської операції за довго ром позивачем долучено до справи сам договір, протокол узгодження договірної ціни, звіти до договору у якому зазначено які саме послуги були надані, акти здачі-приймання наданих послуг, податкові накладні.

Крім того, позивачем було надано документи, зокрема: штатний розпис, оборотно-сальдова відомість про рахунку, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум, утриманого з них доходу, які свідчать, що у четвертому кварталі 2012 року в штаті ТОВ «Ястреб» перебувало 414 працівників, у 1 кварталі 2013 року - 498 працівників, у другому кварталі 2013 року - 501 працівник.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 36, заборгованість контрагентів-замовників перед ТОВ «Ястреб» станом на 31 березня 2013 року становила 7 535 037,91 грн.

Також, доказом використання позивачем наданих послуг контрагентами у його господарській діяльності є договори, які укладав позивач з іншими контрагентами щодо надання охоронних послуг, а також виписки по рахунку, які підтверджують оплату за надані послуги ТОВ «Ястреб».

Відповідно до частин 1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані до справи первинні документи, складені за результатами господарських операцій позивача з його контрагентами, повністю відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підписані відповідними посадовими особами та містять всі необхідні реквізити.

Крім того, суд враховує, що при веденні бухгалтерського обліку позивач виконав всі вимоги пп. 1.2 п.1, пп. 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відобразив обсяги господарських операцій у бухгалтерських документах.

Статтею 3 ГК України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб»єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, зазначена згідно з розділом У ПК України.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Не включаються до складу витрат:витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК).

Відповідно до п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.. 186 цього Кодексу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначено у п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів приходить до висновку, що всі первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій позивача та його контрагента, оформлені у відповідності до вимог законодавства України, є дійсними та свідчать про ведення позивачем господарської діяльності.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є недійним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинам и 1-3,5,6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доказів, які б свідчили про недійсність договорів, укладених позивачем з ПП "Компанія «Флемінг», відповідачем не надано.

Не є підставою для визнання недійсними угод, укладених між позивачем та його контрагентом, кількість працюючих у контрагента осіб (1 особа), відсутність основних засобів, не виявлення у травні 2013 року під час перевірки ПП «Компанія «Флемінг» за місцем реєстрації.

Законодавство України не покладає на сторону цивільно-правової угоди обов'язок перевіряти кількість працюючих у його контрагента осіб.

Крім того, позивач не може нести відповідальності за порушення, які були виявлені під час перевірки податковим органом у його контрагента.

На момент укладення договорів ПП «Компанія «Флемінг» була зареєстрована як юридична особа та як платник податків.

Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав про платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про низ знати.

Доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо чи могло бути відомо про такі зловживання відповідач в ході розгляду справи не надав.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, а тому вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ «Ястреб» задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ястреб» задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити по справі нову постанову наступного змісту.

Позовні вимоги ТОВ «Ястреб задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийнятого Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекції Міндоходів у Київській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ястреб», №0000092220 від 18.07.2013 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 13 березня 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.