Ухвала суду № 37710211, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/37535/11

№ К/9991/37535/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011

у справі № 2а-5254/10/1770 Рівненського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємця «Агрос»

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 № 0000422342/3; стягнуто на користь ПП «Агрос» 3,40 грн. судового збору.

У касаційній скарзі Костопільська МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 30.04.2010 № 228/23/30032094, про порушення позивачем норм пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено податковий кредит з податку на додану вартість за серпень-вересень 2009 року на загальну суму 23500,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Укрпромгруп», свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 03.08.2009.

За наслідками перевірки та процедури апеляційного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 № 0000422342/3 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 23194,50 грн.( у тому числі, 15463,00 грн. - основний платіж та 7731,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Як свідчать наявні у справі докази, висновок ДПІ стосується операції із замовлення позивачем у ТОВ «Укрпромгруп» послуг з виконання ремонтних робіт приміщень цегельного заводу, розташованих за адресою: с. Моквин, Березнівський район, Рівненська область. Надання послуг з виконання ремонтних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, оцінка яким судом надана із дотриманням вимог ст. 86 КАС України, а саме: копіями податкових накладних, рахунків-фактур, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актом приймання виконаних підрядних робіт, відомістю витрачених ресурсів витрат замовника (а.с. 53-77). Факт виконання ремонтних робіт ДПІ не оспорюється.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Постановою від 28.08.2009 Луганський окружний адміністративний суд у справі № 2а-24842/09/1270 визнав нечинним та скасував акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 241 від 03.08.2009 «Про анулювання реєстрації ТОВ «Укрпромгруп» як платника податку на додану вартість» та зобов'язав податковий орган направити до Державної податкової адміністрації України документи щодо внесення до реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання ТОВ «Укрпромгруп». (а.с 16-21).

Враховуючи викладені обставини, оспорюване податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 № 0000422342/3 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 23194,50 грн. є таким, що прийняте із порушеннями законодавства, чинного на час виникнення правовідносин, з приводу прав і обов'язків в якому виник спір, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.01.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош